«На зовнішньому кордоні ЄС»: безвіз не знищив стіни між Україною та Польщею

Ігор Ісаєв, головний редактор Мультимедійного порталу PROstir.plПОГЛЯДИ№33, 2017-08-13

На початку липня я їздив відпочивати на Балкани. За один день мені вдалося проїхати від боснійського Сараєва, через хорватський Дубровник до чорногорської Будви. Звичайними рейсовими автобусами. При цьому зовнішній кордон Європейського Союзу я перетнув чотири рази! Ситуація, яку неможливо уявити на польсько-українській межі.

Отже, Хорватія від 1 липня 2013 р. – член Євросоюзу і власниця майже півтори тисячі кілометрів наземного зовнішнього кордону ЄС (у Польщі – трохи більше як тисяча км). Боснія і Герцеговина та Чорногорія – держави, які до ЄС не входять, проте мають безвізовий рух з ним від грудня 2009 р.
Прикордонний контроль рейсового автобуса разом із часом у черзі тут триває в середньому сорок хвилин – з обох боків. При цьому в пресі повно повідомлень про те, що у зв’язку з суворішим контролем у всьому ЄС черги на балканських кордонах стали більшими. Автобус, який їде з боснійського Сараєва до боснійського Неума, в’їжджає на територію Хорватії, бо там краща автострада, дарма що треба двічі постояти на зовнішньому кордоні ЄС. Буде швидше, а в більшості боснійців паспорти є.
Однак те, що на півдні Європи здається нормальним і сприймається як звичайна формальність, – прикордонний контроль, – на польсько-українській межі доведено до рівня покарань старозавітного Яхве єврейському народові. У травні, ще до моменту дії безвізу і до початку туристичного сезону, мені довелося стояти 6 годин на виїзді з Польщі в Україну. Це при тому, що побачивши чергу з двадцяти автобусів перед своїм, я вирішив забрати речі з останнього й перейти до першого. За додаткові 20 злотих шофер довіз мене з польської сторони кордону до Львова «майже без черги».
Чому, за що? Заступник коменданта Надбужанського відділу Прикордонної служби Польщі Томаш Зибінський наприкінці липня пояснив Польському аґентству друку: «Не без значення є той факт, що ми знаходимося на зовнішньому кордоні Європейського Союзу». Отже, Хорватії це не заважає, а Польщі – ну аж надто тре.
Але є й добрі новини: той же Т. Зибінський оголосив, що від початку дії безвізового руху до Європи для громадян України в одне лише Люблінське воєводство в’їхало на 6,6% українців більше, ніж досі. За його словами, частина громадян України їде до Польщі і до Європи у зв’язку з курортним сезоном. «Також є громадяни України, які хочуть працювати на території Польщі, є теж рух з інших економічних причин – наприклад, приїзд до крамниць», – наголосив він.

Відтак ніщо не вказує, що рух громадян України до Польщі з цих причин зменшуватиметься, швидше навпаки – зростатиме. Як визнає польський прикордонник, поки що відсоток громадян України з біометричними паспортами, які саме й дають право безвізового в’їзду до Європи, – невеликий. Проте кожного місяця кількість охочих отримати такий документ зростає, отож зростатиме й рух. Тоді «інтенсивність перетину державного кордону буде набагато вищою», – висловлює свою думку Зибінський.
В Україні по біометричні паспорти – черги, як раніше за візами. Місце в черзі займають уночі, відтак – лайки, сварки, нерви. Таке зараз у всіх реґіонах, від найдальшого на заході до зони АТО. Водночас Київ запустив портал державних послуг, на якому можна записатися в чергу по паспорт, iGov – відповідник польського ePUAP-2. Щоправда, послуга діє лише для десяти реґіонів України, нею не можуть скористатися мешканці таких прикордонних областей, як Івано-Франківська, Чернівецька, Волинська, Закарпатська або зареєстровані на Донеччині, Луганщині чи в Криму. Система так само часто інформує про брак вільних місць, найкраще реєструватися рівно опівночі і ні на хвилину пізніше – у той момент система відкриває для запису черговий день.
При цьому вартість державного мита за закордонний паспорт в Україні, 810,32 грн. (113 зл.) – майже рівноцінна миту за паспорт у Польщі (140 зл.). Громадяни Польщі, які звертаються по закордонний паспорт, мають широку систему знижок: для дітей чи студентів паспорт коштує відповідно 30 зл. і 70 зл. В Україні зі значно нижчими доходами населення ціна паспорта для всіх однакова.
Отже, добра новина така, що в Україні громадяни отримують щораз більше й більше можливостей відкрити для себе світ, більше того – хочуть цими можливостями скористатися (безвізовий режим, електронні послуги тощо). Натомість кепська новина – зустрічаючись з реаліями на цьому шляху, важко не розчаруватися, особливо якщо їдеш у Європу вперше (довжелезні черги під державними управліннями, високе мито за оформлення паспорта, майже непрохідний кордон, жахливий транспорт). Уперше в Європу більшість українців щойно буде їхати – у деяких реґіонах країни понад 80% мешканців не виїжджали за кордон.
Тобто головний висновок дії двох місяців безвізового руху: є ще чимало праці на шляху до справді вільних поїздок українців до Європи. Адже збільшення руху на 6,6%, про що говорить Прикордонна служба – це майже ніщо, беручи до уваги збільшення українських робітників у Польщі і туристичний сезон. Стіна на кордоні між Україною і ЄС, хоч потроху падає, усе ж є. І на жаль, треба ствердити, що це – одна з найвищих стін на «зовнішньому кордоні ЄС».

Поділитися:

Категорії : Bez kategorii

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*