Проблеми українців під час «доброї зміни» у державі

Павло ЛозаГРОМАДА№31, 2017-07-30

Цього року Об’єднання українців у Польщі (ОУП) гроші на реалізацію своїх проектів отримало з Міністерства внутрішніх справ і адміністрації (МВСіА) лише наприкінці квітня. Чи через рік повторення такої ситуації не призведе до призупинення діяльності найбільшої української організації у Польщі?

«Врятувала нас громадська збірка»

Стефанія Лайкош (зліва) та Любомира Тхір. Фото автора статті

Фінансування на поточний і наступний роки стало одним з основних пунктів програми засідання Головної ради ОУП, члени якої зустрілися 9 липня у Варшаві. Голова об’єднання Петро Тима нагадав, що МВСіА вирішило 2017 р. виділити для меншин близько 15 млн. злотих (для українців передбачено 2 млн. 194 тис. зл.). Цього року при розподілі грошей державна сторона ввела зміну, яка полягає в тому, що спочатку поділено тільки 2/3 коштів, а решта розподілятиметься пізніше. Внаслідок цього деякі договори між ОУП і міністерством й надалі залишаються непідписаними, що тільки ускладнює реалізацію проектів. Так виглядає ситуація, зокрема, у випадку ґранту на ремонт Народного дому в Перемишлі. Об’єднання подало до відомства заявку на 800 тис. зл., а отримало 500 тис. зл.
– Ми опинилися в ситуації, коли ремонт треба зробити за значно менші гроші. Якщо змінимо проект, нам скажуть, що ми його не реалізували, – пояснювала Стефанія Лайкош, член Головної управи ОУП, і звернула увагу на те, що за вікном вже липень, а ще не проведений тендер на ремонтні роботи. – Думаю, нам схочуть довести негосподарність. Зараз інші неурядові організації отримують штрафи за погано проведені тендери. Таким чином вони показують, що організації не вміють економити.
Члени управи побоюються, що у питанні меншин держава буде застосовувати казус взаємності.
– Можливо, ми невдовзі почуємо, що нам виділятимуть стільки ж грошей, скільки отримує польська меншина в Україні, – додала пані Лайкош.
Але не лише зміна правил розподілу коштів є проблемою для діяльності організації. Тепер основна проблема – це термін виплати грошей. У випадку ОУП, перші гроші цього року організація отримала 28 квітня. Голова об’єднання не приховував, що якби не проведення громадської збірки для відзначень 70-річчя Акції «Вісла», організація могла б уже не функціонувати.
– Завдяки цій збірці ми якось проіснували і могли реалізувати свої проекти. Якщо через рік виплата грошей знову затягнеться, ми будемо банкрутами, – заявив П. Тима. – Звичайно, дана ситуація стосується не лише українців, а й інших меншин. Проте інші організації, зокрема німецька і словацька, можуть розраховувати на фінансову підтримку держав, з якими вони ототожнюються. Але ми на велику підтримку з української сторони не можемо сподіватися, – прокоментував Мирослав Купич, секретар ОУП.
До середини серпня об’єднання мусить переглянути і підготувати вступну інформацію про проекти, які хоче реалізувати наступного року. Проте до сьогодні нема вказівок, за якими правилами МВСіА розподілятиме кошти на 2018 р.

Заручники освітньої реформи?
У ході зустрічі обговорено також питання реформи освіти. Тема виникла з приводу проекту розпорядження Міністерства національної освіти (МНО), про яку на шпальтах тижневика ми згадували в середині червня. Згідно з проектом, школам з мовою навчання меншин пропонують, щоб це батьки вирішували, на якому рівні їх дитина має вивчати рідну мову. Пригадаймо, що пропозицію змін у способі навчання рідної мови у школах представники меншинних установ почули 19 травня на консультаційній зустрічі з представниками МНО у Варшаві. У червні відомство планувало провести консультації, але, як з’ясувалося під час засідання ГР, не всі школи були поінформовані про це.

– Якщо введуть нові стандарти навчання рідної мови, а учні будуть складати іспити на атестат зрілості на такому рівні, як тепер, це буде повний провал, – зазначила Марія Туцька, голова Перемишльського відділу ОУП, вчителька школи з українською мовою навчання в Перемишлі. Вона так само нагадала про проблему з підручниками, яку меншини в Польщі мають віддавна.
– Зараз ми маємо підручники для першого класу. А що з наступними класами? – питала діячка ОУП з Перемишля.
Варто згадати, що в Україні перекладають на польську мову навіть підручники з математики для всіх рівнів навчання. Натомість у Польщі меншини мусять самі видавати підручники, а щойно потім держава обіцяє повернути кошти. Проте меншини не мають грошей на видавничий процес, адже це кількасот тисяч злотих.
– Звичайно, можна подумати й про дешевші електронні підручники. Проте їх теж хтось мусить підготувати, і не зробить цього безкоштовно, – додає директор Комплексу шкіл ім. Лесі Українки в Бартошицях Любомира Тхір.
Наступна освітня пропозиція дає можливість учневі протягом першого місяця (до 29 вересня) нового навчального року на прохання батьків відмовитися від навчання рідної мови у школі. Така ситуація може не лише дезорганізувати працю школи, а точніше розклад занять, але і мати фінансові наслідки.
На думку Мирона Сича, колишнього депутата Сейму Польщі, найбільшою загрозою для праці шкіл буде зміна кількості субвенцій на навчання учнів, які вивчають мову меншини. Інформація про це з’явилась на червневому засіданні Сеймової комісії нацменшин. Таке рішення, як зазначає колишній депутат, може мати політичне підґрунтя.
– Зараз є ґміни, які мають велику фінансову користь з приводу субвенцій на освіту меншини. Просто частина грошей залишається їм. Якщо субвенції будуть обмежені, ґміни зовсім не будуть зацікавлені у реалізації уроків мови для меншини. Таким чином, руками бургомістрів і війтів уряд зробить нас ворогами самоврядувань, – ствердив М. Сич.
У ході засідання члени Головної ради ОУП вирішили попросити МНО про зустріч з представниками відомства, щоб обговорити з ними питання освіти української меншини у процесі нової реформи. ■

Поділитися:

Категорії : Bez kategorii

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*