Григорій Купріянович, член Спільної комісії уряду та національних й етнічних меншин ■ ПОДІЇ ■ №35, 2017-08-27
У тіні бурхливих і драматичних подій, що відбуваються в політичному житті Польщі, якось осторонь залишається питання національних меншин. У даній ситуації меншини (з нечисленними винятками) залишаються самі зі своїми проблемами. Важливим для окремих середовищ, зокрема нашого, є те, чи існує канал, яким дана група громадян може вести діалог з державною владою. У Польщі для нас таким каналом з 2005 р. є Спільна комісія уряду та національних й етнічних меншин.
Досі також не було добре
Вже перша половина цього десятиліття стала періодом, коли Спільна комісія поступово тратила динаміку своєї діяльності. Від 2011 р. щораз менше й менше була місцем реального вирішування проблем меншин. Чималий вплив на це мали тодішні співголови Спільної комісії з боку уряду – Влодзимеж Карпінський та Станіслав Гусковський, які нерідко іґнорували позицію меншостей, а часом навіть відкрито показували свою неповагу до них.
Символічними стали події останніх місяців діяльності попереднього уряду. Не спромоглися тоді достойно відзначити ювілейне 10-річчя Спільної комісії, а оновлення закону про національні меншини через брак активності урядової сторони парламент прийняв щойно в останній момент перед виборами 2015 р.
Баланс відкриття
Політичні зміни, що відбулись у Польщі в ІІ пол. 2015 р., ми сприйняли з очікуванням відповіді на питання, якою буде політика нової влади у відношенні до нас. З надією сприйнято такі жести новообраного президента Анджея Дуди, як візит на свято Спаса у православному монастирі на Святій Горі Грабарці, а також його зустріч з представниками меншин у квітні 2016 р. Розчарування принесло те, що президент не підписав схваленого парламентом попереднього скликання оновлення закону.
Важливим моментом стало перше після зміни уряду засідання Спільної комісії у грудні 2015 р. Сторона меншин з надією сприйняла заяви про бажання співпраці з боку нового співголови комісії з урядової сторони Себастіана Хвалека. Представники меншин підготували своєрідний «Баланс відкриття», у якому вказали на основні невирішені проблеми функціонування нас у Польщі. На жаль, діалог не продовжила урядова сторона, оскільки її відповідь була неґативною щодо більшості постулатів.
Внесок про надзвичайне засідання комісії
Новий досвід принесли події половини 2016 р., коли почала наростати хвиля антиукраїнських виступів у публічному просторі. Представники української меншини звернулися до уряду з проханням про скликання надзвичайного засідання комісії. Однак таке засідання тоді не відбулося. Мало того, з боку урядової сторони не було навіть відповіді на це звернення.
Щойно на черговому засіданні Спільної комісії урядова сторона погодилася скликати спеціальне засідання, присвячене цій ситуації, яке врешті відбулося у жовтні 2016 р. Проте спосіб підготовки засідання був неприйнятним, оскільки урядова сторона односторонньо не погодилася на участь у ньому запропонованих експертів з неурядових організацій і не дозволила представити на засіданні матеріалів, які хотіли запрезентувати представники української меншини.
Несподіваний розподіл дотацій на 2017 р.
Черговим знаковим моментом став грудень 2016 р., коли ми дізналися, що заступник міністра і співголова комісії С. Хвалек несподівано вирішив змінити спосіб розподілу дотацій на культуру меншин. У грудні 2016 р. розподілено лише дві третини суми дотацій на 2017 р., у результаті чого організаціям меншин признано менші кошти, ніж у попередні роки, тому вони не могли запланувати свою діяльність і бюджет на 2017 р. Ця зміна відбулася без узгодження зі Спільною комісією, – ми у цьому органі були поставлені перед доконаним фактом. Щойно після протестів поділено чергові дотації, уже в лютому цього року.
Зміна принципів використання дотацій
Незабаром виявилося, що будуть ще більші несподіванки з боку урядової сторони. У лютому 2017 р. наші організації почали отримувати договори на міністерські дотації з іншим змістом, ніж той, установлений самим міністерством у грудні 2015 р. У договір введено численні зміни, які дуже ускладнили організаціям меншин реалізацію проектів з державних дотацій. Ці зміни введено «задніми дверима», не тільки без можливості висловити позицію Спільної комісії, але навіть без попередження, що зміст договору не відповідає його попередньому зразкові. Протести не принесли більшого результату, крім введення кількох правок у текстах договорів.
Це все спричинилося до хаосу в процесі підписування договорів та отримування дотацій. Унаслідок цього організації меншин залишалися без коштів на діяльність протягом кількох місяців. Набагато складнішим і бюрократичним виявився також процес використання дотацій, які є основним джерелом фінансування нашої культури у державі.
Дотації на 2018 рік
Своєрідним підтвердженням марґіналізації Спільної комісії та стремління до дальшого ускладнення функціонування меншин став процес надання дотацій на 2018 р. У минулі роки такі принципи були представлені Спільній комісії восени, а після висловлення комісією зауважень, їх у грудні затверджував міністр. Відповідно до дотеперішньої практики принципи надання дотацій на 2018 р. повинні бути оголошені у грудні 2017 р.
Членам Спільної комісії проект цих принципів передано лише у червні цього року безпосередньо перед черговим засіданням, тобто цей складний за змістом і важливий істотно документ передано учасникам щойно за кільканадцять годин перед засіданням меншинної частини комісії. Тому навіть не всі члени комісії мали змогу з ним ознайомитись, а тим більше підготувати свої зауваження чи попросити про оцінку експертів. Проект міністерства передбачав ще більші ускладнення процесу фінансування наших проектів. Урядова сторона очікувала, що нацменшини висловлять позицію про дані принципи відразу на цьому ж її засіданні. Щойно після дискусії погодилася, щоб сторона меншин свої зауваження надіслала протягом кількох днів. Так і зроблено.
Минули з цього часу два місяці, проте до половини серпня міністерство не оголосило принципів надання дотацій на 2018 р. Брак такої інформації ставить нас в дуже складне положення. Нема нічого: ні принципів надавання дотацій, ні терміну складення внесків, невідомо також, чи внесені зауваження міністерство узагалі візьме до уваги. А часу до початку 2018 р. щораз менше…
* * *
Досвід функціонування Спільної комісії уряду і меншин протягом останнього року досить песимістичний. Наведені вище ситуації – лише приклади. Такі дії важко сприймати інакше, ніж як іґнорування і марґіналізація Спільної комісії урядовою стороною.
Відкритим залишається питання, що робити в умовах, коли Спільна комісія має щораз менший вплив на реальну ситуацію національних меншин у Польщі, коли реально перестає виконувати свою роль. Частина членів комісії, які представляють меншини, ставить ключове запитання: який сенс говорити про свої проблеми на засіданнях Спільної комісії, коли це майже не впливає на ситуацію. У відносинах з державою ми є слабкішою стороною, саме тому ставлення уряду є справжнім лакмусовим папірцем стану демократії в країні. ■
