Тереса Хинчевська-Геннель ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ №50, 2017-12-10

Ks. Profesor Marian Bendza, «Historia Kościoła Prawosławnego Grecji≫, Wydawnictwo ChAT, Warszawa 2017, ss. 353.

Книжки і наукові статті отця-професора Мар’яна Бендзи завжди викликають велике зацікавлення, і ми охоче використовуємо його цінний доробок. Як приклад, згадаю першу книжку М. Бендзи про історію православної перемишльської єпархії у 1596–1681 роках. Ця праця здобула велике визнання серед істориків Польщі і світу, які займаються історією Першої Речіпосполитої, особливо релігійними та національними відносинами в державі Обох Народів.
Нова книжка отця-професора «Історія Православної церкви Греції», як сама назва говорить, показує розвиток Православної церкви у Греції від ранньохристиянського періоду до найновіших часів. У «Передмові» автор зазначає, що у своїй публікаціїі він охопив увагою весь традиційний тридільний поділ території Греції, тобто континентальну Грецію, країну островів і т.зв. Грецію колоній – західні території Азії Меншої. Позицію відкриває рецензія професора університету в Салониках Атганасіоса Ангелопоулоса.
Праця проф. М. Бендзи поділена на чотири частини. У першій автор описує ранньохристиянський період (50–529 рр.) від моменту заснування Еллади в апостольських часах як складової Римської імперії. Частина закінчується аналізом юридичних проблем Іллірії у ІV і V століттях. Автор звертає увагу на результат поділу, внаслідок якого постали нові митрополії та архиєпископства, крім існуючих від древніх часів: Салоники, Коринф, Афіни, Крит, Патрас, Ларіса, Нікополіс, Філіппа, Іпатісперполіс.
Друга частина книжки присвячена середньовіччю (529–1470 рр.) і складається з десяти розділів, які торкаються багатьох питань, починаючи від іконоклазму (іконоборство – ред.), кінчаючи темами, пов’язаними з навалами та арабською, болгарською і норманською загрозами, а також описує монастирське життя і його розвиток. Науковець описує і четвертий Хрестовий похід та його наслідки, але ширше зосереджується на періоді занепаду Візантії і небезпеці, пов’язаній з розпадом Грецької церкви. М. Бендза виразно показує процес відродження Церкви під час великої загрози. Згадаймо, наприклад, монастирі в Метеорах, які створили фундамент православної думки. Були вони теж місцем паломництва віруючих. Красою і багатим доробком візантійського іконографічного мистецтва захоплюємося там і сьогодні.
«До незалежності» – це третя частина книжки, вона охоплює 1470–1864 рр. У ній автор аналізує ситуацію Грецької церкви після повернення Константинополя, а також у перших роках туркокрації та конфлікти й переслідування, які терпіла Церква у Греції. Увагу приковує ситуація на Криті, який щойно 1669 р. піддався турецькій навалі. Остання венецька твердиня зі столицею в Кандії була місцем притулку для багатьох митців. Змішувалися там впливи бароко з візантійським і поствізантійським стилем. Великий розвиток іконопису та стінного малярства стає виразнішим у візантійському мистецтві епохи Палеологів. Серед видатних творців треба назвати Теофана Кретенчика, Михайла Дамаскіноса і художника Доменікоса Треотокопоулоса, відомого як Ель Греко. Далі автор веде нас до періоду кінця туркократії, віросповідних питань перед лицем просвітницьких течій та повстанських зривів Греції. Аналізує значення повстання 1821 р. та історію грецької монархії, починаючи від Оттона І, сина короля Баварії Людовика І Віттельсбаха. Зміна на престолі володарів Греції мала вплив на характер і тотожність грецького православ’я.

Професор М. Бендза знайомить читача з умовами життя греків і стремлінням до здобуття автокефалії Церкви у Греції в 1833–1850 рр., наслідком чого було привернення єдності з Екуменічним патріархатом та організування Церкви в дусі канонів і святої традиції. Канонічний статус Православної церкви у Греції унормував патріарший томізм, тобто Конституцію, яка окреслювала принципи функціонування ортодоксії в умовах нової держави. Прийнято 1852 р. закон про розподіл Грецького королівства на 24 єпархії, серед яких єпархія Афіни була митрополією.
У четвертій частині видання читач знайде опис драматичного періоду воєн з Туреччиною (1897 р.), революції 1909 р., двох Балканських воєн (1912–1913 рр.) і двох Світових воєн.
У короткій рецензії книжки важко згадати про всі питання, які виніс отець-професор, пов’язані з історією Греції та Грецької церкви у ХХ ст. Треба звернути увагу на нинішню ситуацію Православної церкви у Греції, яка є однією з найбільш динамічних Православних церков. М. Бендза пише, що 98% мешканців Греції – православні. Зверхником Церкви є архиєпископ Афін та всієї Еллади Єронім разом із синодом.
Автор знайомить нас з діяльністю Церкви поза Грецією, її контактами з Православною церквою в Польщі. Вимірним проявом якості взаємовідносин є близька співпраця православних теологічних відділів Афінського університету та університету в Салониках з Християнською богословською академією у Варшаві, а також кафедрою православної теології Білостоцького університету.
Книжка отця-професора М. Бендзи «Історія Православної церкви Греції» вміщає так само бібліографію, індекс прізвищ авторів і географічних назв. Є у ній і Статут Святої гори Афон, тобто Конституції Республіки монахів (обговорення). На багатьох сторінках цього гарного видання читач знайде ілюстрації ікон, фраґмент нікейського віровизнання на папірусі з VІ ст., фотографії ієрархів і мапи. На обкладинці поміщено фраґменти двох рецензій – митрополита професора Сави (Михайла Грицуняка) та професора Афінського університету Ем. Власіоса Й. Фідаса. У першій рецензії читаємо: «Праця становить важливий вклад у зрозуміння історії Грецької (Візантійської) церкви та історії Церкви у Східній Європі».
Я вважаю, що книжка проф. Мар’яна Бендзи написана не тільки для ґрона науковців. Нам у Польщі давно бракувало публікації, яка представляє історію Грецької церкви від її початків до нинішніх часів, тому дану працю варто мати у своїй приватній бібліотеці. ■

Поділитися: