Післявільнюське похмілля

(пл)ПОДІЇ№52, 2013-12-29

Україна не підписала Угоди про асоціацію з ЄС, що і стало для міжнародної спільноти причиною так званого «похмілля». У кожного воно проявляється по-різному: ЄС більше не хоче вести такої гри в кота і мишу, Німеччина та США жалкують, що лише тепер зацікавилися ситуацією, Польща роздратована поразкою, а Росія, звичайно, не знає, що сталося.

Зліва направо: Валтер Зарицький з Центру американсько-українських відносин, Андреа Ґервич – професор Університету ім. Юстуса Лібіґа в Ґісені, Беата Пенкса – представник Міністерства закордонних справ Польщі та Стефан Тресинґ – представник Європейської служби зовнішніх справ
Зліва направо: Валтер Зарицький з Центру американсько-українських відносин, Андреа Ґервич – професор Університету ім. Юстуса Лібіґа в Ґісені, Беата Пенкса – представник Міністерства закордонних справ Польщі та Стефан Тресинґ – представник Європейської служби зовнішніх справ

Позицію щодо післявільнюської ситуації в Україні представили експерти, політики, дипломати різних країн під час IX Польсько-німецько-українського форуму, який у грудні відбувся у Варшаві. Конференцію, яку організував Фонд українсько-польської співпраці ПАУЦІ, плановано як платформу для обговорення політичної ситуації після успішного завершення саміту у Вільнюсі, однак після його поразки перед учасниками постало нове завдання – відповісти на питання: «Куди йдеш, Україно?». Доповідачі зосередилися на реакції та ставленні своїх держав до України.
«Останнім часом відчувався новий поштовх до співпраці, а тут раптом щось таке! Звичайно, ми й надалі відкриті на асоціацію з Україною, але ЄС уже не закриє очей на вимоги, які поставлено перед Україною, якщо вона хоче увійти до структури», – наголосив Стефан Тресинґ з Європейської служби зовнішніх справ. Про розчарування ситуацією заявляла й Беата Пенкса, уповноважена у справах Східного партнерства Міністерства закордонних справ Польщі. «Угода про асоціацію була готова вже рік тому, і в ситуації, яка склалася сьогодні, винна Україна», – зазначила вона. Якщо й перенесуть підписання угоди, це матиме фінансові наслідки. «Гроші, виділені Україні, отримають інші держави», – сказала Б. Пенкса.
Зовсім інше ставлення до справи у німців, які дотепер не цікавилися Україною та «Східним партнерством», бо, як пояснила професор Університету ім. Юстуса Лібіґа в Ґісені Андреа Ґервич, політики займалися виключно створенням нової коаліції в німецькому парламенті. Але навіть тепер, за її словами, у договорі новоутвореної німецької коаліції про Україну згадується лише двічі, а про Східне партнерство – взагалі жодного разу. За словами голови Центру американсько-українських відносин Валтера Зарицького, подібна ситуація спостерігається й у США. «Радники президента США і сам Барак Обама, порівнюючи зі своїми попередниками, не вникав у геополітику. І це вважаю помилкою, оскільки президент знав, що вкінці треба буде щось сказати Росії. Враховуючи ситуацію в Україні, вважаю, що якраз тепер слушний момент для цього», – говорить В. Зарицький.

Експерти погоджуються, що ніколи в історії намагання країн увійти до ЄС не виникали ще такі сильні емоції, як в Україні. Договору з Україною не підписано, це показало слабкість проекту Східне партнерство, до чого доклала руку Росія. Як зазначив депутат Державної Думи Російської Федерації Ілья Пономарьов, Росія не бачить у Східному партнерстві загрози, проте росіян обурює формула проекту. «Російська еліта свої гроші тримає в західних банках, їздить на канікули та посилає своїх дітей на навчання до країн ЄС. Вони вважають себе європейцями. Натомість через Східне партнерство нас приєднують до Азії. Просто існує незрозуміла ситуація, у якій Україну, хоч її економіка приблизно на одному рівні з нашою, вважають європейською країною, а нас ні», – обурюється І. Пономарьов. Як і слід було сподіватися, депутат російської Держдуми наголосив, що «більше користі Україні принесе вступ до Митного союзу», хоч і ствердив, що «Росія на цивілізаційному рівні нічого не може запропонувати Україні».
Доповідачам, які дискутували не лише про місце України у світі, а й про її економічну та внутрішню ситуацію, важко було сказати, що буде далі з Україною. Проте вони переконані, що Грузія та Молдова поводитимуться вже зовсім по-іншому, коли ЄС буде розмовляти з ними безпосередньо про асоціацію.

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*