Ярослав Присташ ■ ПОДІЇ ■ №9, 2014-03-02

Перебіг подій в Україні є настільки динамічним, що кінцевий результат годі передбачити до кінця. Коли у вівторок-середу (18–19 лютого) спецслужба «Беркут» розстрілювала учасників протесту в Києві, здавалося, що президент України Віктор Янукович вирішив пацифікувати Євромайдан. Держава була на межі диктатури й надзвичайного стану. Весь світ був шокований. Офіційно нараховано 88 убитих осіб.

На такий хід подій Європейська Унія (ЄУ), слідом за Сполученими Штатами Америки, вирішила увести санкції. Раніше європейські офіційні структури лише заявляли про стурбованість ситуацією в Україні, закликали до мирних дій, скеровували своє невдоволення діями Росії. Говорилося також про можливість введення обмеження в’їзду в Європу, арешт рахунків відповідальним особам тощо. Введені санкції мають радше символічне значення. Олігархи та відповідальні за пролиття крові особи заздалегідь підготувалися до цього. Серед осіб, проти яких мали б бути введені санкції, не передбачали В. Януковича, щоб не закривати хвіртки до розмов. Санкції мали радше рятувати репутацію ЄУ за попередню безчинність.
Так само міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський вирішив реабілітуватися в очах світу за безчинність і розігрування Україною у внутрішньопольських політичних суперечках. Він намовив міністрів закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра і Франції Лорана Фабіуса поїхати до Києва (20–21 лютого) на переговори з В. Януковичем і стати посередником у переговорах між представниками протестувальників і парламентської опозиції (лідером Українського демократичного альянсу за реформи (УДАР) Віталієм Кличком, лідером ВО «Свобода» Олегом Тягнибоком, лідером «Батьківщини» Ярсенієм Яценюком) та президентом України. Місія вдалася.
Внаслідок довгих і виснажливих переговорів 21 лютого вдалося знайти компроміс. В. Янукович не погодився на відставку з ґарантією безпеки, але прийняв пропозицію про дострокові президентські вибори 2014 р., розслідування подій останніх днів у Києві, конституційну реформу, третю амністію, відмову владою від введення надзвичайного стану.
Цей компроміс не задовільнив протестувальників на Майдані. Лідер «Правого сектора» Дмитро Ярош заявив, що його група не приймає домовленостей, на які погодилася рада Майдану і буде боротися до моменту відставки В. Януковича з поста президента держави. Запахло новими жертвами. В. Кличко пообіцяв, що намагатиметься винести на засідання Верховної Ради України питання відставки Януковича. Тимчасом В. Янукович виїхав, а скоріше втік, до Харкова, забравши своє майно.
Перелом стався в парламенті. Без жорсткого шантажу президента України депутати Партії реґіонів, частина з яких раніше почала покидати фракцію, погодилися працювати з опозицією для внормування ситуації. Парламент України засудив застосування сили. І вже 22 лютого повернув Конституцію України в редакції з 2004 р., яка обмежує повноваження президента України, прийняв «Постанову про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України», які мають відбутися 25 травня, потім звільнив з посад міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка, голову Служби безпеки України Олександра Якименка, генпрокурора Віктора Пшонку. Новим головою ВРУ обрано Олександра Турчинова, який згідно з конституцією став виконувачем обов’язків президента України. Верховна рада звільнила з в’язниці Юлію Тимошенко, тим самим реалізувавши міжнародні зобов’язання України щодо цього питання. Парламент відмінив також ряд законів, прийнятих раніше, зокрема закон про мови. Здається, конституційна криза починає виходити на фінішну пряму. Парламент як єдиний орган, що працює в межах конституційних повноважень, став ґарантом політичної стабілізації української держави.
Попри те, що В. Янукович, за яким оголошено офіційний розшук, заховався у східній Україні, а деякі політики Партії реґіонів повтікали за кордон, Майдан вимагатиме покарання винних у вбивствах і – навчений досвідом Помаранчевої революції – пильнуватиме нову владу. В Україні постало громадянське суспільство, з яким влада мусить рахуватися. Сила і феномен Майдану проявився тоді, коли всі політики підкорилися народові і не виконували рухів без погодження з радою Майдану й народом. Майдан надалі стоятиме. Після такого рішення видно його зрілість. Чи вистоїть змучений тримісячним протестом народ?
Тимчасом у Харкові 22 лютого проходив з’їзд депутатів південно-східних областей і Криму, який організував голова Харківської обласної державної адміністрації Михайло Добкін. Останнім часом він разом з мером Харкова Геннадієм Кернесом почали поширювати ідею федералізації України. Свою думку cтали висловлювати росіяни Криму, які однозначно хочуть приєднатися до Росії. Протести й сутички перенеслися на східну Україну. В Луганську, Харкові та Донецьку почалися сутички старого режиму та «п’ятої колони» з євромайданівцями. Після таких ходів, зразу видно руку Путіна, який грає сепаратизмом і федералізацією, інформаційною війною намагаючись повторити модель Придністров’я та Південної Осетії чи Абхазії. Якщо це не вдасться, то він старатиметься васалізувати Україну. Поки що такими васалами з рабським менталітетом були президенти Леонід Кучма, Віктор Янукович і кількох прем’єр-міністрів (Азаров, Тимошенко), які узгоджували свої рішення з Кремлем. Загрозою для путінської Росії є громадянське суспільство в Україні та політична суб’єктність української держави. Такий приклад може стати заразним для постсовєтського простору, а це заважатиме відтворити велику Росію царських і совєтських часів. Нагадаю, що ґарантію безпеки України 1994 р. підписали Росія, США і Велика Британія, коли Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Четвертий суб’єкт – Європейська Унія, яка ще не бачила, щоб за Європу так боролися й умирали, обіцяє допомогти в реформуванні України. Проте відновлення починається з кожної людини, яка повинна позбутися рабського менталітету, схильності до підданості корупційним схемам і браку пошани права. ■

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*