(пл) ■ ГРОМАДА ■ 2011-02-25

{mosimage} За оцінкою кресових середовищ, це скандал, що за гроші польського податківця висувається злочинна ідеологія УПА, а робить це, зокрема, “шашкевичівка” в Перемишлі. “Ми нічого такого не робили і такого немає. Це вигадка!” – каже Петро Піпка, директор школи з українською мовою навчання м. Перемишля.

Голова кресового товариства “Підкамінь” Генрик Баєвич повідомив 1 лютого ц. р. міністра національної освіти Польщі (пол. – minister edukacji narodowej) про “можливість скоєння злочину”. У листі автор звертає увагу на “тривожне явище” в Комплексі шкіл з українською мовою навчання № 2 ім. Маркіяна Шашкевича м. Перемишля. В календарі шкільних врочистостей цього навчального закладу на 14 жовтня 2010 р. записано: “День вчителя, Свято Покрови – участь молоді в Службі Божій у гр. кат. та виїзд молоді на могилу до Пикуличів – День української армії”. Як пояснює Г. Баєвич у повідомленні, з запису (ідеться про той, що є на веб сторінці школи – пл) виникає однозначно, що 14 жовтня шкільна молодь у Перемишлі, за дорученням вчителів, відзначає свято української армії. Голова кресового товариства пов’язує цю дату, очевидно, лише з однією військовою формацією, УПА, яка була створена 1942 р. саме 14 жовтня. Але чи насправді йшлося про цю подію, коли то, як інформувало одне з польських видань, школа брала участь у панахиді на кладовищі, де є й гроби “бандерівців з УПА”? В українському календарі 14 жовтня позначено як свято Покрови Пресвятої Богородиці, але й як День українського козацтва, який святкують від століть.
– Це День козацтва: козаки з XVI ст. обрали собі покровителькою Матір Божу і від цього моменту різні чергові військові формації, також і УПА, приймали цей день за власне свято. Оглядаючи телепрограми, бачу, що Західна Україна святкує цей день як свято українського війська. Тому, зокрема, і ми так назвали це свято в календарі школи, – пояснює директор “шашкевичівки”. Хоч голова кресового товариства у повідомленні називає серед релігійних та державних свят України, які відзначаються 14 жовтня, День українського козацтва, однак не асоціює цього свята з графіком шкільних урочистостей. Декому не вистачають й арґументи, що в першій черзі в Пикуличах похоронені українські союзники Пілсудського з 1920 р. Дехто бачить у цьому місці виключно популяризацію ідеології УПА.
– На цвинтарі є також поховані воїни УПА, але чи не можна нам за них молитися? – задумується директор школи. Тут питання, чи якщо на цвинтарі знаходяться такі могили, чи молитися за них забороняє нам польський закон і чи взагалі він забороняє нам відзначати роковини, пов’язані з українською історією? Радше ніі!
Для святого спокою директор змінив у календарі школи день 14 жовтня на “Свято національної освіти”.
А як насправді виглядає святкування учнів “шашкевичівки” в Пикуличах і чи дійсно, як зазначив автор у повідомленні, усе робиться “за дорученням вчителів”? Директор говорить, що це – парафіяльна врочистість, яка складається з літургії, а відтак – панахиди на цвинтарі. Є традиція, що кожного року перемишляни в червні та жовтні відві дують цвинтар. Саме 14 жовтня правиться Служба Божу за всіх вчителів, а також українських солдатів, які боролися, борються, та тих, які тепер служать в армії – після чого всі йдуть на військовий цвинтар. Єва, колишня учениця, згадує, що ніколи не було якоїсь делеґації зі школи, бо це – українська громада, зокрема й молодь, тобто й учні, після Служби Божої в греко- католицькій чи православній церквах усі самі йшли на Пикуличі.
– Для нас це було природно, бо йдуть батьки, то і ми йшли помолитися. Це так само, як піти на іншу річницю, святкування, де також ніхто нікого не примушує, – додає вона. Самі батьки також не бачать у цьому проблеми. Павло Стрілка, батько двох учнів та одного випускника “шашкевичівки”, не пригадує собі, щоб коли небудь був якийсь наказ від школи чи вчителів, аби учні брали участь у святкуваннях 14 жовтня:
– Ніколи не було так, щоб у школі хтось до цього примушував, бо кожний має свій вибір. Хто з учнів бажає іти – то йде, так само батьки: або забирають своїх дітей, або ні, – каже він і додає: – Ніколи не було дане нам до відома чи наказане школою, що мусимо забрати своїх дітей. Для мене обов’язкове там бути і просто іти помолитися.
Однак сумніви стосуються ще двох дат – це 1 вересня та 17 червня. У повідомленні закидається, що в плані врочистостей 1 вересня бракує відзначення нападу німців на Польщу, зате школа відзначала лише 17 вересня “Врочистості роковин нападу СССР, на Польщу”, бо ніби ця дата для школи важливіша. А чи тільки “шашкевичівка” відзначає 17 вересня? Не треба іти далеко, бо саме місто це робило. Щодо 1 вересня – “нападу Німеччини на Польщу”, то, як заявляє директор школи, – цього дня відзначання цієї історичної події організує місто на цвинтарі. Після врочистого відкриття шкільного року, після обіду, делеґація з нашої школи бере участь у ньому, подібно як і в інших роковинах.
* * *
Поки що “шашкевичівка” не має жодної інформації від МНО Польщі відносно “повідомлення про можливість скоєння злочину”. Проте, згідно з ним, мабуть, треба було б задуматися школам, чи 1 вересня для учня має бути відзначенням початку шкільного року, чи початку ІІ Світової війни. З повідомлення виникає також, що не за кожну душу можна молитися, бо молитва, наприклад, за вбитих воїнів -українців, буде “висуванням злочинної ідеології”. Однак я не пам’ятаю, щоб християнська віра ділила померлих на тих, за упокій душі яких ми повинні молитися, та тих, за яких молитися не можна. Але, виявляється, інші знають краще…

“Наше слово” №9, 27 лютого 2011 року

Поділитися: