Рецепт успіху: важка праця і відкрите серце

Розмовляла Анна ВінницькаКУЛЬТУРА №8, 2013-02-24

Розмова з членами гурту «Еней»

Фото Томаша Маєвського
Фото Томаша Маєвського

Гурт існує від 2002 р., випустив три компакт-диски, з чого два вже «озолочені». Не кожному гуртові таке вдається, отже це неабиякий успіх.
Мирослав ОРТИНСЬКИЙ: Від початку існування гурту нас супроводить певного роду місія, а саме: хочемо об’єднувати українську та польську культуру – і, думаю, що нам це вдається. Підтвердженням цього є друга золота платівка, яку ми одержали за наш третій компакт-диск «Folkhorod» (перша золота платівка була за другий компакт-диск «Folkorabel»), отже наша праця не йде надаремно. Це все дається завдяки нашим великим зусиллям, а також відкритому серцю: і до української, і до польської культури. Ми показуємо, що представники обох народів можуть разом робити щось корисне, а що важливіше – є для кого робити, бо кожний з наших компактдисків розпродається.

На третьому компакт-диску «Енея» гостинно виступає вокаліст «Afromental» і колишніх «Гайдамаків». Ваша сила – у чому? Бо ж гуртів, які спираються на фольклорі, досить багато, однак саме «Енеєві» удалося завоювати польську музичну сцену?
М. О.: Якщо йдеться про Івана Леня з гурту «Козак Систем» (раніше «Гайдамаки»), то для нас це певного роду символіка. Зрозуміло, він високого класу інструменталіст, віртуоз в акордеоні, отже це показує, що ми можемо спів-працювати з визначними українськими митцями. З другого боку – ансамбль «Afromental» у Польщі дуже багато осягнув і виконує діаметрально іншу музику від нашої (це суміш стилів фанкі, соул, R&B, гіп-гоп та поп – поповнення ав), однак ми показали, що спільно також можемо створити щось вартісне. Таким чином постійно ламаємо стереотипи.
Петро СОЛОДУХА: Силою музики ми завжди хотіли об’єднувати людей, тому від самого початку співаємо по-українському та по-польському. Звідси на нашому третьому компакт-диску виступає Іван Леньо з гурту «Козак Систем» та Wozz i Thomson з «Afromental», але на компакт-диску є також пісня «Cykady na Сykadach», яку виконали ми разом, Корою Яцковською з групи «Maanam». Отже, ми хочемо об’єднувати не лише молодь, але й старших, бо ж усі живемо у спільній Європі.

Дехто каже, що сьогодні переживаєте найкращий період у своїй кар’єрі, а в цьому, звичайно, допоміг вам телеконкурс в Polsat «Must Be The Music» («Тільки музика»). Ваші пісні тепер звучать в ефірі найпередовіших комерційних радіостанцій.
М. О.: Однак маємо надію, що те, що ми осягнули досі – це щойно початок, бо митець ніколи не може бути ситий. У нас дуже багато планів. Поки що не хочемо про це казати, але все відбувається згідно з нашим задумом. Ну що ж – почекаємо, що нам принесе майбутнє. Треба пам’ятати, що на успіх ми працювали довгі 10 років, бо ж ансамбль існує від 2002 р., а не з 2011 р., коли ми перемогли в телепрограмі «Must Be The Music». Отже, це 10 років тяжкої праці, яка дає нам неймовірно багато задоволення, але й вимагає від нас, особливо на початках це було необхідне, теж багато самопосвяти. А мій рецепт успіху – важка праця та відкрите серце!
П. С.: Дехто нині каже, що після того, як ми перемогли у згаданій телепрограмі, гурт «Еней» перестав бути українським. Це неправда. Ми від початку співали і українською, і польською мовами, однак незалежно від того, якою мовою співаємо, завжди залишаємося собою. Слід розмежувати наше приватне життя від життя ансамблю, бо в гурті є сім осіб, з чого троє – це українці. Тому ми з самого початку казали, що хочемо виконувати як українську, так і польську музику для того, щоб єднати наші народи. Таким чином у радіо можна почути наші українські пісні, але також польські, однак на базі українського фольклору. По-моєму, це ж добре, бо показуємо, що в Польщі живуть українці. Коли мій дідо побачив мене вперше у телебаченні, мав сльози на очах і був з нас дуже гордий. Ми постійно ті самі протягом 10-ти років.

Ви сказали, що в гурті схрещується українська та польська музика. Отже – з чого черпаєте натхнення?
М. О.: Безперечно, східна та балканська музика. Ми хочемо поєднувати українську музику з польською мовою.
П. С.: Я виріс у хаті, де звучала українська мова й народна українська музика. І таку хочу виконувати. ■

Поділитися:

Категорії : Культура

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*