УКРАЇНА ■ №37, 2018-09-16

Останнім часом у поле зору українських медіа потрапив Віктор Медведчук, який намагається обережно повстати з мертвих, як зомбі. Журналістські розслідування і загальні факти дають до зрозуміння, що В. Медведчук після чотирнадцяти років перерви планує повернутися у велику політику, і не випадково, вважають експерти, адже ідея ця належить саме Владімирові Путіну.

Від малого до великого, всі в Україні знають, що Віктор Медведчук – це кум президента Російської Федерації В. Путіна. Окрім цього, він має багато інших ідентичностей, особливо з минулого. А політичним трупом для української політики його можна назвати з багатьох причин, яких повинно бути достатньо, щоб для такого діяча просто не було місця у публічному житті.

Адвокат Стуса

Нещодавно українські медіа витягнули на денне світло «скелет» із шафи В. Медведчука – той момент у його житті, коли він був державним адвокатом захисту поета і дисидента Василя Стуса. Тоді, у вересні 1980 р., над В. Стусом йшов судовий процес по звинуваченню його у «антирадянській діяльності та пропаганді». Відомо, що В. Медведчук як адвокат підсудного не зробив нічого власне для його захисту, натомість йшов на руку прокурору і сам визнав провину В. Стуса, хоча останній на це не погоджувався. У результаті письменника засудили до 10 років ув’язнення у трудовому таборі суворого режиму і 5 років заслання, де й помер.

Через українського актора Геннадія Попенка, який на своїй сторінці у Фейсбуці опублікував інформацію, яку отримав через знайомих зі знімального плану майбутнього біографічного фільму про життя Стуса, про цей історичний факт заговорили знову. Г. Попенко заявив, що першопочатковий сценарій фільму було пізніше змінено: начебто під тиском команди В. Медведчука творці фільму вирішили видалити сцену із судовим процесом над Стусом, у якій фігурував одіозний політик. Хоча режисер і сценаристи намагалися виправдатися, той факт настільки обурив українську публічну думку та Інтернет-спільноту, що під тиском критики фрагмент із В. Медведчуком повернули у фільм.

Водночас погрози зі сторони В. Медведчука не припинилися. Його адвокат Ігор Кириленко оприлюднив заяву, що якщо у фільмі, який вийде у прокат, буде на їхню думку неправдива інформація, то вони спробують через суд заборонити прокат стрічки.

«У разі виходу в прокат фільму «Стус» з недостовірною інформацією про Віктора Медведчука, я залишаю за собою право на відповідні правові дії, у тому числі спрямовані на заборону через суд демонстрації подібного фільму», – заявив Кириленко.

Не сповнені президентські амбіції

В. Медведчук завжди був проросійським політиком. Свою кар’єру як політик він почав у 1997 р., коли був обраний до парламенту як народний депутат. Пізніше його кар’єрний ріст від адвоката до кума Владімира Путіна виглядав так: Медведчук був заступником голови Верховної Ради, потім виконував обов’язки спікера парламенту, через рік очолив Соціал-демократичну партію України (об’єднана) (СДПУ(о)), а у 2002 р. став головою Адміністрації президента Леоніда Кучми. Після Помаранчевої революції він відійшов на більше, ніж десять років з політики, а виринув на поверхню вже перед виборами президента України у важкому 2014 р. У 2012 р. він створив партію «Український вибір», яку сам і очолив. Партія Медведчука, звісно, є проросійською (для декого вона антиукраїнська), на меті має союз із Росією, та пропагує перетворити Україну на федерацію, тобто віддзеркалює повністю погляди самого Медведчука.

#МедведчукМиНеЗабули

Незрозуміло, як Росія може ще намагатися формувати чи хоче мати який-небудь вплив на українську політику в ситуації, що склалася. Здавалося, що в Україні немає місця для підтримки політика, який керує проросійською партією. Яким чином Віктор Медведчук намагається змінити візерунок Росії в Україні, з огляду на те, що та пережила від рук східного сусіда за останні роки?

Добре відомо, що не маючи жодної офіційної державної посади і не будучи активним учасником політичного життя, Віктор Медведчук зміг стати ключовою постаттю у переговорах між українським та російським урядами. Він є учасником Мінських переговорів і, по суті, єдиний, хто дієво впливає на визволення військових і політичних українських в’язнів.

Зараз В. Медведчук приєднався до партії «За життя», головою якої є ще одіозніший Вадим Рабінович, українськозраїльський бізнесмен і публічна персона, останнім часом як ведучий на українському телеканалі «112».

Цей телеканал, між іншим, за нещодавнім розслідуванням журналістської групи «Схеми» на Радіо Свобода, був куплений самим Віктором Медведчуком у рамках підготовки до майбутніх президентських та парламентарних виборів.

Партія «За життя» мріє бачити «мир на Донбасі та відновлення стосунків із Росією». У статті «Радіо свобода» прогнозують: «Уже зараз у партії „За життя”, згідно з соціологічними дослідженнями, є мінімум підтримки, необхідний для подолання прохідного бар’єру. Із потужною фінансовою та медійною підтримкою Віктора Медведчука ці шанси збільшуються. (…) Якщо партія „За життя”, яка має підтримку на рівні 8-10 відсотків, об’єднає навколо себе всі проросійські сили, то може набрати понад 20 відсотків голосів у загальному виборчому окрузі. Виграти в більшості округів на сході та півдні».

Безсумнівно, що Росія прагне, щоб в майбутніх президентських чи парламентських виборах виграла проросійська більшість, адже тоді можна буде владнати питання Донбасу так, як їй вигідно.

Поділитися: