На Лемківщині з’явиться нове (старе) село

Павло ЛозаЛЕМКІВСКА СТОРІНКА№46, 2017-11-12

Усе вказує на те, що від нового року Лемківщина буде багатша на одне село. Можливо, Ліщини біля Горлиць, які сьогодні є частиною Кункової, від першого січня стануть самостійним селом. Тоді можна було б розпочати процедуру для встановлення двомовних таблиць у селі.

Формальності триватимуть до кінця року
На ідею відокремлення Ліщин від Кункової позитивно відгукнулися малопольський воєвода і міністр внутрішніх справ та адміністрації. У цій справі є вже позитивне рішення Комітету назв місць і фізіографічних об’єктів, що діє в МВСіА.
– Згідно з інформацією Міністерства внутрішніх справ та адміністрації, відповідні зміни будуть включені до проекту Постанови Міністра з набранням чинності з 1 січня 2018 р., – пояснює Марек Олесь, секретар ґміни Устя-Горлицьке.
Клопотання про повернення села Ліщин почалися цього року навесні, а до ґміни звернулись жителі Кункової. Під кінець березня проведено громадське опитування, під час якого жителі Кункової мали відповісти на питання: «Чи ти є за встановленням назви місцевості „Ліщини” для частки сучасного села Кункової в межах відповідних до тих, що були в минулому?». На консультації прибуло 23 людей. Більшість підтримала цю ідею. Тільки одна особа утрималася від голосу.
– Насправді громадські консультації не мали жодного впливу на рішення ґмінної ради, тому й людей прийшло небагато. Але я переконаний, якщо б від цих консультацій залежало, чи Ліщини стануть окремою одиницею, в опитуванні взяло б участь більше людей, – вважає Іван Барна, сільський голова Кункової (солтис).
Актуально справою займається Головне статистичне управління (пол. – GUS), яке мусить внести Ліщини в офіційний реєстр сіл і міст.
– Після цього назву Ліщини буде можна вживати вже офіційно, – говорить солтис. – Крім ГУС, геодезисти повинні встановити кордони села, та треба буде поміняти записи в іпотечних реєстрах (księgi wiеczyste – пол.). Проте ситуація не повинна вплинути на функціонування жителів Ліщин. Єдиною незручністю для них буде обмін документів – внутрішніх паспортів, водійських прав, свідоцтв про реєстрацію автомобіля тощо.
Сільський голова переконаний, що ґміна мусить впоратися з усім протягом кількох місяців.
– Через рік у Польщі відбуватимуться самоврядні вибори. Думаю, що після зміни потрібно буде зробити окремі виборчі листи для двох сіл, – пояснює І. Барна.

Село було і зникло!
Ліщини, згідно з адміністративним поділом, належать сьогодні до Кункової.
– У нас нема документів, які б підтверджували процедуру скасування назви села Ліщин, приєднавши місцевість до сусідньої Кункової, – зазначає М. Олесь.
Що цікаво, колись Ліщини нараховували більше мешканців, ніж Кункова.
– У Ліщинах було понад 80 хат, а в Кунковій – 70, – каже І. Барна, який живе у Кунковій, тобто в Ліщинах. – Зникнення села не було пов’язане з Акцією «Вісла» та жодними іншими історичними подіями. Ніде нема записів, що село ліквідовано. Може, десь якийсь урядовець проґавив цю назву, виготовляючи карту.

І. Барна народився на західних землях Польщі. Проте після 1956 р., як й інші лемки, повернувся на землі своїх батьків. Лемко є багатолітнім сільським головою в Кунковій. Він пригадує, що Ліщини та Кункова навіть у довоєнний час мали одного сільського голову.
Інколи замішання з назвою місцевості ускладнює життя мешканців двох сіл.
– Коли люди викликають швидку допомогу і зразу не скажуть, що треба приїхати до Ліщин, то вона поїде до Кункової. Навіть у Горлицях знають, що листи треба адресувати точно або до Кункової, або Ліщин, бо в іншому випадку можуть не попасти до адресата, – продовжує розповідь І. Барна.
– Кілька років тому, коли ввели двомовні польські та лемківські назви у Кунковій, хтось забрав таблицю з Ліщин. Це нас спонукало врешті вияснити справу.
У Ліщинах є сьогодні 7 хат (близько 30 жителів). Майже всі мешканці – лемківські сім’ї, які повернулися в село після виселення на південно-західні землі. Виділення Ліщин як самостійного села особливо втішить тих, хто тут народився і сьогодні живе в селі. І. Барна має надію, що фінал справи буде успішним.
– Коли проводили опитування у справі введення двомовних написів, застережень і проблем з тим пов’язаних не було. Тут живе багато лемків. Схоже є у питанні Ліщин, де у ґміні Устя-Горлицьке та самій Кунковій є для цього сприятлива атмосфера, – спостерігає І. Барна.

Чи будуть двомовні написи?
Перші будинки з’явились у Ліщинах, скоріш за все, наприкінці XV ст. Село купила родина Потоцьких, яке належало їм до 1710 р. Воно колись нараховувало понад 720 мешканців, переважно лемків, але жили в ньому також кілька поляків та євреїв.
Перед вибухом ІІ Світової війни в Ліщинах проживало 420 жителів, у тому числі 410 лемків і 10 українськомовних католиків. Більшість мешканців виселено в рамках Акції «Вісла».
У Ліщинах і досі зберігається церква Святого Луки з 1835 р. та цвинтар біля неї.
А 1968 р., після того, як повернулась назад частина автохтонних мешканців села, святиню передано Православній церкві в Польщі (сьогодні нею управляє Польська автокефальна православна церква). Вона опинилася у списку архітектурних пам’яток «Шляху дерев’яної архітектури» Малопольського воєводства. На цвинтарі коло церкви похований письменник і сценарист лемківського походження Мирослав Нагач (цього року виповнилося 10 років від його смерті)).
Слід пригадати, що в Кунковій, до якої сьогодні зараховують Ліщини, та інших семи місцевостях ґміни Устя-Горлицьке (ґміна нараховує більше як 20 сіл) у листопаді 2011 р. введено двомовні (польські і лемківські) написи. Крім Устя-Горлицької ґміни, двомовні написи ще є в селі Білянка (Горлицька ґміна).
Якщо би Ліщини отримали двомовні написи, були б вони десятим селом на Лемківщині та взагалі в Польщі, які мають свою назву, записану лемківською говіркою.
– На даний момент такої заяви до нас ніхто не подавав, але напевно вона з’явиться. Якщо це станеться, рада прийме цю пропозицію і ми розпочнемо процедуру для встановлення двомовних таблиць, – пояснює секретар ґміни.
Звичайно, для цього вперше Ліщини мусять стати самостійним селом. Щойно пізніше могло б відбутися громадське опитування, прийняття радою ґміни постанови у справі і скерування заяви до МВСіА. ■

Поділитися:

Категорії : Bez kategorii

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*