Науковий потенціал Підляшшя

Людмила ЛабовичПОДІЇ№37, 2017-09-10

Ведення наукових досліджень, випуск наукової літератури та організування конференцій – такі завдання поставив перед собою новий Підляський науковий інститут у Більську-Підляському.

<strong> Ініціатор проекту – д-р Григорій Купріянович та д-р Микола Рощенко.</strong> Фото авторки статті
Ініціатор проекту – д-р Григорій Купріянович та д-р Микола Рощенко. Фото авторки статті

На засновницьких зборах 17 серпня зустрілися підляшани, які займаються науковою та популяризаторською діяльністю на користь української громади реґіону. Підляський науковий інститут – це нова організація, покликана з ініціативи історика, д-ра Григорія Купріяновича, більщанина за походженням.
«Мета інституту – ведення наукових досліджень Підляшшя, зокрема української мови, культури і традиції нашого реґіону, – представляв цілі нової структури її ініціатор, – документалізація історії українського руху на Підляшші та популяризація знань про Підляшшя».
Досі в реґіоні не було ніякого наукового осередку, в якому досліджувались би теми, пов’язані з українським питанням. Щоправда, час від часу виходили різні наукові та популярно-наукові книжки, а також відбувалися (хоч і дуже рідко) наукові конференції, однак не ведено постійної та цілеспрямованої дослідницької діяльності. Це великою мірою пов’язане з тим, що в академічному центрі реґіону Білостоці (хоч він і знаходиться всього двадцять кілометрів від сіл, у яких населення користується українськими говірками) ніколи в жодному з вишів не було кафедри україністики. Багато років у наукових осередках ставилися до української теми або байдуже, або навіть вороже, що зв’язане з історично-політичними чинниками – усі православні на Підляшші могли бути лише білорусами, отож і цій тезі протягом багатьох років підпорядковували наукові факти. На офіційному рівні, а також у наукових колах, говорилося лише про «білоруські» або якісь неокреслені «перехідні білорусько-українські» говірки, «білоруський» фольклор, «білоруську» історію або якісь інші, не менше гібридні окреслення.

Українська етнічна територія стала базою в основному для білоруського наукового середовища, яке надалі консервує пропаґандистські нісенітниці й зовсім іґнорує погляд про український характер території між Бугом і Нарвою. Результат такий, що молоді представники українського середовища Підляшшя, які хочуть займатися науковою працею, або потрапляють до наукових осередків інших міст, передусім Любліна, або займаються наукою принагідно, на щодень єднаючи працю журналістів, учителів, перекладачів. Підляський науковий інститут має стати установою, яка об’єднає цих людей і займатиметься діяльністю, завдяки якій український підляський голос буде чути в науковому середовищі.
Одним з молодих підляських науковців є Андрій Єкатеринчук, працівник факультету загальної соціології і досліджень над міґраціями Люблінського університету Марії Склодовської-Кюрі. Цього року він захистив кандидатську дисертацію «Колективна ідентичність українців за період незалежності».
«Інститут створює, на мою думку, можливість наукових досліджень підляського питання, – пояснює молодий соціолог. – Дослідники, які походять з Підляшшя або з ним зв’язані, проживають тепер у різних містах, працюють у різних осередках, тому ніколи не було спільної платформи для співпраці. Інститут може стати в майбутньому такою платформою».
Ініціатор і голова інституту д-р Г. Купріянович окреслює роль і завдання нової установи: «Планується започаткувати наступного року або через два роки видавання підляського українського наукового часопису. Крім того, хочемо організувати щорічні конференції. Іншим виміром діяльності інституту буде документування сучасного життя Підляшшя, української культурної активності в реґіоні чи, врешті, популяризаторська праця».
Зараз інститут – на етапі реєстрації в суді. Найближчі плани – проведення у жовтні спільно з Союзом українців Підляшшя підляської наукової конференції, присвяченої 25-річчю СУП. ■

Поділитися:

Категорії : Bez kategorii

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*