Анна Вінницька ■ ПОДІЇ ■ №44, 2012-10-28
Останньої неділі вересня чимало українців та поляків прибуло до Валецького центру культури, щоб відзначити 65-ту річницю Акції «Вісла». З доповіддю про перебіг операції та насильне переселення українців на повернені землі Польщі, зосібна й на Валеччину, виступив історик Петро Старинський – уродженець цих земель. Ще перед його виступом хвилиною мовчання вшановано пам’ять усіх жертв Акції «Вісла».
До тодішнього Валецького повіту в рамках Акції «Вісла» переселено 2734 українців з Ліського, Любачівського, Перемиського та Сяніцького повітів. У деяких селах та їхніх присілках, як-от с. Буди, Надажиці, Сипнево, Папово, Волові Ліси, Бжезниця та Русиново, процентне співвідношення українців до решти населення становило 40–90%. Тому у Валчі та в навколишніх селах, де проживають українці, дуже сильні патріотичні традиції. Оскільки у Валчі ніколи не було своєї домівки, тому культурне життя завжди було зосереджене довкола Греко-католицької церкви. Так є і сьогодні.
Відзначення 65-ї річниці Акції «Вісла» поєднано з храмовим празником Воздвиження Чесного Хреста, на який кожного року прибуває численна українська громада. Цього року на свято приїхав о. проф. Ярослав Москалик з Познані, який також був на концерті, організованому зусиллями голови місцевого гуртка ОУП Стефанії Терефенко. На концерті побували місцевий парох греко-католицької парафії о. Аркадій Трохановський, кошалінський староста Роман Шевчик, віце-староста Валецького повіту Єжи Ґощинський, голова кошалінського відділу ОУП Роман Білас та член Головної управи ОУП Марко Сирник.
Валецькі відзначення 65-ї річниці Акції «Вісла» – це одночасно презентація таланту нащадків переселених українців, зокрема, уродженців цих земель, які закінчили українські школи. Бо саме звідси батьки посилали чи не найбільше дітей до українських шкіл – спершу до початкової школи в Білому Борі, потім до ліцею в Лігниці. Тож у відзначенні роковин Акції «Вісла», крім згаданого П. Старинського – випускника лігницького ліцею, взяли участь Емілія та Григорій Шумади (дует бандуристів) – нинішні учні перемиської «шашкевичівки», випускник лігницького ліцею Павло Пецушок (спів) та Пйотр Нєвєдзял (гра на фортепіано), а також Олександра Терефенко-Бабич (спів) – випускниця лігницького ліцею.
Те, що поєднує всіх учасників урочистості – це непересічний співочий талант, хоч деякі з виконавців сьогодні займаються зовсім іншою справою. Наприклад, П. Пецушок на щодень є лікарем у Білостоці, натомість у вільний час – оперний співак, ліричний тенор. Народився він у Горлицях, потім проживав у Ґлоґові. Його зацікавлення медициною розвивалося разом зі співочим, бо він – випускник інструментально-педагогічного факультету Музичного університету в Білостоці. За ним ряд сольних концертів, під час яких незмінно захоплює публіку своїм голосом.
Також О. Терефенко-Бабич розвиває свої співочі зацікавлення. Народилася вона у Валчі, сьогодні живе у Відні, там навчається співу у Прайнер-консерваторії. Музика в меланхолійному ритмі, народні й повстанські пісні в бездоганному виконанні просто захоплювали, натомість під час спільного виконання «Господи, помилуй нас» (пісні на слова Тараса Петриненка) на завершення концерту, не в одного появилися сльози на очах. ■
