Наталя Кравчук ■ ПОДІЇ ■ №13, 2014-03-23
З нагоди ювілею Тараса Шевченка ми частіше звертаємося до його поезії. Вона легко сприймається в будь-якому віці з огляду на образний зміст і мелодійність. Цього року Кобзареві рядки зазвучали ще гостріше й голосніше, бо вони перегукуються з революційними ідеями українських майданів. Тема Шевченка в останні місяці ожила в наших хатах, ми зачитуємось сильними фразами і пересвідчуємося, що Шевченко – наш національний віщун.
Щоб дізнатися, що понад 150 років тому передбачав поет, Фонд «Наш вибір» і вища школа «Collegium Civitas» у Варшаві провели поетичний вечір – читання Шевченкових віршів українською, польською та литовською мовами. «Я побачила, що Український католицький університет організував читання „Заповіту” різними мовами, і вирішила запропонувати „Collegium Civitas” добірку Кобзаревої поезії для українських студентів, яких тут багато, – пояснює Юлія Гоголь, яка вела цю врочистість. – Це alma mater, я випускниця 2009 року. Дівчата дуже радо погодилися. Я задумувалася, як Шевченка, його велич представити людям, які небагато знають про українського генія».
Зустріч у викладацькому залі колеґії (у Палаці культури і науки) розпочалася декламацією вірша «Мені тринадцятий минало». Польський актор Єжи Зельник, який читав усі вірші польською, назвав його найгарнішим спомином дитинства. Були й політичні вірші, які в цей час і в цю історичну мить набирають ще глибшого сенсу. Поезія «Юродивий» була адресована міністрові культури Росії, який нещодавно сказав: «Якби Шевченко побачив, що діється, то дуже здивувався б». Напевно, не здивувався би поет…
Жодна літературна зустріч, присвячена Шевченкові, немислима без «Заповіту». Литовською читала його директор Центру культури при Посольстві Литви в РП Раса Ріміцкайте. Прозвучав ще вірш «Мені однаково». Шевченкову поезію, як пояснила гостя, перекладали найкращі поети Литви, березневі річниці поета відзначають і над Вілією, під час мітинґів «Солідарні з Україною» цього року також читали Шевченка. Пам’ять про поета увічнена на стіні Вільнюського університету й у назві вулиці, бо біля університету якийсь час жив Шевченко, а литовці знайомі з його творчістю ще з кінця ХІХ століття.
Прекрасний спів тріо з церковного хору отців василіан – Катерини Капелюх, Катерини Райтар і Йоанни Рейт – покладених на музику поезій поета «Думи мої» та «По діброві вітер віє» був окрасою зустрічі.
Не можна не згадати дівчат-студенток, які, глибоко розуміючи суть рядків, передали велич творчості поета. Українською читали Яна Опарій, Юлія Власенко, Анастасія Пасічник, Анастасія Мороз, Вікторія Горбаченко і Катерина Троцько.
На Майдані було багато портретів, плакатів і ґрафіті з Шевченком. Саме ці кадри стали художнім оформленням вечора.
Ювілей батька української літератури зібрав любителів поезії і на вечорі в Королівському замку, який 14 березня організували польський та український «ПЕН-клуби». Посол України в РП Маркіян Мальський зачитав листа від міністра культури України Євгена Нищука, який зарисував біографію Шевченка, підкреслюючи, що поет жив тільки 47 років, 20 з яких – у підданстві. Попри приниження, він став генієм. З його творчості б’є любов до України, сила його поезії протягом 150 років формувала свідомість народу, вела до свободи. Тому українці вірять, особливо тепер, що є творцями своєї долі.
Голова польського «ПЕН-клубу» Адам Поморський відзначив, що поезія Шевченка була дуже потрібною в борні останніх тижнів за свободу, повага до борців української нації особливо переповнювала Майдан. Культурний образ України швидко змінюється й популяризується в Польщі. Про це свідчить те, що поляки охоче перекладають українську літературу. Ще за життя Шевченка перекладали його вірші. Тільки за останні роки в Польщі вийшли три антології української поезії. На літературному вечорі поезію українських поетів доби модернізму читали знамениті актори: Тереса Будзиш-Кшижановська і Єжи Радзивілович. Прозвучала й поезія Богдана-Ігоря Антонича – його «Село» перенесло нас на мальовничу Лемківщину.
Цьогорічний ювілей Шевченка переплітався з національним піднесенням українського народу, тож протест під Посольством Росії у Польщі 9 березня і зустріч під пам’ятником Шевченкові були як ніколи актуальними. До пам’ятника Шевченку прибули посол України М. Мальський з дипломатичним корпусом, радник президента Польщі Генрик Вуєц, євродепутат Павел Залевський, бурґомістр Мокотова Боґдан Олесинський, директор Центру культури при Посольстві Литви Раса Ріміцкайте, голова ОУП Петро Тима й українська громада зі столиці. У рамках урочистих заходів виступили учні міжшкільного пункту навчання, церковний хор та дитячий колектив «Пролісок» з Рівного. Посол України наголосив, що Шевченко передбачав велику дружбу між польським та українським народом, яка тепер стала реальністю. Голова ОУП П. Тима зауважив, що українці взяли активну участь у мітинґах у польських містах, пов’язаних з ювілеєм Шевченка, й на підтримку державних змін і єдності України, а це означає, що Шевченко живе в наших серцях і поряд з нами. ■
Актор Єжи Зельник. Фото Рафала Флешара
Мітинґувальники на вулицях Варшави. Фото Віталія Вітта
Яна Опарій. Фото Рафала Флешара
