Наукова конференція у Кракові про Акцію «Вісла»

Роксана ТхірПОДІЇ№4, 2013-01-27

Останньою подією 2012 р. в науковій діяльності кафедри українознавства у Кракові і Фонду св. Володимира Хрестителя Київської Русі була присвячена Акції «Вісла» та її наслідкам конференція, озаглавлена «Акція „Вісла” і доля української меншини в Польщі у 1947–2012 роки». Пленарне засідання відбулося 12 грудня в головному будинку «Колеґіум новум» Яґелонського університету, де вчені з Кракова, Катовиць, Вроцлава, Ряшева, Люблина, Щецина, а навіть з далекого Брюсселю, представили свої доповіді.

Дослідники обговорювали, зокрема, такі тематичні напрямки, як джерела втрати української національної ідентичності виселенцями та їхніми нащадками, Акція «Вісла» в польській історіографії, її правова оцінка, депортація у творах українських письменників у Польщі та дії апарату безпеки проти української меншини.
Продовження конференції організовано в більш камерному товаристві у залі костелу отців домініканців, також у старовинному центрі міста. У дискусії брали участь такі знавці теми, як д-р габ. Ґжеґож Мотика, проф. д-р габ. Анджей-Леон Сова, д-р Марек Дзеверський. Панельна дискусія охоплювала спірні в історіографії проблеми, що стосуються причин депортації. Учені обговорювали різні сценарії, коментували крайні погляди, коментували риторику, яку так часто піднімають деякі середовища, тобто балаканину про «цивілізаційний стрибок» у житті переселенців.
>Цікавим був коментар соціолога д-ра М. Дзеверського з Катовиць, в якому мовець, посилаючись на вислів організатора цього заходу проф. Володимира Мокрого – «розібрали їхній світ» («Rozebrano im świat») – підкреслював, що це відбулося у трьох діях. Перша з них – утрата дому, первісного простору людини. Другий «розбір» – зруйнування Церкви, яка завдяки діяльності духівництва відігравала велику роль у формуванні національної ідентичності. А третій – це знищення українських організацій, світлиць, читалень, що були дуже розбудовані і які довелося творити з нуля.
– Новий світ вимагає заново визначитися й зорганізуватися в нових реаліях великого розпорошення, – продовжував думку соціолог, – тому важливим центром відродження стала церква у Хшанові. Сьогодні – це елемент національного міфу.
Гарним завершенням конференції став концерт бандуристки Зоряни Ґжибовської, яка милувала всіх гостей українськими (зокрема лемківськими) піснями. ■

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*