Христина Заник ■ УКРАЇНА-ПОЛЬЩА ■ №51, 2017-12-17

Ми знаходимось у моменті чергового загострення польсько-українських відносин. І хоч кожного разу видається, що гірше бути не може, однак, як йдеться в українському прислів’ї: чим далі в ліс, тим більше дров. Немов у замкнутому колі ті самі провокації набирають нових обертів, ті самі неправдиві факти повторюються, нові інциденти викликають злість і роздратування з обох боків.

Всього за останні кілька днів до виходу нашої газети з друку відбулося кілька подій, які не сприяють польсько-українському порозумінню.

● В ніч з 9 на 10 грудня поблизу Львова поблизу Львова вибухівка пошкодила зовнішню обшивку та бокове скло польського автобуса (марка MAN на польській реєстрації). На момент вибуху, нікого в автобусі не було, тому постраждалих немає. Польські туристи – 23 особи – повернулися до Польщі в товаристві консула у Львові. Міністерство закордонних справ Польщі зазначило, що занепокоєне «черговою антипольською подією на території України», а міністр закордонних справ України Павло Клімкін засудив інцидент: «Хтось настирливо намагається розсварити нас з Польщею та зірвати візит президента Анджея Дуди. Зробимо все, щоб розслідувати цей інцидент. А провокаторам скажу – не вийде!».

● В суботу, 9 грудня, в польських медіа з’явилася заява шефа політичного кабінету міністра закордонних справ Польщі Яна Париса про те, що сильна і незалежна Україна є важливою для Польщі, «але це не є так, що існування України є обов’язковою умовою існування вільної Польщі».
Ця заява немов символічно заперечує слова Єжи Ґедройця про те, що «без незалежної України не буде вільної Польщі».

● Польські політики і донині ніби випадково підмінюють поняття. Новопризначений прем’єр-міністр Матеуш Моравецький вже встиг назвати українських працівників «біженцями», яким нібито допомагає польський уряд. «Через приймання українських біженців Польща допомагає розрядити напругу на східній фланзі Євросоюзу», – сказав він, хоча від 2014 р. лише 183 особи з України отримали статус біженця в Польщі з-поміж шести тисяч внесків (дані з уряду для іноземців на перше півріччя 2017 р.). Саме Моравецький ще 2016 р. був одним з ініціаторів запрошення українців до Польщі на роботу, арґументуючи це браком працівників у країні.
● Павло Клімкін уже відповів на цей закид, зазначивши, що насправді це українські працівники рятують польську економіку.

● За останні три роки відбулося кільканадцять актів нищення українських пам’ятників та могил у Польщі і пошкодження чотирьох польських пам’ятників на території України; з’явились списки осіб, яким заборонено в’їжджати на території обох держав. Згадуючи далі, можна дійти до популяризації фабулярного фільму «Волинь», який презентується в польському суспільстві часто як історичний та цілком об’єктивний.

Цей пінґ-понґ почався вже давно і поки що не видно йому кінця-краю.
Вже 13 січня планується візит президента Польщі Анджея Дуди в Україну, який буде важливим сиґналом про подальші відносини між країнами. Цікавить одне: чи відбудеться «перезавантаження»? ■

Поділитися: