НАУКОВА правда про події 1938 року

Славомир Савчук (АТ Радіо Білосток)ГРОМАДА2008-10-30

Обставини, перебіг та наслідки акції руйнування православних церков на Холмщині і Південному Підляшші в 1938 р. були темою наукового семінару, який супроводив заходи, присвячені відзначенню 70-ої річниці цих трагічних подій.

Семінар, який відбувся 13 жовтня в Державній вищій професійній школі у Холмі, зорганізували Люблинсько-Холмська православна єпархія та Українське товариство у Люблині. У понад двадцяти зачитаних доповідях представлено різні аспекти акції, спрямованої проти Православної церкви та українського населення, апогей якої припав на період від середини травня до середини липня 1938 р., коли на Холмщині та Південному Підляшші нищено у середньому щодня дві церкви.
Перша сесія семінару, яка розпочалася доповіддю архієпископа Білостоцького і Ґданського Якова про значення храму, була присвячена причинам акції руйнування церков. Сумнозвісні події літа 1938 р., на думку одного з найважливіших знавців історії Православної церкви у міжвоєнний період – проф. Мирослави Папежинської-Турек, були наслідком “струхлявілих фундаментів” політики ІІ Речі Посполитої щодо національних меншин, а проведена акція нищення християнських храмів суперечила здоровому глузду.

Д-р Григорій Купрiянович, автор виданої з нагоди роковин книжки “1938. Акція руйнування православних церков на Холмщині і Південному Підляшші”, у своїй доповіді вказав на факт, що нищення церков було одним з елементів планованого процесу, який мав довести до цілковитої полонізації українського етносу на згаданій території. У зв’язку з існуванням побоювань, що Православна церква буде українізуватися, вжито заходів для обмеження її потенціалу та насильної полонізації церковного життя.
Брутальне знищення 127-ми православних церков викликало гостру критику в Польщі і за її межами. Відгукам на факт руйнування храмів була присвячена друга частина семінару, у якій обговорено, зокрема, заходи українських послів та сенаторів у цій справі, а також коментарі преси в Польщі та за її кордонами.
Події 1938 р. принесли також непоправні втрати для культурної спадщини. Цій темі, а також юридичним аспектам акції, була присвячена сесія “Наслідки акції та її місце в історичних дослідженнях і пам’яті”. Її учасник д р Павел Борецький сказав, що руйнування церков у 1938 р. було злочином, організаторів, виконавців та ініціаторів якого не притягнено до юридичної відповідальності. Порушили вони положення Конституції РП та чинні міжнародні договори, а в сучасному розумінні акція мала характер злочину проти людства.
Науковий семінар у Холмі завершився “мікроісторіями” – доповідями про місцевості (Стрільці, Березно чи Межилистя), прикрасою яких, місцем молитви і хрещення предків – Домом Божим до 1938 р. були церкви.

“Наше слово” №44, 2 листопада 2008 року {moscomment}

Поділитися:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*