Ольга Русіна ■ КУЛЬТУРА ■ №36, 2017-09-03
Новинки українських видавництв
Щороку в українській літературі нових імен стає щораз більше – і письменників, і видавців. Змінюються й тренди: з’являється більше перекладів, а видавництва, крім відомих письменників, друкують твори авторівпочатківців.
«Тепер дуже багато купують мотиваційної літератури, видань із психології, бізнес-маркетингу, саморозвитку. З українських письменників часто питають про Ірен Роздобудько, Забужко, Рафаєнка, Ірванця», – говорить Євгенія, консультантка в книгарні «Є» у Києві.
Після з’ясування, що нового останнім часом з’явилося на полицях крамниць, пропонуємо вам підбірку книг, на які можна звернути увагу, якщо ви їдете до України на літні канікули чи просто на відпочинок.
ТВОРИ українських письменників
Олександр Ірванець, «Харків 1938», «Laurus»
Книжка як спроба альтернативної історії: це бурхливе ХХ ст., у якому все навпаки. Україна перемогла у війні з СРСР і стала незалежною Українською Робітничо-Селянською Республікою зі столицею в Харкові; Голодомору в цих реґіонах не було; Хвильовий не застрелився, Довженко також успішно творить кінофільми. Автор фантазує на тему того, «що було б, якби», часом доводячи своїх персонажів до абсурду і ґротескних ситуацій. У рецензіях перший після семирічної перерви новий роман Ірванця називають антиутопією, карнавалом, книжкою-кросвордом. Герої роману не мають прізвищ, а читач мусить сам здогадуватися про кого йдеться: приміром, персонаж на ім’я Олег має батька у Празі, якого звати Олесем.
Володимир Єрмоленко, «Ловець океану», «ВСЛ»
Це також спроба альтернативної історії, але цього разу більш універсальної: автор вирішив переробити класичний міф про Одіссея. Головний герой повертається в Ітаку з Троянської війни і не знаходить ані дружини Пенелопи, ані сина Телемаха. Одіссей вирішує виправити свої помилки, пройшовши весь шлях у зворотному напрямку – до Трої. На своєму шляху він зустрічає ті самі перешкоди, які йому треба зрозуміти й переосмислити.
Андрій Бондар, «І тим, що в гробах», «ВСЛ»
Андрій Бондар – перекладач і публіцист, у його перекладі українською виходили, зокрема, твори Маріуша Щиґла та Вітольда Ґомбровича. «І тим, що в гробах» – це збірка малої прози, назва якої є алюзією на відомий вірш Шевченка. Есе викликають асоціацію з особистими нотатками, які автор неспішно робив вечорами після довгого робочого дня. Тут можна прочитати родинну історію Бондаревого дідуся та філософські роздуми на тему метафізичної ролі комарів у світі.
Дзвінка Матіяш, «Дорога Святого Якова», «ВСЛ»
Восени 2013 р. письменниця вирушила разом зі своїм чоловіком у паломництво дорогою святого Якова – шляхом, що завершується у місті СантьяґодеКомпостела на могилі покровителя Іспанії. Загалом вони пройшли приблизно 900 км, а подорож тривала 34 дні. Свій досвід авторка перевела на папір – так з’явилася книжка про дорогу, внутрішні рефлексії людини, що йде цим шляхом, а також пізнання того, хто йде з тобою поруч: близької людини або ж незнайомця.
Ірина Жураковська, «По той бік війни», «Книги – ХХІ»
Роман про І Світову війну, у якому, однак, не бракує паралелей із сучасністю. Авторка спробувала показати історію очима кожного з її учасників. Головним героям, яких війна розкидала по різні сторони фронту, треба заново віднайти себе, випробувати власні переконання, прожити кожному свою війну.
Володимир Рафаєнко, «Довгі часи», «ВСЛ»
З початком війни на Донбасі Володимир Рафаєнко був змушений переїхати з Донецька до Києва.
У своєму романі письменник переосмислює цю зміну, прощається з домом, якого вже ніколи не повернути – принаймні в тому контексті, у якому він існував досі. Перша частина роману – це міська балада, написана у формі моторошної казки про життя і смерть. Друга частина – реалістичні новели, вплетені у казку: оповіді про справжніх мешканців Донецька, що зіткнулися з реаліями війни.
Павло Вольвач, «Сни неофіта», «ВСЛ»
Роман розповідає про літературне середовище 90-х рр. з усіма особливостями часу й місця. Головний герой, молодий поет Павло вирушає на завоювання мистецького – ні, не Києва, і навіть не Львова – Запоріжжя. Твір балансує на межі мемуарів. Читачеві здається, що от-от автор розповість щось більше про, скажімо, молодого Жадана. Та насправді це не є головною темою твору: Вольвач не ставить собі за мету писати спогади, радше показати дух епохи і протистояння старого та нового світів і поколінь.
Валер’ян Підмогильний, «Місто», «Основи»
Знаковий твір української літератури минулого століття в гарному перевиданні. Увагу притягують насамперед незвичні ілюстрації (також варто звернути увагу на «Кайдашеву сім’ю» і «Тигроловів» цього ж видавництва).
ПЕРЕКЛАДНА література
Енн Тайлер, «Блакитне мереживо долі», «Наш Формат»
Майстерно розказана сімейна історія, що розгортається перед читачем у ретроспективі. Книжка увійшла до короткого списку Букерівської премії 2015 р. і стала бестселером The New York Times. Із перших сторінок читач знайомиться нібито з благополучною американською родиною; проте далі, заглиблюючись в особисту історію кожного з персонажів, стає свідком і їх любові, і самотності. Додатковий плюс видання – насолода від майстерно змальованої Америки 60-х рр.
Марек Гласко, «Красиві двадцятилітні», «Книги – ХХІ»
Культовий твір польського письменника, біографія і стиль життя якого вже встигли стати леґендою. Буремна буденність 50–60-х рр. минулого століття. Тих, хто цю книжку встиг прочитати в ориґіналі, може зацікавити саме український переклад, адже польських авторів в Україні перекладають дедалі більше (принагідно можна згадати хоча б «Ляльку» Яцека Денеля, «Як я став письменником» Анджея Стасюка, публікації Ольги Токарчук).
Селесте Інг, «Несказане», «Наш Формат»
Це перший роман письменниці, лауреатки Пулітцерівської премії, що до цього працювала в жанрі короткої прози. Розповідь про сім’ю, де мати мріє втілити в доньці свої нереалізовані мрії молодості, а двоє інших дітей ростуть у тіні цього хворобливого зв’язку. «Несказане» вже визнано книжкою року за версією Amazon, National Public Radio та низки інших видань.
Еліс Манро, «Забагато щастя», «ВСЛ»
Ще одна майстриня короткої прози. Твори Еліс Манро перекладені дванадцятьма мовами і відзначені Нобелівською премією. Герої її творів – звичайні, на перший погляд, люди, у яких кожний може впізнати себе чи когось зі свого оточення; наші страхи, спогади, сподівання письменниця змальовує із заворожливою точністю. Чудовий приклад того, що коротка проза не є периферією літератури, а послуговуватися нею можна не згірше, ніж «серйозними» літературними жанрами на зразок роману.
Кейт Ферраці, «Ніколи не їжте наодинці та інші секрети успіху завдяки широкому колу знайомств», «Клуб Сімейного Дозвілля»
Видання про те, як заводити знайомства і правильно ними користуватись. Автор навчає, як ставитися до знайомств як до соціального капіталу, і наводить приклади відомих людей, що досягли успіху завдяки цим принципам (зрештою, сам Кейт Феррацці – один із прикладів такого успіху).
Сьюзен Кейн, «Сила інтровертів. Тихі люди у світі, що не може мовчати», «Наш Формат»
Якщо хтось, прочитавши попередню книжку, раптом переживає, що власний характер чи уподобання не схиляють його до постійного спілкування з різними людьми – тоді варто прочитати публікацію Кейн. Образ комунікабельної та успішної людини домінує в масовій культурі, але далеко не всім він пасує. Авторка розповідає, як досягати того, чого хочеш, залишаючись самим собою.
Переклади творів Ернеста Гемінґвея, «ВСЛ»
Це одна з культових постатей світової літератури ХХ ст., що не потребує представлення. В українському перекладі вже вийшли твори «Старий і море», «Фієста. І сонце сходить», «Чоловіки без жінок та інші оповідання».
ПОЕЗІЯ
Катерина Бабкіна, «Заговорено на любов», «Клуб Сімейного Дозвілля»
Збірка віршів про чуттєві досвіди буденності. Проста, але тонко й ритмічно написана поезія – приємна, щоб читати вголос.
Павло Коробчук, «Хвоя», «ВСЛ»
Метафорична збірка з 99 віршів. Для тих, кому хочеться гостросоціальної та життєвої тематики, пов’язаної з сучасними реаліями.
Борис Херсонський «Родинний архів та інші вірші», «ВСЛ»
Двомовна українсько-російська збірка одного зі знакових сучасних поетів про пошук себе у власній родині і світі. Намагання знайти своє коріння і шлях до Бога. ■
