Наше слово

17 квітня у Варшаві в Міністерстві національної освіти (пол. MEN) відбулось засідання Спільної комісії уряду та місцевого самоврядування. Однією з тем засідання, включеною на прохання представників Спільної комісії уряду та національних меншин, стала тема використання місцевим самоврядуванням освітньої субвенції на навчання мов меншин, елементів географії та культури.

Представник МНО заявив, що у бюджеті Міністерства освіти на 2018 р. на навчання мов національних, етнічних меншин та регіональної (кашубської) мови віділяється 365 мільйонів злотих. З року в рік ця сума збільшується. На навчання української мови з цієї суми має бути призначено на цей рік 17 мільйонів злотих. Як заявили представники меншин, проблемою у випадку освітної „меншинної„ субвенції є прозоре і ефективне використання цієї суми. На думку Рафала Бартека, співголови Спільної комісії уряду і нац. меншин, одного з двох представників німецької меншини в СК, так складається, що збільшення коштів в бюджеті МНО, які будуть передані органам місцевого самоврядування (як т.зв. ведучому органу, якого завдянням організовати освітний процес), не впливає на якість навчання, його привабливість чи кількість дітей, які на усіх рівнях вивчають рідну мову.

Лукаш Гжендзіцькій, представник кашубів у Спільній комісії, звернув увагу не деякі патології, на які представники меншин звертають увагу публічно вже кілька років років: частина самоврядувань всупереч закону засекречує інформації про висоту субвенції, яка впливає до них з міністерства, в деяких регіонах, де роками не було ніяких меншин та навчання їхніх мов, виникають раптом класи з вивченням цих мов. Дане явище спричинене тим, що згідно так званих “ваг” (алгоритму поділу субвенції), на навчання мов меншин виділяється більша сума, ніж на навчання інших предметів. Деякі органи самоврядування хочуть простим способом підзаробити.

Окрім представників німецької та кашубської меншини в засіданні взяв також участь Петро Тима, представник української меншини в СК та голова Об’єднання українців у Польщі. Він зазначив, що окремою проблемою є передавання малої частини субвенції на реальний процес навчання мов меншин.

“Деякі самоврядування виділяють кошти лише на найпростіші речі, – такі як крейда, зала у школі, зарплата вчителя. Натомість інші форми активного процесу – допоміжні матеріали, поїздки, підвищення кваліфікації вчителя не можна організувати, мовляв… коштів нема. Такі дії призводять до того, що у офіційних звітах уряду з реалізації закону про меншини, Хартії регіональних та етнічних мов фігурують великі суми, які виділяються на навчання мов даної меншини, а серед вчителів, батьків, громадських активістів наростає фрустрація”, – підкреслює він.

На думку предстаників меншин, без активності усіх сторін процесу – уряду, самоврядування, меншин не вдасться подолати негативу.

Учасники погодились, що тема вимагає серйозного вивчення; через два місяці має відбутись конференція за участю працівників МНО, Спільної комісії уряду й нацьональних меншин, Спільної комісіії уряду й самоврядування, кураторів освіти з регіонав, де ведеться навчання, повністю присвячена темам субвенції, ефективності навчання, механізмам контролю за використанням коштів.

Поділитися: