ПОДІЇ ■ №34, 2018-08-26

У Підляському воєводстві можна зауважити щораз більше дій, які мають на меті вшанувати «проклятих солдатів». Пам’ятники на їх честь з’явилися у Супраслі, Бранську, Посвєнтному, а ім’ям «Лупашка» названа одна з вулиць Білостока. Ці дії викликають обурення жителів регіону, які пишуть свої коментарі не лише в Інтернеті.

«Прокляті солдати» – це один із найпопулярніших сьогодні міфів про незламних героїв, які боролись за незалежність Польщі. Проте прославляння таких людей, як Зиґмунт Шендзєляж («Лупашко»), Ромуальд Райс («Бури») або Юзеф Курась («Вогонь») викликає спротив не лише у середовищі національних меншин. Критикують це у своїх публіцистичних статтях і коментарях багато польських істориків, публіцистів і просто пересічних поляків. Адже загальновідомо, що на Підляшші відділення «Бурого» пацифікувало православні українськомовні села Залішани, Вілька-Ваганівська, Зані, Шпаки і Коньцовізна, а також вбило 30 фурманів поблизу Пухал-Старих. У свою чергу, бригада «Лупашка» була відповідальна за пацифікацію білоруськомовного села Потока та спалення українськомовних Вилюків. Попри те, у багатьох місцевостях воєводства повсюдними стають заходи, які не засуджують цих злочинів, а прославляють винуватців. Культ «Бурого» (а слід пам’ятати, що прокурори Інституту національної пам’яті ствердили, що його дії мають ознаки геноциду) видно щорічно на марші у Гайнівці.

Останнім часом в регіоні почалася свого роду мода ставити пам’ятники «проклятим». 15 липня у бранському костелі відправили службу за «незламних солдатів» і посвятили пам’ятник на їхню честь. А слід підкреслити, що тільки 10 км від Бранська у Пухалах-Старих відділення «Бурого» вбило православних фурманів.

Трохи раніше, у березні, з ініціативи приватної особи поставлено «проклятим» чорний монумент у Супраслі, містечку, відомому своїм Супрасльським монастирем. «Для мене, ідея ставити пам’ятники бандитам – неморальна», «Відколи культ вбивців – це поширення національних цінностей?», – писали користувачі інтернету. Критику викликав і вигляд монумента (який нагадував надгробну плиту), і місце його розташування у самому центрі містечка в амфітеатрі біля пляжу. Результатом критики стала заява Міської ради про перенесення пам’ятника. Нещодавно з’явилася інформація, що монумента неподалік пляжу вже нема.

Наступний пам’ятник на честь «проклятих», у тому числі «Бурого», урочисто відкрили 26 липня у селі Посвєнтне Білостоцького повіту. У заході взяли участь політики, серед яких і депутат «ПіС» Даріуш Пьонтковський, католицькі священики, молодь, комбатанти. Урочистість викликала обурення користувачів інтернету, які писали: «Сором!», «Жах!», «Ганьба!», «Скандал!», «Прославляння бандитів!». Однак, у випадку цього пам’ятника не закінчилося коментарями в Інтернеті, на початку серпня хтось замалював на ньому прізвище «Бурого» і написав червоною фарбою: «Mordercy!» («Вбивці»).

Така ж доля вже втричі зустріла написи назви вулиці Зиґмунта Шендзєляжа в Білостоці та огорожу будівельного майданчика. 23 квітня рішенням Міської ради без громадських консультацій ім’ям «Лупашки» названа нова вулиця міста, попри те, що раніше магістрат пропонував назву Підляська (Podlaska), яка співпадала б з назвами сусідніх вулиць (Warmińska, Kujawska). Назва викликала обурення православних середовищ і членів партії «Разом», які хотіли на засіданні Міської ради анулювати попереднє рішення та провести громадські консультації. Свого невдоволення не приховували також білосточчани.

Невдовзі на вулиці з’явилися коментарі: «Łupaszko – morderca» («Лупашко – вбивця»), «Miejsce zbrodniarzy jest na śmietniku historii» («Місце злочинців на смітнику історії») та інші. Написи швидко замалювали, а Всепольська молодь заявила, що буде організовувати нічні патрулі. Але кілька днів пізніше з’явився черговий напис: «Prawdy nie zamalujecie! Łupaszko – zbrodniarz» («Правди не замалюєте! Лупашко – вбивця»). Його також швидко позбулися. Даремно, бо наприкінці липня появилися нові коментарі. Через три тижні вони й надалі «прикрашали» вулицю, інформуючи місцевих і проїжджих людей, кому вона присвячена.

Про абсурди, пов’язані з культом «проклятих солдатів», можна прочитати на сторінці ФБ kpt. Romuald Rajs «Bury» – nie mój bohater. Сторінку відвідало понад 5 тис. користувачів інтернету. Її автори постійно стежать також за справою д-ра Григорія Купріяновича, на якого за слова в Сагриню люблінський воєвода склав заяву у прокуратуру.

На мультикультурному Підляшші тема «проклятих солдатів» викликає сильні емоції. Люди не приховують свого обурення, запитуючи: чи треба прославляти саме «Бурого» і «Лупашка». Навіщо це робиться неподалік від тих місць, де гинули православні? Чи повинні у цьому брати участь католицькі священики? Як зауважують користувачі інтернету, це розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

Дивлячись на тенденцію останніх місяців, можна сподіватися наступних проявів культу «проклятих». У відповідь будуть протести підляшан, які, можливо, своїми діями доведуть до зміни назви вулиці «Лупашка» у Білостоці.

Поділитися: