Ярослав МашлюхПОДІЇ2010-02-27

{mosimage}

“Зимові візерунки” були останньою під час карнавальної пори забавою в Сяніцькому відділі ОУП. Останньою – адже незабаром почнеться новий період, а разом зі щораз більш відчутною потребою вдихнути свіжого весняного повітря приходить час спокою та меланхолії перед святом Великодня. Отож, використовуючи останні моменти різдвяного піднесення, 7 лютого 2010 р. в Мокрому влаштували забаву для дітей з танцями, подарунками й художніми презентаціями.

“Зимові візерунки” – це гуляння для дітей, які вивчають українську мову в початкових школах та гімназіях Сяніччини. І водночас доказ того, що існує ще потреба збереження мови батьків. А що її можна вивчати приємним для дітей чином – ті довели самостійно. На забаву прибуло близько сотні дітей, передусім ті, хто бере активну участь в уроках української мови, але не забракло й малечі, яка щойно через кілька років переступить шкільний поріг. Мабуть, саме для них цей вечір був найчарівнішим і приніс найбільше радості. Варто додати: незважаючи на те, що ці діти дуже маленькі, однак прийшли вони у святковому одязі – вишитих сорочечках чи шароварах. Молодці! Ті “україночки” й “козаки” виявилися особливою прикрасою вечора.
Традицією “Зимових візерунків” завжди були конкурси, співи, декламація віршів. Коротко кажучи – художні змагання, які при нагоді показують, скільки творчої наснаги й талантів мають наймолодші члени нашої громади. І ось настав час піти трошки далі, розширити творчий діапазон і художній рівень “Візерунків”. Цього року діти приготували інсценізації українських казок. У театралізованій формі представлено найвідоміші з них. Усі хотіли показати на сцені свої акторські здібності. І це вдалося. Діти довели, що мають найбільший талант, бо він базується на щирих почуттях і неприхованій радості, яку виплескують на сцені.
Отож, на фоні барвистої сценографії по черзі з’являлися герої українських казок. Наймолодші школярі з Мокрого і Морохова під опікою Марени Онишканич показали казку “Колобок”, у якій лісові звірі разом з хитрою Лисицею переспівувалися з відважним та обдарованим сильним голосом Колобком. Діти зі Щавного з Олександрою Гаврилець розповіли історію про “Зайчика і Зяблика”, де поділилися з усіма соньками важливою порадою: “Щоб усього доволі мати – треба рано вставати!”. Про те, як можна дружньо жити в тісному помешканні і не відмовити в потребі іншим, розповіли школярі з Репеді. Їхня казка “Рукавичка”, підготовлена з Мирославою Ковальською, була повчальною історією, якою юні актори переконували, що варто творити добро. Гості з Гломчі під опікою о. Романа Кілика теж розповіли казку “Колобок”. Майстерно змальовані персонажі і яскраво представлені дітьми різноманітні типи образів притягували увагу глядачів. А молоді артисти з Команчі показали на сцені казку “Ріпка”. Характерний реґіональний одяг був цінним додатком до розповіді про “родинні змагання” на городі. Насамкінець діти з Сянока представили “Козу- Дерезу” і житлові проблеми мешканців лісу. Дітей підготувала Маріанна Яра, яка музично супроводила своїх юних акторів.
Казок було багато, а всі артисти того вечора чудово зіграли свої ролі, тому хотілося дивитись сценічне казкове дійство ще і ще. Усі були згідні, що цю традицію треба продовжувати в майбутньому і ввести її як постійний елемент програми “Зимових візерунків”. Відтак започатковується в Мокрому огляд українських казок. Діти розвиватимуть свої художні здібності, а, крім того, матимуть змогу пізнавати українських казкарів та їхні твори, які не втрачають актуальності.

“Наше слово” №9, 28 лютого 2010 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*