Розвантаження лемківської тематики

Павло ЛозаЛЕМКІВСКА СТОРІНКА№1, 2016-01-03

Вже чотири роки в Горлицях діє центр культури ім. Б. І. Антонича, в якому реалізують кільканадцять різноманітних культурних проектів на рік. «Попри те, що ми лемківський центр, нам треба діяти так, щоб „не зваритися” у власному культурному соусі», – говорить Наталія Гладик.

Павло Лоза: Що цікавого чекатиме відвідувачів центру у різдвяний час?

Наталія Гладик. Фото з архіву Центру Б.І. Антонича
Наталія Гладик. Фото з архіву Центру Б.І. Антонича

Наталія Гладик: Одним з постійних елементів нашої програми у передріздвяний час є вечірки. Ми організовуємо їх перед Різдвом. Стараємося відтворити призабуті різдвяні обряди. Колись на Лемківщині було так, що у передріздвяний час люди сходилися вечорами до одної хати, пряли вовну, льон, дерли пір’я. Там співали колядки, які відрізняються від тих, які чуємо на Різдво. Для людей це був спосіб спільного проведення вільного часу. Треба також додати, що це була й нагода до встановлювання жіночо-чоловічих відносин.
Ми винятково цього року такі обряди покажемо після свят, а сам різдвяний період у центрі цього року почнемо від колядування. Молодь з ланки Об’єднання лемків з Кракова підготувала вертеп, до якого мають приєднатися також лемки з околиць Горлиць та гості з Вроцлава. Колядники 9–10 січня відвідають два лемківські села у реґіоні. Потім поїдемо до руснацьких родин, які живуть на прикордонні по словацькій стороні кордону. Вже 16 січня вертеп завітає до центру Антонича. Це будуть колядники з Кракова та місцевий дитячо-молодіжний хор «Роса» з Устя-Горлицького.

Згадані вечірки організуєте лише в центрі чи виходите з ними назовні?
Перші відбувалися в Горлицях, а пізніше ми почали з ними мандрувати. Вже відвідали Пантну, Гладишів, а тепер хочемо показати їх у Криниці. Це такий мандрівний проект. Багатьом нашим людям, особливо старшим, доїхати на якусь подію до Горлиць щораз важче. Тому не лише з вечірками, але й іншими проектами хочемо їздити до людей, особливо тих старших. Це теж має їх активізувати. При нагоді таких виїздів хочемо записувати інтерв’ю з найстаршим поколінням, записувати спогади про давні традиції, зокрема ці різдвяні. Зібраний матеріал хочемо опублікувати. Прикладом такого видання є дослідження Вікторії Гойсак, яка на основі зібраного матеріалу випустила книжку з колядами, що їх співали на Лемківщині. Тепер ці різдвяні пісні та колядки вивчають діти з ансамблю «Лемківський перстеник».

Крім згаданих вечірок, що іншого вміщає графік діяльності центру на найближчий рік?
Напевно на початку року має відбутися дискусія, присвячена актуальній темі, тобто повернення лемкам лісів. Також реалізуватимемо проект «ЛЕМКО Fashion», тобто майстер-класи рукоділля. Продовжуватимемо проект «Лемківський Єрусалим», який об’єднує артистів, котрі ототожнюються з Лемківщиною або для яких вона близька.
Під час реалізації цього проекту різні митці презентують у нас свої мистецькі роботи.
Не забуваємо й про наймолодших, тому в наших планах є майстер-класи виготовлення іграшок для дітей, а також виготовлення предметів щоденного вжитку з дерева, зокрема дерев’яні ложки з Новиці. Так само традиційно точкою програми є «Дні Богдана Ігоря Антонича», у ході яких організовуємо концерти. Ще будуть майстер-класи танцю «Лем Dance».

Останнє «Лем Dance» поєднувало елементи лемківські та карибських танців. Лемківська культура самостійно вже нікого не приваблює?
Важко сказати. Напевно через таке поєднання майстер-класи є більш привабливі. Різноманітність дає дітям змогу навчитися різних танцювальних стилів, румби, чачі, кроків лемківських танців. Реалізація ідеї за принципом контрастів робить навчання танців більш цікавим, хочемо теж до танцю заохотити людей.
Останнім разом ми поїхали з «Лем Dance» до гладишівської школи. Для дітей, які є членами лемківських ансамблів, лемківський танець не чужий. Для інших це новинка. Все приготоване у досить простій формі, щоб малюки могли швидко присвоювати і запам’ятовувати елементи танців. Такі майстер-класи 2016 р. відбудуться або в центрі або на міській площі в Горлицях.

А наскільки популярні майстер-класи «Лемівський fashion»?
Майстер-класи відбулися вже тричі. Вони придумані за такою формулою, щоб його учасниками були матері та їхні дочки. У заняттях бере участь кільканадцять осіб. Під час занять учасники проекту виготовляють традиційні лемківські кривульки, складніші з року на рік. Першого разу під час реалізації проекту учасники робили браслети, пізніше кривульки, а цього року передбачено майстер-класи виготовлення великої кривульки. Коли є зацікавлення проектом і потреба з боку учасників, то ми їх повторюємо.

Здається, рукоділля сьогодні досить популярне хобі та приваблива форма проводити вільний час…
Дійсно, сьогодні речі, вироблені вручну або виготовлені на базі етносу, є «тренді». Крім музики, етнос повернувся також до біжутерії, декору, одягу. Тому до нас на майстер-класи приходять не лише наші. Останнього року з п’ятнадцяти учасниць п’ять були польками. Помічаю, що для жінок, які приходять на «Лемівський fashion» займатися вишивкою, гаптом чи іншим рукоділлям – це нічого нового. Вони розуміють таку працю. Людина, яка ніколи в житті не займалася виготовленням, наприклад, кривульки, не знає вартості такого діла.
Тому таких осіб можуть дивувати ціни предметів, виконаних ручно. Коли вже сам почнеш займатися рукоділлям, розумієш, скільки в це треба вкласти грошей, праці та часу.

Центр, яким завідуєш, реалізує проекти, які не спираються виключно на локальному ґрунті. Є теж міжнародні ініціативи. Одним з них була подія під назвою «Сузір’я мистецтва». Що це?
Це була перша художня виставка в нашому центрі, під час якої ми презентували роботи теж закордонних артистів. Це були праці художників зі Словаччини, серед яких двоє руснаків. Для нас це було цікавим завданням, оскільки було якоюсь формою культурного обміну на рівні сусідських держав. З однією з осіб я працювала вже при нагоді «Лемківського Єрусалиму». Завдяки цьому пізнала інших молодих артистів зі Словаччини. Так народилася ідея, щоб презентувати їхні праці в нашому центрі.
У Горлицях виставка художників зі Словаччини – це щось нове, адже вперше в Горлицях з’явилася група молодих артистів-словаків.

Я помітив, що таке маловідоме, інше привабило до центру теж місцевих українців, лемків. Маю на увазі нещодавню зустріч, присвячену Марокко.
Це один з перших заходів, що не був пов’язаний з лемківським питанням. Відбулася зустріч з мандрівником Барбарою Борейшо, як показувала світлини з Марокко і розповідала про цю державу. Попри те, що ми лемківський центр, нам треба діяти так, щоб «не зваритися у власному культурному соусі». Треба часом розвантажити цю лемківську тематику, або часом подивитись на себе крізь призму інших.
Людей зустріч дійсно зацікавила. Мушу сказати, що протягом того часу, відколи існує центр, в якому відбувається кільканадцять заходів на рік, створилося постійне коло його учасників, що складається з 20-ти осіб. Крім них, приходять й інші люди, які вибирають конкретні ініціативи, події. Кожного цікавить щось інше, а наше завдання вкласти це в якнайбільш привабливу програму.

Майстер-класи виготовлення кривульки, грудень 2015 р. Фото з архіву Центру Б.І. Антонича
Майстер-класи виготовлення кривульки, грудень 2015 р. Фото з архіву Центру Б.І. Антонича

Різними подіями приваблюють у Горлицях теж інші культурні установи та організації. Серед них, зокрема, товариство «Руська бурса», яке, як і центр, зосереджене на лемківському середовищі. Це конкуренція?
Є заходи, елементи яких дублюються. Але вважаю, що так часом навіть повинно бути. Наприклад, і ми, і товариство організовуємо колядування, що дуже популяризує лемківську традицію. Ми не заважаємо один одному, навіть були спроби встановити співпрацю. Проте немає відгуку на наші пропозиції. Крім того, я чи наша організація не хотіла б конкурувати. Співпраця це набагато кращий варіант.
Думаю, у нас багатша програма. Протягом року це кільканадцять подій, які найчастіше проводяться восени, взимку і навесні. Влітку організовуємо менше, бо до центру важко було б когось притягнути, оскільки тоді довкола багато діється на свіжому повітрі. У літній час багато енергії забирає підготовка «Ватри» у Ждині. Однак я вважаю, що протягом усього року ми помітні на фоні інших культурних установ Горлиць. Важливо, що при нагоді популяризуємо свою культуру. ■

Поділитися:

Категорії : Лемки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*