Що нового в «Кермеші»?

Павло ЛозаЛЕМКІВСКА СТОРІНКА№21, 2017-05-21

Від січня редакторами радіопередачі «Кермеш» на хвилях Радіо Краків є четверо молодих студентів з Кракова, серед яких – двоє членів місцевого гуртка Об’єднання лемків (ол). Що змінилося з приходом нових редакторів?

Еластичне планування і розподіл праці

<strong>Редактори передачі: (попереду) Еміля Пиж та Григорій Суханич, (позаду) Юлія Онишканич і Михайло Притула</strong>. Фото з Facebook «Кермеш»
Редактори передачі: (попереду) Еміля Пиж та Григорій Суханич, (позаду) Юлія Онишканич і Михайло Притула. Фото з Facebook «Кермеш»

«Буде, як на справжньому лемківському кермеші, – весело, цікаво і „по-нашому”!», – запрошують кожної неділі журналісти радіопередачі «Кермеш». Її можна слухати о год. 22:30 на хвилях Радіо Краків (101.6 MHz).
Від січня 2017 р. передачу підготовляє четвірка молодих людей з Кракова: Еміля Пиж, Григорій Суханич (від Об’єднання лемків), та Юлія Онишканич і Михайло Притула (від Об’єднання українців у Польщі).
– Нас четверо, бо кожен навчається і має свої якісь інші справи. При більшій кількості осіб можна еластичніше планувати й розподіляти працю. Завдяки тому кожен має більше часу, щоб придумати собі тему і зібрати до неї матеріал,– заявляє Еміля Пиж, яка разом з Григорієм Суханичем уже має досвід праці радіо-журналіста в Radio-Lemko зі Стшелець-Краєнських.
Вона також є співавтором першого в Польщі лемківського блоґа Makelifelemko.blogspot.com, на якому спільно з товаришкою публікує нові інформації зі сфери музики, культури, дизайну, моди, кулінарії, літератури, подорожування.
– Мені близькі теми, які стосуються більш сучасних проблем і трендів. Загально всі намагаємося підготовляти такі теми, які нам більше підходять і що нам, кожному окремо, більш цікаве, – говорить молода лемкиня. – Думаю, що коли не робимо щось насилу, це більш корисно і для нас, і для слухачів.
З огляду на відзначення 70-річчя виселення українців, можна було в останніх програмах послухати спогади свідків подій з 1947 р. Своїми рефлексіями про Акцію «Вісла» поділилося теж третє покоління українців, а редактори розробляли тему зберігання спадщини. Очевидно, серед матеріалів «Кермешу» є трансляції з різних подій, зокрема з Міжнародного фестивалю українського театру у Кракові, передачі, присвячені шевченківським роковинам, церковним святам тощо.
Журналісти підказують, що для них важлива передусім сама підготовка передачі. Навіть звичайна подія повинна мати іншу форму, ніж звіт і мусить бути зроблена нетенденційно. Тому в матеріалі про роковини Тараса Шевченка обговорювалося питання впливу поп-культури на образ українського поета, а при нагоді Великодня, редактори розмовляли про нові великодні елементи, які з’являються в хатах українців у Польщі та найориґінальніші святкові традиції серед жителів інших країн світу.
Відомо, що часом будемо говорити на історичні теми, але більше хочемо займатися актуальними подіями і проблемами, – говорить Григорій Суханич, секретар гуртка ОЛ у Кракові.

Поганий прайм-тайм
– За принципом «Кермеш» – це реґіональна передача, яка мала б охоплювати лише Малопольщу. Але до цього в радіо ставляться досить ліберально. Тому як і зробимо передачу з Перемишля, Мокрого чи навіть Словччини, то радше нічого поганого не станеться, – ділиться думкою Г. Суханич, який звертає увагу на те, що з огляду на невеликі кошти, виділені на «Кермеш», журналістам важко їздити кожного разу за матеріалом у терен.
– По-іншому виготовити передачу в Кракові, а по-іншому спеціально їхати в гори, щоб записати інтерв’ю з людиною, – додає він. Тому, як підказує діяч ОЛ, при нагоді підготовки передач на історичні теми підсилюється спогадами, які сам протягом 7 років записує і зберігає у приватному архіві.

За його словами, доцільно використовувати великі заходи для збирання матеріалів.
– Особливо на «ватрі» у Ждині можна багато спогадів записати від старших людей, дискусій, коментарів учасників, зробити інтерв’ю з окремими гуртами, митцями, представниками світу літератури з Польщі, України та інших країн. Ця подія притягає різних людей і різні активності, які цікавлять нас і цікавитимуть слухачів, – переконує журналіст.
Крім ефіру, частина передач зберігається в архіві. Їх можна слухати за адресою radiokrakow.pl/audycje/kermesz/. На жаль, не вміщають пісень, які можна почути в ефірі.
Іншою проблемою є час трансляції. Статистично о год. 22:30 мало людей включає радіо.
– Наша програма не є у прайм-таймі, тому важко сподіватися великого відгуку. Але важливо, що від слухачів узагалі з’являються коментарі, зауваження та пропозиції, – підказує Е. Пиж. Редактори для більшої популяризації передачі і зв’язку зі слухачами запустили сторінку «Кермешу» на Facebook. – Поки що в мережі не полюбила нас навіть сотня людей. Це мало, – вважає журналістка. Для порівняння, блоґ, яким вона займається, полюбила майже тисяча осіб. – Не лише для нас, але загалом, Facebook – це основна платформа обміну інформаціями. Завдяки тому знаємо про це, що відбувається в нашій околиці.
У самій передачі та на Facebook журналісти інформують не лише про те, що відбуватиметься у Кракові, але теж про події, ініціативи, заходи організовані в інших містах Польщі різними лемківськими та українськими організаціями.

Зміни редакторів
«Кермеш» був придуманий і утворений у співпраці Об’єднання лемків та Об’єднання українців у Польщі 2003 р. Як й інші меншинні передачі, також вона є фінансована з державного бюджету.
Кілька років тому, після того, як двоє журналісток, які займалися передачею, виїхало з Кракова, рішенням керівництва радіо передачу «Кермеш» почала робити журналістка Радіо Краків. Здебільшого кожна передача розпочиналася кількахвилинними новинами про проблеми, зв’язані з вуличним рухом у Кракові та інших більших місцевостях воєводства про плановані будівельні інвестиції в місті та про всякого роду культурні події у Малопольщі (здебільшого польські) тощо. Потім кільканадцять хвилин тривала розмова з запрошеним гостем – найчастіше науковцем або дослідником української тематики з краківських вишів.
– Керівництво радіо призначало виготовляти передачу штатній працівниці, яка родом з України. Розумію, що, з огляду на свої обов’язки, вона робила «Кермеш» просто так, щоб передача була вчасно готова. Через обмаль часу просто використовувала готовий матеріал радіо, який перекладала на українську мову. Тому в ефірі з’являлися такі новини, а не інші, – говорить Г. Суханич. Його товаришка звертає увагу на інший аспект.
– Ця журналістка не конче розуміла теж специфіку середовища. Не маючи зв’язку з громадою, їй складно було б робити матеріал про жителів Лемківщини, – додає Е. Пиж.
Після протестів ОЛ та ОУП від січня 2017 р. виготовляють передачу нові люди, які працюють за новою формулою.

Хто слухає радіо?

Крім передачі «Кермеш», питаннями з життя лемківської громади в Польщі займаються теж інші медіа.
– Чи ми є для себе конкуренцією? Рухаємося в одному просторі, тому якоюсь мірою ми конкуруємо,– говорить Г. Суханич, який звертає увагу на те, що сьогодні для людей найважливішим джерелом знань є швидка інформація в Інтернеті й короткі відео-сюжети.
Згідно з рапортом Національної ради радіомовлення і телебачення Польщі (Krajowej Rady Radiofonii i Telewizji) молодь новини отримує в основному з Інтернету (47%) і телебачення (36%). Серед людей віком від 31 до 45 років 33% з них новини шукає в Інтернеті, а в телебаченні – 53%. Люди віком 46–60 років повідомлення отримують переважно з телебачення (73%), а ті, яким понад 60 років, безумовно, вибирають телевізор (80%). Радіо у зіставленні останнє в майже усіх вікових категоріях.
Г. Суханич вважає, що для українського, у тому лемківського, середовища в Польщі, без огляду на вік, кожна форма подачі інформації буде приваблива, проте є кілька вимог:
– Мусить це бути зроблене професійно і точно торкатися людей, для яких пишемо й підготовляємо аудіо- та відео-матеріали, – додає Г. Суханич, секретар краківського гуртка ОЛ. ■

Поділитися:

Категорії : Лемки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*