ГРОМАДА ■ №43, 2018-10-28
У календарній послідовності ми покажемо хід подій, які відбувалися від 8 липня – дня урочистостей в Сагрині – до сьогодні. 28 листопада завершилося судове слідство у цій справі.
8 липня – на кладовищі у Сагрині президент України Петро Порошенко віддав шану жертвам цієї місцевості – українцям, яких вбили 10 березня 1944 року солдати підрозділів Армії крайової та члени Батальйонів хлопських. Загалом понад сімдесят років тому тут за кілька годин спалили село та брутально винищили понад 660 мешканців, а раом із сусідніми селами – близько 1300 осіб мирного населення.
Разом з П. Порошенком приїхали голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, секретар державної комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета, народна депутатка України Оксана Юринець та голови Івано-Франківської та Львівської обласних рад. На події були присутні також представники Посольства України в Польщі, зокрема посол Андрій Дещиця. Голова Українського товариства в Любліні д-р Григорій Купріянович виступив з промовою під час події.
9 липня – люблінський воєвода Пшемислав Чарнек заявив на прес-конференції, що подасть скаргу у прокуратуру на д-ра Григорія Купріяновича у зв’язку зі словами, які українець сказав на цвинтарі. П. Чарнек зазначив, що думки, які Г. Купріянович висловлював протягом останніх років, та доповідь на цвинтарі у Сагрині, у якій голова Українського товариства прирівнює вбивство у Сагрині з «вбивством 130 тис. поляків на Волині», однозначно є порушенням закону. Воєвода впевнений, що українець не лише «зневажив польський народ», але порушив закон про Інститут національної пам’яті (ІНП), що передбачає штраф або покарання у вигляді тюремного ув’язнення терміном до трьох років за «заперечення злочинів українських націоналістів». У ході прес-конференції щодо урочистостей в Сагрині Пшемислав Чарнек назвав їх «провокацією» та подякував спецслужбам, оскільки, як зазначив, приїзд «тисячі чи двох тисяч українських націоналістів ніколи не є безпечним».
9 липня – у мережі Facebook ініціювали акцію на підтримку д-ра Григорія Купріяновича. В окремій події на Facebook учасники публікували новини, пов’язані зі справою Григорія Купріяновича, та інформацію про можливості впливу на владу. Організатори нагадали слова голови Українського товариства, які він сказав у Сагрині. Акція тривала до 23 липня.
10 липня – депутат Сейму Польщі Міхал Камінський надіслав інтерпеляцію (звернення) до прем’єр-міністра Польщі у справі заяви люблінського воєводи, поданої до прокуратури на Григорія Купріяновича. Депутат запитує, чи «вшанування та засудження вбивств, скоєних проти громадян Республіки Польща української національності та православної віри польським підпіллям, які 2007 року однозначно засудив президент Лех Качинський, є злочином з точки зору польського уряду?». «Чи витівка пана Чарнека є також виявом його шовіністичної істерії?» – продовжує у документі М. Камінський. На тиждень пізніше (17 липня) інтерпеляцію у цій справі написав до канцеларії Сейму депутат Марцин Свенціцький.
13 липня – окружна прокуратура у Замості повідомила, що заяву щодо очільника Українського товариства буде розслідувати ІНП у Любліні. «Ми вирішили, що не є правильним суб’єктом для розгляду цього питання», – сказав голова прокуратури у Замості Єжи Заркевич.
25 липня – члени Українського історичного товариства (УІТ) у Польщі написали листа до прем’єр-міністра Матеуша Моравецького. У своєму зверненні вони підняли тему польсько-українського конфлікту в часи ІІ Світової війни, необхідності вшанування жертв з обох сторін, а також критикували слова люблінського воєводи Пшемислава Чарнека, який назвав вшанування пам’яті українських жертв «провокацією». У документі історики звернули увагу на те, що нащадки загиблих у Сагрині, як і вся українська громада, чекали більше 10 років на офіційне відкриття пам’ятника на місцевому цвинтарі та належне вшанування пам’яті загиблих.
27 липня – у мережі Фейсбук з’явилася ініціатива на захист люблінського воєводи Пшемислава Чарнека. Її автори
зазначили, що сторінку створено на прохання кресових середовищ «з метою захисту доброго імені професора д-ра Пшемислава Чарнека, воєводи м. Любліна, на якого в останні дні накинулися деякі представники української меншини».
9 серпня – голова Українського товариства звернувся у справі слів та дій воєводи до прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького. В одному з розділів документа українець звертає увагу на питання, які виникають у зв’язку зі словами люблінського воєводи. Діяч із Любліна зазначає, що Пшемислав Чарнек припустився маніпуляції щодо слів українця, і тому деякі закиди є «курйозними». Купріянович наголосив у зверненні, що після урочистостей у Сагрині за участю президента України Петра Порошенка, воєвода вжив заходів, які можуть бути сприйняті не тільки як спроба загострення польсько-українських відносин, але, в першу чергу, як намагання «залякати українське суспільство в регіоні і запобігти презентації власної перспективи історії національною меншиною».
9 серпня – на Facebook створили сторінку (Wspieramy Grzegorza Kuprianowicza/ Підтримуємо Григорія Купріяновича). До сьогодні там публікують новини, пов’язані зі справою.
10 серпня – окружна прокуратура в Замості відкрила слідство у справі голови Українського товариства д-ра Григорія Купріяновича.
10 серпня – Українська спільнота в Португалії виступила на захист Купріяновича.
«Протягом довгої європейської історії багато сусідніх країн мали складні відносини. Така природа людини. Але об’єднана Європа показала, що перспектива мати спільний економічний та політичний простір дає рівноцінний розвиток для всіх учасників. Цього прагне й Україна», – йдеться у зверненні до посла Польщі в Португалії.Раніше з заявою в захист Купріяновича виступив Світовий конгрес українців – організація, яка об’єднує українців та українські організації з усього світу. Купріяновича підтримали також спільноти з Греції та Естонії.
20 cерпня – прокурор Комісії з питань кримінального переслідування злочинів проти польського народу ІНП в Любліні виніс рішення про відмову розслідувати справу виступу д-ра Григорія Купріяновича, яким голова Українського товариства нібито міг заперечити злочини проти польського народу. «Після проведення перевірки, зокрема, після аналізу реконструйованої промови голови Українського товариства у Любліні, було встановлено, що воно не містило жодного змісту, який міг би підпадати під 55 статтю закону про ІНП», – зазначив у комюніке прокурор Яцек Новаковський. Відповідно до цього ж закону, тому, хто заперечує злочини проти польського народу, загрожує навіть до трьох років позбавлення волі.
21 серпня – у справі українського діяча на своїй сторінці у Facebook висловився міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
«„Провиною” Г. Купріяновича, наскільки я розумію, стало те, що він „мав сміливість” сказати, хто був жертвою, а хто здійснив злочин, тобто ще раз озвучив давно відомі факти, які досі нікому навіть на думку не спадало заперечувати. Проте ситуація змінилася з прийняттям у цьому році в Польщі нової редакції Закону «Про Інститут
національної пам’яті». Вона, як відомо, викликала гостру міжнародну критику, зокрема в Україні, США й Ізраїлі,
як недемократична, однобока і популістська. Деякі аналітики висловлювали сподівання, що з огляду на його відверто пропагандистський характер і юридичну неспроможність, відредагований Закон на практиці ніколи застосовуватися не буде. Проте, як бачимо, пройшло лише кілька місяців, а ми вже маємо прецедент його застосування. І це не може не викликати глибокої тривоги.
Ми категорично проти того, щоб судовий механізм використовувався для переслідування одного з провідних діячів української громади Польщі, який, до речі, надзвичайно багато робить для польсько-українського історичного
примирення», – зазначив він.
30 серпня – під час засідання Комітету із захисту пам’яті боротьби і мучеництва при відділі Інституту національної пам’яті в Любліні д-ра Григорія Купріяновича відкликали з членства цього комітету. Причиною відкликання вказано статтю 53 зі статуту Інституту національної пам’яті, в четвертому пункті якої йдеться: «Членів комітету охорони пам’яті боротьби і мучеництва призначає та відкликає голова Інституту пам’яті на прохання відповідного місцевого директора відділу Інституту пам’яті». Тобто рішення про відкликання прийняв Ярослав Шарек за заявою Марціна Кшиштофіка.
Купріянович зазначив, що сприйняв цю подію з розчаруванням і вважає її продовженням дій, які розпочав у липні люблінський воєвода Пшемислав Чарнек. Він наголосив, що це відкликання – спроба «покарати» його за представлене сприйняття минулого та історичної пам’яті з перспективи українця. Раніше ІНП заявив, що промову Купріяновича в Сагрині не вважає злочином.
На знак протесту від участі у комітеті відмовився професор університету Марії Склодовської-Кюрі Маріуш Мазур.
30 серпня – правління Громадської ради при Львівській обласній державній адміністрації прийняло з Львівською ОДА спільне звернення до Міністерства закордонних справ України щодо підтримки д-ра Григорія Купріяновича. Через кілка днів до ініціативи львів’ян приєдналося також правління Громадської ради при Тернопільській ОДА.
4 вересня – солідарність з українцем висловили члени громадського руху «Громадяни Польщі» (Obywatele RP). Член руху біля воєводського управління визнав, що підтримує слова, які Купріянович висловив на кладовищі, оскільки, як зазначено, у «геноциді» взяли участь члени польського підпілля. Представники «Громадян Польщі» під воєводським управлінням публічно повторили частину промови українського історика, після чого занесли
самі на себе заяву до прокуратури про вчинення злочину.
7 вересня – Григорій Купріянович відвідав Львів на запрошення голови Львівської облдержадміністрації Олега Синютки. Під час зустрічі голова ОДА наголосив, «що українська громада в Любліні і особисто Григорій Купріянович завжди мають відчувати, що Українська держава стоїть на захисті українців у всьому світі».
19 вересня – в окружній прокуратурі в Замості відбувся допит д-ра Григорія Купріяновича. Того ж дня під будинком прокуратури зібралися члени польського громадського руху «Громадяни Польщі» («Obywatele RP») та Українського товариства в Любліні. Одним із учасників пікету під прокуратурою в Замості був Рафал Сушек. Разом із іншими поляками він перебував у Сагрині під час урочистостей з нагоди вшанування пам’яті українців. «Ми були під прокуратурою з господарським візитом у себе, адже це будинок, у якому ми як громадяни Польської держави працевлаштовуємо чиновників. Оскільки їхні дії мають, як мінімум, ознаки недогляду, а в найгіршому випадку – прислужування політикам, ми вирішили нагадати про договір, на основі якого їх працевлаштовуємо», – пояснив польський діяч. У руках учасники пікету тримали банери з написом «Правди про злочин не приховає ні воєвода, ні ІНП», а також перефразованим виступом Григорія Купріяновича на кладовищі в Сагрині.
25 вересня – Об’єднання українців у Польщі (ОУП) написало скаргу до прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького. Українці поскаржилися на висловлювання державних чиновників, які 18 вересня, під час засідання сеймової комісії нацменшин у Любліні, намагалися довести, що саме українська меншина у Польщі є джерелом польсько-українського конфлікту. «Частина голосів чиновників воєводського рівня заперечувала ідеї діалогу громадянина з державною адміністрацією. Деякі виступи свідчать про погані наміри, про релігійні та національні упередження чиновників та їхню некомпетентність», – зазначили у документі діячі ОУП.
У листі навели приклади висловлювань чиновників, які виправдовували воєнний злочин у Сагрині, називаючи його «акцією відплати», та говорили, що це село було «базою УПА», чим заперечили факти, раніше встановлені істориками. У листі також наголосили факт публічного наклепу на д-ра Григорія Купріяновича, голову Українського товариства (УТ). Один із представників державної адміністрації під час засідання комісії сказав, що на урочистостях у Сагрині голова УТ назвав злочин «геноцидом». Насправді в промові Г. Купріяновича таких слів не було.
Окрім Матеуша Моравецького, документ надіслали до канцелярії президента РП, голови сеймової комісії внутрішніх справ і адміністрації та комісїі нацменшин.
8 жовтня – депутати від партії «Nowoczesnа» Моніка Роса та Адам Шлапка направили листа до прем’єр-міністра Матеуша Моравецького з приводу звинувачень щодо доктора Григорія Купріяновича. «У зв’язку з
останніми висловлюваннями та діями люблінського воєводи, пана Пшемислава Чарнека, просимо ваc втрутитися та позбавити воєводу функцій, які він виконує», – написали у листі депутати. Вони нагадали, що в Сагрині від
рук польського підпілля постраждали 606 осіб цивільного населення, про що у своїй промові 8 липня говорив саме
доктор Купріянович. Депутати запитали прем’єр-міністра, чи слова воєводи – це офіційна позиція уряду та офіційна закордонна політика.
28 листопада – після трьох місяців від початку розслідування, окружна прокуратура у Замості закрила слідство проти Григорія Купріяновича, з приводу його промови у Сагрині 8 липня 2018 року.
