Cвітлана Мельник ■ ГРОМАДА ■ №47 2017-11-19
Швидкий розвиток економіки, зниження рівня безробіття, неґативні демографічні тенденції та високий рівень еміґрації серед поляків. Ці фактори є причиною того, що польські підприємці щораз частіше стикаються з проблемою браку працівників. Компенсувати його намагаються за рахунок іноземців, головним чином – українців. Шанс чи загроза? Поки влада визначається, підприємці чітко кажуть: «Необхідність!» і волають про спрощення процесу працевлаштування українців.
Мовою цифр
Як свідчать дані дослідження «Барометр трудової імміґрації – друге півріччя 2017 року», підготовленого та опрацьованого інститутом Kantar Millward Brown на замовлення Personnel Service S.A., в 16% польських компаній працюють або працювали співробітники з України. Цей відсоток значно вищий у великих компаніях – 44% заявляють, що в них працюють люди зі Сходу. У середніх компаніях цей показник становить 21%, а в малих – 13%.
Іншими словами, громадяни України сьогодні працюють практично в кожній другій великій компанії, кожній п’ятій середній та кожній десятій малій. За підрахунками, кількість громадян України, які перебувають у Польщі протягом трьох останніх років, зросла майже в чотири рази. Динаміка зберігається. Якщо торік на підставі запрошень від роботодавців видано 127 тис. національних віз, то лише за перше півріччя 2017 р. – 94,8 тис. Експерти прогнозують видання громадянам України 2017 р. до 2 млн. засвідчень про намір працевлаштування. Для порівняння: 2016 р. таких засвідчень видано 1,26 млн. Тенденції останніх років – зростання кількості молодих працівників з вищою освітою.
Іноземний працівник: шанс чи загроза для польського ринку праці? Висловити свої думки на болючу тему під час дискусії у Кракові зібралися підприємці-працедавці, представники урядових структур, Інспекції праці, Сторожі граничної та громадських організацій.
«Волію бути проукраїнським…»
Ще 10 років тому відповідь би була однозначною: «Загроза». Але зараз ситуація на ринку праці Польщі інша. Країні бракує 200 – 300 тис. працівників, переважно – робітничих спеціальностей. Прогнозовано, що 2020 р. ця цифра виросте до 1 млн. Деякі виробництва уже тепер змушені закриватися через брак робочих рук. Надія – на працівників зі Сходу. Але і тут не все просто.
Підприємці скаржаться, що формальності, пов’язані з оформленням іноземних співробітників, є надзвичайно обтяжливими. Отримання оцінки ринку від старости, дозволу на працю від місцевого уряду, дозволу на тимчасове перебування – цей процес може тягнутися навіть рік. Через такі довгі терміни підприємець ризикує залишитися без працівників, – говорить Войцех Гудика, віце-президент Торгово-промислової палати в Кракові.
– Я потребую кваліфікованих фахівців. Поки нова людина входить у специфіку роботи, минає 2–3 місяці. Після цього працівник готовий почати повноцінно працювати, а тут у нього саме закінчується термін перебування! Спрощена процедура дозволяє залучення робітника тільки на короткий час. Ми мусимо подавати внески до управління, щоб отримати для людини дозвіл на працю і проживання, а це триває півроку і більше, у той час, як працівник нам потрібний уже зараз… Палке прохання до управлінь: спростіть процедуру працевлаштування українців!
– Роботодавці відверто віддають перевагу українцям та білорусам через їх культурну та лінгвістичну близькість. «Колеґа взяв на роботу 10 чоловіків з Бангладешу… Ну, подивимося. Але я волію бути проукраїнським, аніж проякимось ще…», – говорить керівник будівельної компанії. Каже: порозумітися з українцями полякові набагато легше, аніж з працівниками з Далекого Сходу чи Азії.
З погляду роботодавців, найважливіше у найближчому майбутньому – спростити процедуру працевлаштування іноземців, а також сприяти тому, щоб українці залишалися на постійне проживання в Польщі. Вся надія на урядовців…
…Легше видати позитивне рішення, ніж обґрунтувати відмову…
Тільки в Малопольському воєводстві за останні 3 роки кількість подань документів зросла на 700%! Гляньмо: 2014 р. їх видано 3 тис., 2016 – 40 тис., за 9 місяців 2017 р. цифра вже перевалила за 40 тис. Працівники місцевих управлінь фізично не встигають обробляти документів, – виправдовується Люцина Ґайда, директор Відділу громадянських справ та іноземців Малопольського воєвідського управління.
– Звісно, ми збільшуємо штат, розширюємо місце для прийому громадян, створюємо інфолінію. Але багато залежить і від аплікантів: часто папери підготовані до подачі недбало, або й взагалі фальсифіковані. А кримінальну відповідальність для урядовців за неправомірну видачу «перепустки до Шенґену» ніхто не відміняв. Тому всі документи мають бути ретельно перевірені, тож і тривають процеси місяцями… Повірте, нам легше видати позитивне рішення, аніж обґрунтовувати відмову, тож готуйте документи як належить, – говорить пані Ґайда.
Неприємні новини такі, що з наступного року, на жаль, процедура реєстрації короткотермінових засвідчень зміниться в сторону ускладнення. Унікальні характеристики і кваліфікації працівника треба буде підтверджувати дипломами і сертифікатами, а сама реєстрація здійснюватиметься на рівні повіту, а не воєводства. За прогнозами урядовців, процедура буде тривати довше.
Нечесний бізнес на працівниках з-за кордону
Чому не варто очікувати ближчим часом спрощення процедур?
Нормальні підприємці, які дійсно потребують і хочуть працевлаштувати іноземця, страждають через нечесних псевдопрацедавців, – пояснює пані Рената Обжут, заступниця коменданта Карпатського відділу Сторожі граничної. – Адже саме фальсифікації та оборудки, до яких вдаються останні, змушують уряд ускладнювати дозвільні процедури.
Серед комбінаторів – фальшиві аґентства працевлаштування і фіктивні фірми, які торгують запрошеннями на роботу. Наприклад, одна з таких протягом 3 місяців зареєструвала 800 засвідчень про працевлаштування іноземців, а фактично в ній працює троє людей. Є висока вірогідність, що українці, які скористалися цими запрошеннями як перепусткою до Шенґену, не залишилися працювати в Польщі, а поїхали далі на Захід.
У так званих віртуальних офісах часто зареєстровано 200–300 таких фірм. З’явилися й нечесні організації-посередники, які своїх працівників надають в «оренду», беруть за це гроші з «орендатора», а за кілька днів відкликають співробітника і «дають в оренду» іншому підприємцю.
Прикро, що дуже багато з цих фірм утворили теж українці…
Проте цілком вірогідно, що з уведенням безвізового режиму процес трудової міґрації з України стане більш цивілізованим, а нечесні фірми, які торгували фіктивними запрошеннями на роботу, припинять існування через брак попиту на їх послуги.
Неминучість
Як свідчать останні соціологічні опитування, 35% промислових i 45% будівельних фірм перепоною до свого розвитку називають брак кваліфікованих працівників. У сфері послуг цей відсоток відрізняється в різних галузях, але в середньому теж перевищує 30%. А 82% працедавців беруть на роботу іноземців не з метою заощадити на оплаті праці, як це часто зустрічалося раніше, а через нестачу робочих рук.
– Не без участі медіа серед поляків поширюється неґативна думка про те, що працівники зі Сходу, зокрема з України, забирають їх робочі місця. Це неправда. І цей міф треба розвіювати, – резюмує представник профспілки «Солідарність» Збігнев Майхжак.
Це може комусь подобатися чи ні, але Польщі не уникнути іноземних працівників. Альтернативи «Шанс чи загроза» нема, є необхідність… ■
