Нова освітня реформа для 100 українських шкіл

Олена ЧурановаУКРАЇНА№37, 2017-09-10

Реформи, які сягнули кожної сфери життя в Україні, дотягнулися і до її освіти. «Нова українська школа» – проект Міністерства освіти і науки, покликаний перетворити школу «на важіль соціальної рівності та згуртованості, економічного розвитку і конкурентоспроможності України». Цього вересня за цим проектом стартують 100 пілотних шкіл, які першими випробують нові освітні стандарти.

В чому полягає експеримент?

Фото: сайт Міністерства освіти України
Фото: сайт Міністерства освіти України

100 пілотних шкіл навчатимуться за новими стандартами у 2017–2018 навчальному році. У проекті братимуть участь по 4 школи з кожної області та Києва. У кожній школі запустять по два експериментальних перших класи. Більш того, школи ще й обиратимуть тип експерименту. Один підхід – вчитель отримує певні сценарії та рекомендації, але вільний в доборі змісту навчання. «Інший шлях відрізняється тим, що він презентує зміст навчання, але більшу свободу надає вчителям у виборі методичних прийомів навчання», – пояснює завідувачка лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України Оксана Онопрієнко.
Крім того, змінитися має й сам кабінет – в «Новій школі» діти й вчитель мають бачити один одного, а не дивитися у спини. Хоча й тут – свобода вибору для вчителя. Окрема увага здоровому способу життя – більше рухливих ігор, бажано на вулиці. Також у навчальній програмі будь-якого предмета, передбачено 20% резервного часу, який вчитель може використовувати на свій розсуд. Наприклад, піти до тематичного музею, влаштувати екскурсію. Наприкінці кожної чверті має проводитися корекційно-рефлексійний тиждень для подолання розбіжностей учнів, адже доступ до освіти за цією реформою має бути для кожної дитини, незалежно від її особливостей. Для цього виділяються кошти, аби зробити школи доступними. Метою ж навчання в «Новій школі» має бути не знання заради знань, а вміння ці знання використовувати в реальному житті. Вчителі ж для виконання мети можуть вдаватися до будь-яких методів, навіть використовувати улюблені фільми чи мультфільми дітей, щоб обговорити якусь тему. Саме ж навчання складається з 9-ти галузей, за якими дитина повинна показати результати: мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, інформативна, соціальна і здоров’язбережна, фізкультурна, громадянська та історична, мистецька. А кожен тиждень навчання поєднуватиметься однією темою, яка повинна перегукуватись у кожному предметі.
Розклад також виглядатиме інакше для тих, хто навчався раніше – у першачків уже не буде окремих занять з музики чи малювання, бо такий вид діяльності має включатися в інші предмети. Наприклад, у класах І–IІІ початкової школи в Польщі вже існує інтеґрована форма навчання, коли відсутній чіткий поділ на предмети. Так само надається свобода вчителю обирати підручники, використовувати авторську програму.

Вчитися ставити запитання
Втім, основа експерименту та й «Нової школи» взагалі – у переході «від предметоцентризму до дитиноцентризму». Один із засновників такого підходу – американський філософ Джон Дьюї – так описував «дитиноцентризм»: «дитина–сонце, біля неї і повинна обертатися вся освіта». Таким чином, у «Новій українській школі» орієнтуватимуться на школярів та їхні потреби, формування персональних карт розвитку тощо.
Ще один концепт, на якому наголошують в Міністерстві освіти і науки України – навчання дітей не відповідати, а ставити запитання.

«Наші діти сьогодні в школі отримують лише маленький фраґмент інформації. На них ллється інформація з усіх боків. Візьміть лише доступ до Інтернету. І ми з вами не можемо їх захистити від неґативної інформації, їх не обмежиш, не посадиш під ковпак. Тільки ціннісна платформа, що ми можемо зробити і сформувати її, нам дозволить зробити так, щоб у дитини було достатньо арґументації, аби відрізнити добро від зла, щоб зуміти до будь-якого куска інформації поставити правильні запитання, тобто критично мислити», – пояснює міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Наприклад, уже першокласник мусить сам віднайти відповіді на питання: «Навіщо мені ходити до школи?», «Хто мої однокласники?», «Як нам стати класною спільнотою?», «Як стати справжнім другом?» тощо.

Незалежним дітям – незалежні школи
Крім дитиноцентризму інший важливий концепт «Нової української школи» – незалежність. Це проявляється від свободи вибору профілю навчання дитиною до прозорості фінансування шкіл, які отримуватимуть кошти за окремою формулою.
Окремою частиною реформи є використання платформи «Нова українська школа». Портал надаватиме як підручники чи інші навчальні матеріали у відкритому доступі, так і індивідуальну консультативну підтримку для учнів, батьків, учителів, за умови реєстрації. Вчителів також заохочуватимуть використовувати дистанційне навчання на платформі ed-era.com, обговорювати свої напрацювання, отримувати відгуки від батьків.
В подальшому планується запуск Національної освітньої онлайн-платформи. «Ця платформа має відіграти важливу роль у підвищенні доступу дітей з сільських територій до якісної освіти», – наголосила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Освітні скептики
Як би гарно не звучали нові ідеї для «Нової школи», знаходяться й скептики по відношенню до такої реформи. Так, президент одного з реформаторських освітніх проектів – корпорації «Гранд» – Володимир Співаковський перераховує й побічні ефекти завеликої, на його думку, лібералізації шкільної освіти. «Частина наших батьків, які ж самі добивалися цієї лібералізації, в кінці року спитають: а чому мій нічого не знає, не вміє, не може? І нічого буде відповісти», – каже Співаковський. Крім того, на його думку, така система вже не відповідає сучасним реаліям. «Фінська система освіти у світових рейтинґах опускається донизу, а лідерство захоплюють такі країни, як Сингапур, Південна Корея, в яких втілюється у життя протилежні тренди в школах: жорстокість, пресинг, навантаження, вимоги», – пояснює Володимир Співаковський.
Також ложкою дьогтю є й те, що український парламент досі не ухвалив закон «Про освіту». Наразі є обіцянки, що з цього парламентарі почнуть свою роботу восени. Поки ж не прийнятий закон, неможливо закласти необхідні гроші для повного запровадження реформи. А це важливо і для того, щоб заохотити вчителів створювати «Нову школу». «У 2018 році всі учителі, що братимуть перший клас, муситимуть пройти масштабне перенавчання. Загалом, це 22 тисячі вчителів, які пройдуть підвищення кваліфікації, які муситимуть навчитися вчити інакше, керуватися новим стандартом. Це значне навантаження на педагогів, і ми маємо до цього заохотити», – заявила міністр Лілія Гриневич. ■

Поділитися:

Категорії : Bez kategorii

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*