(пл) ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №35, 2014-08-31
«Повернення» – це мистецька ініціатива, якою в колишньому лемківському селі Реґетові-Вижньому увічнено колишніх його мешканців.
Презентація цієї мистецької акції відбулася 9 серпня. Цього ж вечора зібралися коло каплиці, яку кілька років тому збудовано на території колишнього села Реґетова-Вижнього, його давні мешканці, їхні нащадки та жителі навколишніх сіл.
За словами авторки ініціативи Катажини Міхалик, студентки Академії мистецтв у Варшаві, «вибір місця був невипадковий».
«Я багато ходила по Лемківщині, бувала теж і в тому селі. На жаль, тоді я ще не знала історії цього місця. Коли пізніше довідалася про Реґетів-Вижній, про долю його мешканців та їхніх нащадків, з якими мала нагоду не раз розмовляти, я все зрозуміла. Ця історія мене дуже зачепила, – розповідає авторка «Повернення». – Моїм проектом я хотіла показати нелюдяність акцій, якими є виселення. Я багато розмовляла з жителями села, а також з нащадками переселенців цієї місцевості, мала нагоду бачити фотографії Реґетова-Вижнього ще до виселення. Дивлячись на ці світлини з часів, коли село було залюднене і дуже красиве, я бачила, як його сьогоднішній вигляд контрастує з тодішнім».
У рамках проекту «Повернення» на території давнього села були розставлені вікна, на яких висіли фіранки. Вікна розміщено в долині на місцях, де раніше стояли лемківські «хижи». У цих вікнах людські постаті тримали в руках запалені гасові лампи.
«Коли дивитися з певної відстані на освітлене вікно, виникає враження, що там стоїть хата, в якій живуть люди», – продовжує розповідь К. Міхалик. Проект є частиною її дипломної роботи. Світло гасових ламп, згідно з задумом авторки, мало символізувати людське тепло, яке б’є з хати. Завдяки світлу в мертву долину мало повернутися на мить життя.
Сам захід, хоч і проходив пізнього вечора, однак, за оцінкою організаторів, викликав велике зацікавлення. Про це розказала Клавдія Збєґень, співробітниця «Музею малярства» у Лосі, який був співорганізатором проекту. «Думаю, прийшло понад сто людей. Найважливіше було те, що до цього проекту активно підключилися мешканці реґіону, які взяли участь у ньому. Це саме вони під час дійства стояли у вікнах і тримали в руках запалені лампи», – говорить К. Збєґень.
Під час цього незвичайного дійства виступив гoрлицький хор «Зоря» (дириґент Анна Дубець). Цього вечора в його виконанні звучали прекрасні лемківські пісні. Потім учасники запалили велике вогнище, біля якого люди ділилися спогадами про село Реґетів-Вижній, котрого вже нема.
«Між поколінням відбувався інформаційний обмін. І хоч відомо, що тема, з очевидних причин, може породжувати злість, а навіть аґресію, все ж я цього в людей не помітила. Тому, на мою думку, потрібно разом робити такі речі», – резюмує К. Міхалік.
