(гс) ■ ПОДІЇ ■ №30, 2013-07-28
Учасники звітно-виборчої конференції Ольштинського відділу Об’єднання українців у Польщі, яка проходила на початку липня, зосередилися передусім на проблемі української освіти в реґіоні. Обговорили також питання координації термінів культурних заходів та висловили зауваження щодо статей у «Нашому слові». Відбулися теж вибори керівництва відділу, який, за результатами голосування, протягом наступних чотирьох років надалі очолюватиме Степан Мігус.
Хвилиною мовчання учасники конференції вшанували пам’ять померлих членів організації. Крім того, Об’єднання українців у Польщі висловило подяку депутатові Миронові Сичу та іншим діячам української громади за підготовку міжконфесійного та міждержавного за своїм значенням візиту до Польщі архиєпископа УГКЦ Святослава.
На думку С. Мігуса, парадокс сучасної освіти полягає в тому, що українці тепер мають усі правові можливості, щоб навчатися рідної мови, проте на практиці батьки щораз рідше посилають дітей на таке навчання. Так-то в реґіоні зникло кілька пунктів навчання української мови. Тому голова відділу запропонував усім ланкам організації прикласти зусиль до збереження української освіти, пожвавити контакт з батьками та допомагати вчителям. Усе це повинно проходити за активнішої співпраці з сусідніми відділами – Ельблонзьким та Мазурським.
Платформою для співпраці повинна стати Вармінсько-Мазурська координаційна рада ОУП. Вона мала б зайнятися узгодженням термінів культурних заходів, щоб вони не співпадали, рівномірно розподіляти події між місяцями. На конференції вирішили, зокрема, організувати поїздки учнів на прабатьківські землі та в Україну у співпраці з українськими партнерами; активізувати міські ланки ОУП і зобов’язати їх допомагати сільським гурткам у своїх околицях; вибрати з-поміж членів управи відділу осіб, що відповідатимуть за співпрацю з закріпленими за ними ланками; вимагати передання реєстрів членів і добре оформленої атрибутики ОУП; приєднатися до захисту передачі «Теленовини» на TVP; втягнути в діяльність ОУП імміґрантів з України; сприяти збільшенню кількості читачів «Нашого слова» й вимагати кращого висвітлення діяльності окремих структур організації.
Зауваження щодо «НС», які ґрунтуються на думці читачів, озвучили С. Мігус та М. Сич. Ішлося про надто довгі статті, багато тем, які не цікавлять читачів, мало текстів про життя громади та досягнення окремих українців. Людей зачепив матеріал про Волинь автора, відомого україноненависними ініціативами. Дехто в реґіоні був настільки обурений, що заявляв про відмову від передплати тижневика.
Щодо питання освіти, М. Сич, зокрема, порекомендував головам гуртків використовувати фактор додаткових коштів на вивчання мов нацменшин. Цільова підтримка з державного бюджету для малих шкіл становить 150% від базової субвенції (тепер це 5–6 тис. злотих). Ці додаткові кошти дозволяють утримувати школу в якомусь невеликому населеному пункті. Крім того, депутат запропонував звернутися до Посольства України в Польщі з проханням про те, щоб візити офіційних делеґацій з України в окремі реґіони супроводжувати зустріччю з членами гуртків ОУП, школами чи пунктами навчання. Як відзначалося, польські делеґації завжди організовують такі зустрічі зі своїми співвітчизниками за кордоном. Закриваючи конференцію, голова відділу закликав «жити справою Народного дому в Перемишлі» і фінансово підтримати відновлення цієї установи. Після цього звернення учасники конференції зібрали та передали на ремонт НД близько 900 зл.
* * *
Заступником голови Ольштинського відділу ОУП обрано Степана Сахрина, секретарем – Любомиру Тхір, скарбником – Михайла Зубальського. Крім них, до ради відділу увійшли також: Наталія Стець, Марія-Ольга Сич, Андрій Сидор та Григорій Степанюк. Ревізійну комісію очолила Оксана Вибірко, членами стали Богдан Табака і Ярослав Періжок. Делеґатами на з’їзд ОУП обрано Дарія Гаврильця, Петра Стапая, Михайла Кайду, Мирона Сича, Наталію Стець, Степана Мігуса, Франциска Кріля, Мирослава Малиняка, Любомиру Тхір та Марію-Ольгу Сич.
____________________________________
Коментарі учасників конференції:
Михайло Кайда, голова гуртка, Ольштин
Протягом багатьох років ми не можемо відкрити своєї школи в Ольштині. Але переговори в цій справі тривають. Думаю, що треба знову поговорити з кожним з батьків. Незабаром ми хочемо запустити веб-сайт гуртка. Крім інформаційної функції, він має допомагати інтеґрації молоді. Важливим для нас завданням є і підтримування зв’язків між поколіннями. Платформу для цього вбачаємо, зокрема, в Церкві. У планах є також тісніше співробітництво з німецькою нацменшиною.
Марія-Ольга Сич, в. о. директора Комплексу українських шкіл в Ґурові-Ілавецькому
Цього року наша школа вперше організувала методично-наукову конференцію для вчителів. У майбутньому хочемо, щоб у ній брали участь наші освітяни з усієї Польщі. Нам вдалося створити філіал державної музичної школи першого ступеня. Це крок до розвитку здібностей нашої обдарованої молоді, причому музичне навчання буде безкоштовним. Ми також підписали договір з маршалком воєвідства, згідно з яким 700 тис. злотих піде на додаткові заняття з дітьми, які мають проблеми з навчанням, та на розвиток талантів особливо обдарованих дітей. Таким чином, підготовка до матури чи гімназійних тестувань стане ще ефективнішою.
Степан Сидор, голова гуртка, Генсики
Ми називаємося Об’єднання українців у Польщі, а така назва нас зобов’язує. В першу чергу, ми повинні робити все, щоб в організації було нас якнайбільше. У своєму гуртку я не маю надто багато можливостей, але в містах у нас є великий резерв – уся наша молодь туди втікає. Однак багато залежить від управи окремого гуртка та активності його голови, а тут часто буває так, що навіть не збирають членських внесків…
Григорій Степанюк, член гуртка, Бартошиці
На одній лише культурі ми далеко не заїдемо. Нещодавно в «НС» я читав про заняття з бойового гопака у Варшаві. Я переконаний, що це традиційне козацьке мистецтво боротьби дійсно може приваблювати дітей та молодь. Це саме стосується і Пласту. Інше наше завдання: ми повинні точно знати, скільки нас є. Постійно чуємо, що нас – тисячі, коли насправді активних українців – обмаль. Одна з наших відчутних проблем – це відплив молоді з громади.
Надія Ортинська, вчителька української мови, Кандити
Думаю, що на з’їзді ОУП варто було б поговорити про схему допомоги батькам, коли вони не можуть профінансувати дуже корисних виїздів дітей в Україну. Активних учнів ми також могли б нагороджувати, наприклад, екскурсією до столиці, візитом до Сейму РП та чимось на кшталт «ґратуляційних листів». Коли в пункті навчання щось відбувається, – діти кудись їздять, виступають, беруть участь у конкурсах, – то це притягує інших. І це завдання для вчителів, бо не все залежить від батьків.
Володимир Галак, делеґат від управи гуртка, Сроково
У нас 13 дітей ходило на уроки рідної мови, лише двоє з них мали практику, а решта – вивчали як іноземну. Батьки дуже часто говорять, що не записують дітей на навчання рідної мови, бо це заважає їм, наприклад, у вивченні російської. Мені здається, що такого не повинно бути. Багато залежить від того, чи ми розмовляємо українською в родині.
Любомира Тхір, директор Комплексу українських шкіл, Бартошиці
Дійсно, може, ми повинні дещо обмежити культурну активність, а за рахунок цього активізувати навчання дорослих рідної мови. Воно може відбуватися через Інтернет, на курсах у гуртках ОУП тощо. Все це спочатку може проходити на громадських засадах, потім можливо вдасться знайти кошти. Цього року вчителі нашої школи проведуть такий мовний курс для батьків учнів. Я бачу, що справді є охочі вивчати свою рідну мову.
Записав г. с.
