Христина Заник ■ ПОДІЇ ■ №28, 2018-07-15

В той самий час його колеґа Анджей Дуда поїхав на Волинь

Президент України Петро Порошенко 8 липня прибув до села Сагриня Грубешівського повіту, де віддав шану жертвам цієї місцевості – українцям, яких вбили 10 березня 1944 р. солдати підрозділів Армії крайової та члени Хлопських батальйонів. Загалом понад сімдесят років тому тут за кілька годин спалили село та брутально винищили понад 660 мешканців, а разом із сусідніми селами – близько 1300 осіб мирного населення.

Цього ж дня президент Польщі Анджей Дуда відвідав Луцьк: він побував на Службі Божій, яку відслужили в римо-католицькому храмі апостолів Пйотра і Павла на знак пам’яті поляків, що загинули в 1943-1944 р. Свій візит президент Польщі здійснив напередодні дня пам’яті жертв «Волинської різанини» (так у Польщі називають ці трагічні події), який офіційно відзначають 11 липня.

У Сагрині на місці поховань відправилась панахида за жертви трагедії. Зведений ще у 2008 р. пам’ятник – хрест і таблицю з іменами вбитих – освятили отці Православної церкви у Польщі. Глава української держави поклав букет червоних троянд до місця пам’яті та став на коліна. Урочистість порушила заведену традицію 90-х років – відкривати подібні місця спільно за участі глав Польщі та України. Уперше в липні 2003 р. президент України Леонід Кучма спільно з президентом Польщі Александером Квасневським відкрили пам’ятник українсько-польського примирення «Пам’ять – скорбота – єднання» в селі Порицьку на Волині та оприлюднили спільну заяву про примирення в 60-ту річницю Волинської трагедії. традицію продовжили Віктор Ющенко та його колеґа Лех Качинський: вони разом у 2006 р. відкрили меморіал та вшанували пам’ять убитих українців у Павлокомі в Польщі, а в 2009 р. відкрили пам’ятник вбитим полякам в селі Гуті-Пеняцькій на Львівщині. Пізніше планувалася спільна офіційна поїздка до села Сагриня, проте вона так і не відбулася. Польська сторона відмовила з технічних причин – через невідповідності в оформленні пам’ятника. Насправді причини були іншими – опір польського суспільства проти визнання фактів.

По суті, на цьому моменті така формула примирення українського та польського народів на рівні очільників держав більше не продовжувалась.

Порошенко виступив з промовою: поблизу цвинтаря зібралося кількасот осіб – переважно групи з України та представники української громади в Польщі. Президент зазначив: «Сьогодні ми тут для того, щоб нашою спільною молитвою вшанувати пам’ять сотень дітей, жінок, чоловіків, людей старшого віку, які загинули тільки за те, що вони називали себе українцями, за те, що вони ходили до іншої церкви. І разом з ними ми пам’ятаємо всіх, хто був невинно вбитий».

Він додав, що, попри болючі історичні травми обох народів, зокрема в 1943-1944 рр., важливо не допустити, аби подібні трагедії могли повторитися, та нагадав: «Будь-яке протистояння послаблює нас саме тоді, коли перед обома нашими країнами постала спільна загроза зі Сходу, коли гібридна війна, розгорнута проти України, поширюється Кремлем і на всю Європу».

Петро Порошенко зазначив, що виступає проти політизації чутливих питань спільного історичного минулого та додав, що підтримує ініціативи щодо внесення змін до польського закону про Інститут національної пам’яті і сподівається на перегляд кожного положення, яке стосується оцінки українців.

Голова Українського товариства, заодно співголова Спільної комісії уряду та нацменшин у Польщі д-р Григорій Купріянович виступив з промовою, в якій згадав історію Холмщини, Холмської православної єпархії, трагічних подій нищення православних церков на Холмщинні та південному Підляшші в 1938 р. та про жорстокі вбивства українців в 1944-му.

«Без зрозуміння подій 1938-1939 років (нищення православних церков; більше про цю тему – в статті на сторінці «Історія» – ред.), неможливо зрозуміти польсько-українські стосунки у 20 столітті, адже конфлікти не почалися в 1943 чи 1944 роках», – підкреслив він та висловив надію, що важке минуле перестане бути перешкодою між народами у побудові співпраці в майбутньому.

Присутні вшанували пам’ять жертв хвилиною мовчання.

Президент України підійшов до представників української меншини в Польщі – в тому голови Об’єднання українців у Польщі Петра Тими – та наголосив на важливості громади для української держави. Тима подякував та зазначив, що потрібно зрозуміти традицію та специфіку українців прикордоння: «Це не 10 років, це не 100 років, а сотні років української присутності, української культури і українських імен на цій території – Михайло Грушевський, отець Вербицький, Богдан Ігор-Антонич». Він також запросив президента відвідати Народний дім у Перемишлі як особливе символічне місце для громади. Голова фонду «Наш вибір» Мирослава Керик зазначила: українській владі необхідно підтримувати організацію, яка допомагає в Польщі громадянам України вирішувати правові проблеми та займається культурою і зміцненням іміджу України.

На події були присутні також представники Посольства України в Польщі, зокрема посол Андрій Дещиця, радник Микола Ярмолюк, почесні консули. Разом з П. Порошенком приїхали голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, секретар державної комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета, народна депутатка України Оксана Юринець та голови Івано-Франківської та Львівської обласних рад. Серед представників української меншини у Польщі були, зокрема голова Перемиського відділу ОУП Марія Туцька, голова перемиського гуртка Ігор Горків, члени головної управи об’єднання Стефанія Лайкош та Мирослав Купич, лемківський письменник та поет Олександр Маслей.

Цього року вперше за час незалежності України відбулась така дивна для відносин між двома державами подія, коли в один і той самий день кожен з президентів поїхав до іншої країни говорити про свої жертви. За словами свідків, вони розминулися при перетині кордону між Польщею та Україною, але навіть не вийшли привітатися та порозмовляти. Після села Сагриня Порошенко полетів у Гончий Брід Ковельського району, де вшанував пам’ять українців, які загинули там під час Волинської трагедії.

* * *
День після відзначень воєвода люблінський Пшемислав Чарнек заявив на прес-конференції, що подасть скаргу у прокуратуру на д-ра Григорія Купріяновича, у зв’язку зі словами, які українець висловив на цвинтарі. П. Чарнек зазначив, що думки, які Г. Купріянович висловлював протягом останніх років, та доповідь на цвинтарі у Сагрині, якою голова Українського товариства зрівнює вбивство у Сагрині з «вбивством 130 тис. поляків на Волині», однозначно є порушенням закону. Воєвода впевнений, що українець не лише «зневажив польський народ», але порушив закон про ІНП, що вводить штраф або покарання у вигляді тюремного ув’язнення терміном до трьох років за «заперечення злочинів українських націоналістів». У ході прес-конференції відносно відзначення у Сагрині Пшемислав Чарнек назвав «провокацією» та подякував службам, оскільки, як зазначив, приїзд на відзначення до Сагриня «тисячі чи двох тисяч українських націоналістів ніколи не є безпечним». ■

Поділитися: