(гс) ■ ПОДІЇ ■ 2009-03-26
У Варшаві 13 березня відбулося ІV засідання Міжпарламентської асамблеї України і Польщі, на якому спільно головували спікер Верховної Ради України Микола Томенко та віце-маршалок Cейму РП Єжи Шмайдзинський. Українська та польська сторони, крім ряду документів, підписали також дві заяви: про співпрацю в рамках “Східного партнерства” та про стан підготовки до Євро-2012.
Удокументі про чемпіонат голови асамблеї підтверджують принцип паритетності при виборі міст-господарів, висловлюють задоволення
з позитивних оцінок експертів УЄФА та звертаються з закликом про прискорення праць над розвитком інфраструктури, зокрема аеропортів і готелів, громадського та міждержавного транспорту. У своєму звіті М. Томенко відзначав, що деякі проекти Євро-2012 потребують коректи, тому що вони розроблялися в період економічного зростання в Україні, а зараз ситуація в цьому плані кардинально змінилася.
{mosimage}
Водночас голова Верховної Ради інформував, що держава активізує свою допомогу містам, які претендують стати організаторами чемпіонату – залишає в їхніх місцевих бюджетах більше коштів та дає ґарантії перед закордонними інвесторами і кредитодавцями.
Великі надії викликає також програма “Східне партнерство”, яку створили і просували польські та шведські дипломати. З бюджетом на період до 2013 р. у розмірі 600 млн. євро СП повинно принести значні полегшення у відносинах з Європейським Союзом і п’ятьма колишніми радянськими республіками, у тому числі Україною (можливо, до них буде додана ще й Білорусь). У заяві асамблеї відзначається, що виконання програми, старт якої заплановано на травень цього року, може привести до лібералізації візового режиму, а в перспективі й безвізового руху, дозволить облаштувати кордони держав-партнерів згідно з європейськими стандартами.
Під час пленарного засідання відзначено, що хоч бюджет СП не потрясає, однак він удвічі більший, ніж плановано попередньо, а крім цього відкриває стежку до інших європейських проектів та коштів. В оцінці багатьох учасників засідання прийняття програми становитиме успіх також тому, що не всі члени ЄС цікавляться розвитком політики у східному напрямку.
Отож великим завданням як Варшави, так і самого Києва, названо працю задля створення позитивного іміджу України та її вірогідності: “Політична нестабільність, яку свого часу проходила також Польща, – це натуральна справа на шляху до демократизації країни”, – відзначав депутат Томаш Ленз, а заступник міністра закордонних справ Польщі Анджей Кремер говорив, що для України є найважливішим не визначення дати вступу в ЄС, а “рішучість, щоб цієї мети досягти”.
Українські депутати, дякуючи польській стороні за активну участь, наголошували, що програму партнерства треба максимально використати, зокрема в економічному плані та для допомоги українському підприємництву. Не менш важливим визнано питання залучення України до європейської енергетичної мережі, особливо тепер, коли політичну та енергетичну кризу над Дніпром сильно використовує задля просування своїх інтересів Росія.
Парламентарі висловилися також за швидке впорядкування ситуації на польсько-українському кордоні, який поки що відштовхує довгими процедурами, корупцією, а нерідко браком елементарної культури в митників. Депутати погодилися також, що Польща повинна зробити якомога більше для того, щоб Європа краще пізнала Україну. Депутат Мирон Сич відзначав, що необхідно посилити співробітництво між єврореґіонами та Україною, особливо східною її частиною, та працю над адміністративно-територіальною реформою в Україні – польський досвід показує, що зміни у функціонуванні самоврядних органів прискорюють темп подолання шляху до членства в ЄС.
Члени асамблеї зустрілися також у комісіях – із питань транскордонного співробітництва, Європейського Союзу та місцевого самоврядування, та обговорили план праці на чергове засідання, яке відбудеться в Києві.
“Наше слово” №13, 29 березня 2009 року {moscomment}
