Віталій Тукало ■ РОЗМОВА ■ №24, 2017-06-11
У Польщі зростає попит на кваліфікованих працівників з України. Найчастіше це робітничі професії на будівництві, фабриках, у сфері перевезень чи обслуговуванні. Велику роль у процесі пошуку роботи відіграють фірми-посередники, яких зараз постає щораз більше. SAS Logistic уже 7 років рекрутує фахівців зі сходу для польських працедавців. Наскільки виправданим є такий підхід і як відбувається співпраця з робітниками з України, читайте в розмові з заступником голови правління SAS Logistic Міхалом Абрамським.
Пане Міхале, як виникла ідея рекрутувати саме українців? Чому Ви звернули увагу на східний ринок?
Ідея рекрутувати працівників з України з’явилася десять років тому у зв’язку з потребою водіїв вантажних автомобілів для клієнта з Нідерландів. Працедавець мав проблеми з оформленням віз для працівників з України, отже зголосився до людей, які знали специфіку українського ринку і допомогли знайти кандидатів. З цього випадку народилася ідея рекрутувати саме українців. Коли керівники фірми зіткнулися з цією темою, то зауважили потенціал і потребу польського ринку на спеціалістів зі сходу.
Які труднощі чи перешкоди виникають у справі відбору працівників з України?
Якщо йдеться про труднощі, перш за все, треба згадати певний досвід кандидатів з України. Вони часто потрапляють до посередників, які пропонують нелеґальні документи. Через це багато працівників рекрутуються до нелеґальної праці.
Нам працівники часто не довіряють, бо ми пропонуємо можливість безкоштовно отримати візу і леґальну роботу. Кандидати вважають, що як заплатять за документи, то будуть мати певність, що в Польщі їх ніхто не обдурить.
Ми часто зустрічаємося в наших офісах у Львові або Харкові з питаннями: чому безкоштовно, адже всі за такі послуги беруть гроші, тому ви можете обдурити вже в Польщі, бо десь має бути «гачок». Робітники бояться отримати меншу винагороду за працю, жити в гірших умовах або більше платити за житло, через це починають шукати подвійне дно. У нас всі кандидати мусять пройти стандартний рекрутаційний процес. Наша специфіка полягає в тому, що ми заробляємо тоді, коли співпрацюємо з працівниками в довшій перспективі, тому їх мусимо перевіряти. Цей факт теж відлякує частину кандидатів.
А чи буває так, що проблеми виникають вже після рекрутаційного процесу?
Ми часто буваємо жертвою підробки документів. Проводимо перевірку в нашому офісі, можемо спочатку зробити це навіть телефоном. У випадку зварювальників, наприклад, наші рекрутери мають перелік питань зі спеціальності. І часто кандидат, який ніколи цим не займався, а навіть якщо зварював, то з використанням іншого методу, не зможе відповісти на такі питання. Іноді трапляється, що кандидати не відповідають кваліфікаціям, які потрібні на даній посаді, але, зазвичай, ми маємо кілька пропозицій праці. Якщо, наприклад, зварювальник не підходить нашому клієнту, то в іншій професії його вміння будуть достатніми, він може дістати працю монтера або слюсаря. Ми дуже рідко залишаємо наших кандидатів без альтернативної пропозиції.
Найчастіше проблеми з’являються вже в момент отримання візи або після приїзду до нас.
Буває так, що особи проходять рекрутацію в нас тільки для того, щоб безкоштовно отримати документи. Часом вони взагалі до нас не доїжджають і забирають документи, а ми знаємо, що вони отримали візу.
З тими нашими документами такі люди потрапляють до іншого працедавця і працюють нелеґально.
А який відсоток таких кандидатів?
Тяжко сказати, бо це залежить від місяця і конкретного проекту, але, зазвичай, ця цифра є на рівні десяти процентів.
Як Ви оцінюєте скасування віз для українців під кутом можливої міґрації українських працівників? Чи можливо, що частина з них виїде далі на Захід?
Думаю, що тяжко однозначно прогнозувати таке явище. Я, однак, вважаю, що скасування віз не повинно спричинити різкого виїзду осіб далі за кордон, адже у зв’язку з тим, що Польща знаходиться в Шенґенській зоні, тепер теж нема обмежень у переміщенні осіб. Тому, якщо хтось хоче працювати нелеґально на Заході, то вже це робить, туристична віза їм для цього не є потрібна. У зв’язку з тим, що іноземець без візи зможе перебувати на території Шенґензони тільки 90 днів, він не зацікавить працедавця, бо введення працівника у стан справ займає щонайменше три місяці. Тому, якщо працедавець із Західної Європи мав би прийняти на роботу робітника-нелеґала, знаючи, що той може перебувати в країні максимально 90 днів, він не буде цим зацікавлений.
Є теж мінімальні ставки оплати, отже, скажімо, якщо німецький працедавець має вибір, чи наймати працівників з Польщі, Болгарії або Румунії, які часто знають німецьку мову на комунікативному рівні, чи працівника з України, який часто не знає німецької мови взагалі, котрого до того ж не може взяти на роботу леґально, то єдина праця, яку в таких умовах може отримати українець – це сезонна з так званої «сірої зони» в сільському господарстві.
Яка частина українців, що приїжджають до Польщі, залишається на довший час, забирає сюди свої родини, а яка частина повертається в Україну після, скажімо, року перебування?
Щораз більше осіб зацікавлені у постійному проживанні в Польщі. І ми виразно це бачимо, бо пропонуємо теж безкоштовну допомогу в отриманні дозволу на тимчасове перебування для наших працівників. Дуже багато осіб зараз зацікавлених в отриманні тимчасового документа на перебування є серед наших працівників, що працюють з нами кілька років, які раніше не були в цьому зацікавлені.
Чи українці, які приїжджають до Польщі і які працюють в одного роботодавця, мають можливість жити компактно разом, чи вони більш розпорошені?
Тим, хто приїжджає до нас, ми або наші партнери пропонуємо житло, тому стараємося розселяти наших працівників у менших квартирах, щоб вони були розпорошені. Найбільше це 60 осіб в одному місці. Та найчастіше це менші групи по 5–15 осіб в одній локалізації. Наші працівники дуже добре почуваються в мішаних групах на фабриках, знаю, що організовують зустрічі з польськими колегами. Ми досить ретельно підбираємо клієнтів для співпраці, концентруємося на фірмах, які дійсно мають проблему зі знаходженням потрібної кількості фахових спеціалістів, шукають не обмеження коштів, а хороших робітників. Саме тому вони зацікавлені в працівниках з-за кордону, бо часто поляки не готові до зміни місця проживання. Якщо вони й кудись їдуть, то переважно за кордон. Ми, поляки, не маємо ще напрацьованої звички до міґрації в середині країни. Є теж велика диспропорція в розвитку окремих реґіонів у країні. Відверто кажучи, східна Польща відчуває брак праці, а західна Польща не може знайти потрібної кількості робочих рук. У цій ситуації поляки зі східної частини не зацікавлені в переїзді в західну частину. Одна з причин такої ситуації криється в тому, що наші працедавці з західної частини не спроможні конкурувати з нашими німецькими сусідами рівнем заробітних плат.
Як впливає зміна історичної політики в Польщі на ситуацію з заробітчанами з України?
На нашу діяльність це зовсім не має впливу. Кандидати, якими ми зацікавлені, а також наші шукають роботу там, де можна добре заробити. Наші клієнти, працедавці, зацікавлені в пошуку робітників, які їм потрібні, тому йдеться виключно про бізнес, і ми абсолютно не звертаємо уваги на історичну політику. Думаю, що це може мати вплив на контакти українців з поляками у приватних відносинах. Натомість, якщо йдеться про працю, про бізнес, то нас ця проблема не стосується. ■
