Осінь з українською культурою на Підляшші

Людмила ЛабовичГРОМАДА№46, 2017-11-12

Концерти фольклорної музики і танцю, театральні вистави, презентація українського кіно, літературні зустрічі та ярмарок з участю народних творців-художників – так виглядала програма 26-го фестивалю української культури на Підляшші «Підляська осінь», який 24–29 жовтня проходив у підляських містах і селах.

«Добрина» з Білостока

«Підляська осінь» – це найбільший фестиваль, що його організовує Союз українців Підляшшя (СУП). Цього року фестивальні заходи улаштовано в десяти місцевостях по обох боках Бугу, серед яких були і головні осередки українського культурного життя в реґіоні, і малі села, в яких проживає українськомовне населення. Була пісня, танець, заходи для дітей, зустрічі з цікавими людьми. Усе при нагоді 25-річчя Союзу українців Підляшшя – головного аніматора української активності в реґіоні.
«26-й фестиваль української культури на Підляшші міняється кольорами та різними формами української культури, яку презентують артисти, починаючи від Підляшшя аж по Кубань, – говорив зі сцени Підляської опери і філармонії в Білостоці д-р Андрій Артем’юк, голова СУП. – Цьогорічні концерти ми хочемо присвятити дуже гарному ювілеєві, а саме: 25-літтю існування Союзу українців Підляшшя – організації, яка виникла в основному для того, щоби зберігати культурне надбання, яке існувало століттями і дотривало до нашого часу».
Зміст свята, передусім, фольклорний. Це, з одного боку, презентація музичного потенціалу, який протягом чверті століття вдалося на Підляшші розвинути, а з другого – популяризація української пісні і народного танцю у виконанні ансамблів з-поза реґіону, тобто з інших частин Польщі, України, Росії та Білорусі. Цього року своє мистецтво на сценах Більська-Підляського, Білостока, Гайнівки, Сім’ятич, Кліщель, Нарви, Дубич­-Церковних та Дубровиці-Малої показували колективи з Києва, Кропивницького та Зорі в Україні, Малорити і Гродна в Білорусі та з Краснодара в Росії. Особливо добре враження зробили наші підляські гурти (наприклад, «Гілочка» з Черемхи), які зачарували публіку дуже високим виконавчим рівнем та автентичністю репертуару.
Однак фестиваль – це не лише концерти, але й різного роду супровідні заходи, присвячені також презентації українського кіно і книжок. Цього року в рамках фестивалю відбулися дві зустрічі з Юрієм Плевою, автором публікацій, присвячених селам у ґміні Чижі. Хоч автор пише польською мовою, все ж використовує елементи місцевої говірки і підкреслює її український характер. А слід сказати, що за переписом населення 2002 р. понад 81% мешканців ґміни Чижі заявили про свою білоруську національність. Завдяки таким дослідникам-аматорам, як Ю. Плева, змінюється ставлення жителів підляських сіл до свого культурного надбання: «Люде хочут штось знаті про своє село, про свою землю, – говорив після зустрічі в Білостоці автор. – Бачу, што є вже немало люді, котори цікавляться гісторією і пробуют дойті, што то колісь у нас било».

«Дарничанка»

Постійним пунктом програми «Підляської осені» вже багато років є вистави для дітей з пунктів навчання української мови в Більську-Підляському, Черемсі і Білостоці. Цього року п’єсу «По щучому велінню» показували наймолодшим підляшанам актори Закарпатського академічного обласного театру ляльок «Бавка» з Ужгорода. Постійно на сцені в Більську-Підляському виступає також театральна група української молоді з Любліна «Дивослово», яка кожного року показує виставу, пов’язану з важливими історичними роковинами в житті українського середовища в Польщі. Цього року юні українці з Любліна показали на Підляшші п’єсу «Дорога на захід», присвячену 70-річчю Акції «Вісла». При нагоді фестивалю молоді любліняни зустрілися з українськими дітьми з Білостока на спільних етнографічних майстер-класах у Загороді в Козликах над Нарвою. Випікали там спільно булочки та виплітали кошики з соломи.
Іншим важливим і незмінним пунктом «Підляської осені» є «День української культури», організований у початковій школі № 4 в Більську-Підляському. Це найбільший на Підляшші пункт навчання української мови, де в українських класах вчиться тепер 183 дітей. У рамках заходу в школі відбувся великий концерт української пісні і танцю у виконанні учнів школи та запрошених на фестиваль колективів.
«Підляська осінь» тривала шість днів. Перед її головними заходами у реґіоні відбулося декілька подій, пов’язаних з фестивалем. Це І Підляська українська наукова конференція «25 років Союзу українців Підляшшя» і чотири концерти фольклорних колективів у невеликих місцевостях ґмін Нурець-Станція і Ботьки. Завдяки тому половина жовтня на Підляшші проходила під знаком різноманітних українських ініціатив.
Плюсом фестивалю «Підляська осінь» є велика територія, на якій улаштовують ці культурні заходи. На увагу заслуговує те, що українські колективи завітали цього року до невеликих сіл і містечок, як, наприклад, Нарва, на північ від якої починається вже українсько-білоруська мовна межа. Важливо також, що концерти відбуваються й на південь від Бугу. Цього року українські ансамблі виступили у Дубровиці-Малій. Однак фестиваль – це не лише музична подія, оскільки в його рамках передбачені кожного року вечір українського кіно, театральні вистави і презентація нових книжок, важливих з погляду будування української національної ідентичності в реґіоні. Тому сьогодні фестиваль – це культурна візитка активності СУП, головної української організації в реґіоні, яка вже чверть століття намагається відродити українство у реґіоні, де українців мало не бути. ■

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*