Ромські погроми. Коли переповниться чаша?

УКРАЇНА ■ №27, 2018-07-08

У суботу, 23 червня, група неонацистів вчинила напад на ромський тимчасовий табір у Львові, у результаті чого помер один чоловік. Ще троє — 10-річний хлопчик, 30-річна жінка та 19-річний юнак отримали ножові поранення. Це не перший такий напад, але перша трагічна смерть рома. Жахлива тенденція, закономірність, ксенофобська країна з високим рівнем екстремізму чи рука Кремля? Спробуймо розібратись, яку соціальну і політичну трансформації проходить на даний момент Україна.

Ромська спільнота влаштувала мітинґ «Проти расизму» під будинком Ужгородської обласної ради. Джерело: depoЗакарпаття

«Опівночі група юнаків у масках (16-18 років) з ножами напала на табір ромів на Трускавецькій. (…) Дитина виписана вже з лікарні – поранення було незначне, на щастя. Нападників поліція затримала – це великий плюс! З неофіційних джерел я з’ясувала, що нападники є членами угруповання „Твереза і зла молодь”». Такий запис у суботу вранці на своїй сторінці у Фейсбуці опублікувала Віка Галицька, член Поліцейської комісії в Управлінні патрульної поліції у Львівській області.

Молодого чоловіка (23 роки), якого вбили під час нападу, звали Давид Пап. Про це повідомлять медіа «Заборона» з посиланням на ромського правозахисника і депутата Ужгородської міської ради Мирослава Горвата. Давид Пап був родом із села Серне (або Боркасово – тут в Інтернет-медіа подають різну інформацію – ред.) Мукачівського
району, а у Львові займався збором металобрухту. За словами постраждалого 19-річного Раджи Арпада, вночі, коли вже всі спали, до табору пришли 10-11 нападників з палицями, ломами та ножами і почали все громити.

«Твереза і зла молодь» – це незареєстроване угруповання, яке використовує символіку іншої української неонацистської організації «Misanthropic Division» (укр. Мізантропна дивізія – авт.). З офіційними заявами засудження вбивства та вимогою справедливості виступило Міністерство культури України, при якому діє Департамент у справах релігій та національностей.

«Сімом неповнолітнім юнакам, які напали на циганський табір, Пустомитівський суд обрав запобіжний захід у вигляді арешту без права внесення застави. Зараз проходить останнє засідання (відкрите, на відміну від попередніх) по ватажку — 20-річному Андрію. Ніякої підтримки для підозрюваних, окрім батьків та адвокатів,
до суду не прийшло», — повідомляє у Фейсбуку В. Галицька.

Латентна ксенофобія та екстремізм

Ромська етнічна меншина, що проживає на території України, згідно з даними перепису 2001 р., становить 47 587 осіб. Кілька років тому при Міністерстві культури була прийнята стратегія захисту й інтеґрації в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 р. Віце-президентка Міжнародної благодійної організації «Ромський жіночий фонд „Чіріклі”» Зола Кондур говорить, що «за неофіційною статистикою, яка збиралась міжнародними організаціями, ромськими посередниками, в Україні проживає загалом від 200 тисяч до 400
тисяч ромів». Найбільша кочівна група ромів походить із Закарпаття. А заробляють вони тими видами діяльності, які не вимагають кваліфікацій, наприклад, збиранням металобрухту.

Такий випадок нападу на ромів стався не вперше. До вбивства невпинно йшло ряд погромів на ромські тимчасові табори, на які поліція та влада закривали очі. Смерті можна було б уникнути, якщо б влада не виправдовувала «чистки» українських міст неонацистами. Нагадаємо, що у 2016 р. в селі Лощинівка Одеської області знищено ромські будинки. Така ж ситуація мала місце до чемпіонату «Євро-2012». А цього року, починаючи з квітня, учасники ультраправої організації С14, «Нацдружини» брали на себе ініціативу ножами, каменями і пострілами розганяти, спалювати, нищити і виганяти ромів. Це відбулося на Лисій горі у Києві, у селищі Рудно поблизу
Львова, у селі Велика Березовиця поблизу Тернополя, а також був «суботник в Голосієвому». При цьому нападники документують свої дії.

Можна не сумніватися, що, надихнувшись цими чистками нацдружин та «благородних» С14, малолітні члени угрупування «Твереза і зла молодь», відчуваючи безкарність, вирішили піти далі. Тільки цього разу представники влади не можуть викрутитися, просто іґноруючи смерть «якогось неважливого юнака ромської національності», якого ніхто не буде шукати, тому що на ситуацію вже відреаґувала міжнародна спільнота, у тому числі Європейський Союз. Відомий
журналіст Віталій Портніков написав у «Еспресо»: «Цивілізоване суспільство не намагається знайти насильству виправдання. Воно не думає про те, що насильника і вбивцю провокує жертва. Воно робить усе можливе, щоб насильства не допускати, а проблеми вирішувати».

Мало того, що ці націоналісти-хулігани (а у деяких випадках праві екстремісти) свавільно беруться за небезпечні ініціативи, вони мають дуже активну політичну позицію, яку намагаються з усіх сил реалізовувати. «Наше слово» раніше писало, що праворадикальна група під час Маршу рівності у рамках «КиївПрайду-2018» заблокувала ходу, тому кордон поліції змушений був їх відтіснити. У результаті цього сталася сутичка, в якій постраждало кілька людей, а затриманих було 57 осіб. Праворадикали почали раптово говорити про поліцейську державу та свавілля на захист ЛГБТ, обґрунтовуючи це порушенням власних прав людини. Вони не зважають на те, що поліція забезпечувала на марші ЛГБТ свободу вираження слова, а вони намагалися цю акцію зірвати.

Таким чином, ВО «Свобода», «Правий сектор» та С14 ополчилися проти очільника патрульної поліції Києва Юрія Зозулі. Все б нічого, якби не остання небезпечна тенденція: члени ультраправих організацій почали входити до громадських комісій при різних державних органах. Так, лідер С14 Євген Карась засідає у комісії Київради
з питань дотримання законності, правопорядку та запобігання корупції. Він також увійшов до Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро. Завдяки його присутності в комісії при київській поліції, цей громадський орган підтримав звільнення Ю. Зозулі.

Такі небезпечні тенденції, коли правим радикальним групам усе сходить з рук, поліція толерує прояви ненависті до певних вразливих соціальних груп, коли члени праворадикальних організацій з неонацистськими поглядами проникають у громадські ради контролю органів влади, можуть мати у майбутньому дуже погані наслідки, як у випадку смерті Давида Папа.

Поділитися:

Категорії : Bez kategorii

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*