ПОДІЇ ■ №35, 2018-09-02

«Бесіда східних культур» у Пасленку має сильну позицію у місцевому календарі заходів. Численна публіка – це зовнішній атрибут популярності. Організатори знають, що справжнім магнітом є українська культура. І добре, що має вона в Пасленку багато друзів.

“Шпилясті кобзарі” доказали, що бандура може звучати й по-сучасному. Тут і далі фото автора статті.

Сучасні кобзарі 

Першим з козирів української культурної скарбниці на цьогорічній «Бесіді», яка відбулась 18-19 серпня, були майстер-класи східнослов’янського мистецтва. Під керівництвом вчительки української мови Марії Футреги діти займалися виплітанням традиційних віночків. Музичний марафон відкрив ольштинський гурт «Тугай Бей». Вони відразу привабили до сцени публіку, зосереджену на розмовах і розгляданні торгових прилавків. Комусь підійшла вишита сорочка, комусь пластмасовий пістолет, а хтось став у чергу за пивом або домашнім сирником. Як бесіда, то бесіда! Згодом на сцені появився популярний не лише в регіоні «The Ukrainian Folk». Видно було, що і цей гурт має велике коло прихильників. Згідно зі сподіваннями, увага публіки зосередилась на зірці цього вечора – «Шпилястих кобзарях» з України. І гості повністю виправдали очікування. Вони відмінно справилися з завданням, яке самі перед собою поставили – доказати, що кобзарство має свій сучасний радісний вимір, а не виключно серйозна спеціальність дідусів із сивими бородами. Завдяки музикантам учасники «Бесіди» переконались, що на бандурі неймовірно звучать і традиційні українські пісні, і сучасні шедеври популярної світової музики. «Бесіду» завершила зустріч з лемківськими піснями, які дарував ансамбль «Надія» зі Шпротави. З творчістю «Шпилястих кобзарів» можна було зустрітись ще й на другий день заходу. Музично вони доповнили виставку про східнослов’янські традиції та лекцію Роксани Бутрим з Етнографічного музею у Венгожеві. Ці заходи відбувалися у греко-католицькій церкві Різдва Пресвятої Богородиці у Пасленку. Церква разом із місцевим гуртком та Ельблонзьким відділом Об’єднання українців у Польщі (ОУП) були головними організаторами «Бесіди».

Сила єдності

Голова гуртка ОУП у Пасленку Іванка Гнатюк-Казановська бере активну участь у цьому заході вже восьмий раз. Вона говорить, що «Бесіда» подобається не лише представникам нашої громади, але й загалові місцевої спільноти: «Дуже приємно, коли польські сусіди говорять нам, що це один із найкращих заходів у регіоні». Поляки, перш за все, доцінють красу нашої музичної і танцювальної культури. Організатори, у свою чергу, постійно дбають, щоб об’єктом цих захоплень кожного року було щось нове. У минулому тут появлялися українські козаки з бойовим мистецтвом і танцювальні колективи з різних регіонів України, а цього року вирішено презентувати багатство звуку бандури. Водночас, як і в інших регіонах, так і тут відчувається організаторська втома. «Перші і задіяні донині організатори старіються, а молодь, яка би їх могла замінити, виїжджає, – говорить І. Гнатюк-Казановська, хоч невідомо звідки у Пасленку беруть силу, щоб після щорічного: «це вже востаннє» зновутаки взятися за організування чергової «Бесіди». – Робимо це трохи для себе, але й тому, щоб назовні побачили, що ми існуємо як українська громада». Про значення людського фактора згадує і черговий господар заходу, місцевий парох, о. митрат Андрій Сорока. «Якщо би ми розділилися, це все було б неможливе», – говорить духівник, підкреслюючи, що співпраця церкви і громадських структур є запорукою успіху. З іншого боку, активними як в одній, так і у другій структурі, є практично ті самі люди. Важливий момент у діяльності місцевих українців – ставлення до них міської і гмінної влади. Парох А. Сорока підкреслює, що ніколи не було такої ситуації, щоб вони не відповіли позитивно на прохання про допомогу. Це стосується і організування «Бесіди культур», і ремонту церкви, і реставрації престолу чи ікон. «Я ніколи не відчув, щоб ці люди ставили історичні проблеми між нашими народами вище потреби співпраці», – наголошує духівник. І саме цей принцип, на його думку, діаметрально відрізняє польсько-українські відносини місцевого та центрального рівнів, на якому з дозволу теперішньої правлячої команди відбувається реставрація ендецьких настроїв з їх сильним антиукраїнським фактором.

Серед офіційних гостей «Бесіди» були, зокрема, бургомістр Пасленка Веслав Снеціковський, ельблонзький староста Мацей Романовський, голова Сеймику Вармінсько-Мазурського воєводства Ян Бобек, директор кабінету вармінсько-мазурського маршалка Зиґмунт Кєрш, вармінсько-мазурський віце-воєвода Славомір Садовський та інші. Вітального листа, в якому наголошувалось на обов’язковості постійного розвитку міжнаціонального діалогу в регіоні, надіслав віце-маршалок Вармінсько-Мазурського воєводства Мирон Сич.

Поділитися:

Категорії : Події

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*