Меншини будуть заручниками міждержавної політики?

Павло ЛозаГРОМАДА№19, 2017-05-07

Відносини з Україною повинні будуватися за принципом симетрії. Так вважає міністр внутрішніх справ і адміністрації Польщі Маріуш Блащак, який у Сеймі Польщі коментував справу, зв’язану з фінансуванням відзначень 70-ї річниці Акції «Вісла».

Саме так в мережі УouTubе підписано виступ міністра внутрішніх справ і адміністрації про ненадання коштів на відзначення роковин Акції «Вісла». Принтскрін з відео на каналі PrawicowyInternet

Про необхідність історичної «симетрії» в українсько-польських відносинах міністр Блащак говорив під час сеймового засідання 24 квітня. державний службовець відповідав на питання депутатів «Громадянської платформи» (Platforma obywatelska) Славоміра Нітраса і Рафала Тшасковського про причини відмови уряду Польщі в субсидії для відзначення 70-ї річниці Операції «Вісла». С. Нітрас нагадав, що 1990 р. вільний Сенат РП ухвалив резолюцію, яка засуджує цю акцію. У ній була також декларація про те, що держава хоче виправити заподіяні під час виселення кривди.
«Польща – цивілізована країна, яка дбає про історичну пам’ять усіх своїх громадян, незалежно від того, якої вони національності. Усі польські уряди, починаючи від 1989 року, активно включалися у відзначення річниць „Вісли”. Ви – перший міністр, який вирішив, що польська держава не профінансує цю ініціативу», – говорив депутат опозиційної партії. Він так само запитав, з яких конкретних причин МВСіА відхилили заяви українських і лемківських організацій про фінансування відзначень цих роковин.
Відповідаючи на запитання, міністр М. Блащак cказав, що «Польський уряд не приймає методів, які мають відношення до тоталітарних систем, у тому виселення людей», але вказав на проблему симетричних дій від України: «Ми відкидаємо принцип відплати, але ми вимагаємо симетрії. Чи в Україні фінансує держава заходи в пам’ять про Волинську різанину?».
Микола Ярмолюк, радник Посольства України у Польщі підказує, що Україна фінансувала встановлювання увічнень у Павлівці (Порицьк) 2003 р.

Нова політика Польщі?

– Це факт, що Україна не працює над питанням відзначення антипольських акцій на Волині. Тому, певно, натурально в людини виникають думки типу: «Якщо вони не відзначають, то чому ми це маємо робити?» – говорить Томаш Стриєк, політолог Інституту політичних студіїв Польської академії наук (поль. – PAN), – та коли такі слова виголошує міністр, зароджується питання, чи це тепер буде елементом зовнішньої політики польської держави?
Голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима не має сумнівів, що цими словами уряд Польщі відкриває новий етап у міжнародній політиці.
Після 1989 р. було аксіомою, що меншини не можуть бути заручниками міжнародної політики, а особливо у питанні Акції «Вісла», адже це мала бути внутрішня політика Польщі стосовно своїх громадян, – нагадує голова ОУП.
П. Тима вважає, що ми сьогодні є свідками нового способу розмови з нацменшинами з боку польського уряду та нової форми розмови Польщі з українською стороною. На думку голови об’єднання, Польща вперше критикує ставлення сусідньої держави до меншин, які проживають на її території, а слова міністра ставлять тепер українців, громадян Польщі, у категорію заручників у відносинах між двома державами.
– Справу злочину, джерелом якого є політика комуністичної держави щодо власних громадян, питання злочину, відносно якого серед головних польських істориків нема розбіжностей, Польща виносить на вищий рівень, – говорить П. Тима і звертає увагу на те, що українська меншина ніколи не ставила Акцію «Вісла» в залежність від Волинського злочину. Голова організації пригадує, що головні заходи в Перемишлі, на які запрошення потрапили до Канцелярії Президента РП, прем’єр-міністра та окремих міністерств не мали мати характеру історичної дискусії. Дійсно, у ґранті, складеному до МВСіА, об’єднання вказало, що в рамках відзначень не хоче зосереджуватися на історичних питаннях. Їх ціллю є спроба показати актуальний стан громади, культурної спадщини тощо. Голова ОУП зауважує, що брак фінансування заходів, присвячених 70-річчю Операції «Вісла», та слова міністра, у яких вказана причина відмови фінансування, є сильним комюніке польського уряду для польського суспільства, а в ньому й української громади.
Томаш Стриєк бачить у діях уряду певну неґативну логіку.
– Рік тому Сейм Польщі прийняв Постанову про Волинь, а тепер додає черговий елемент, тобто припиняє фінансування роковин, що увічнюють рани, які українцям завдали поляки і польська держава, – говорить Т. Стриєк. – Такий шлях, коли одна сторона нічого не робить, а друга вирішує теж нічого не робити, веде в нікуди. Ця логіка змушуватиме обидві сторони робити крок назад у діях, які досі були зроблені. На думку політолога, така політика вплине на функціонування меншин у двох країнах.
– Ми тепер не профінансуємо річниці, а через рік або два не дамо жодних грошей меншинам. Саме національні меншини реально можуть стати жертвами цієї політики. Для мене вона дуже сумнівна і дуже дивує, – закінчує Т. Стриєк.

Гідно і мудро відзначити 70-ту річницю Акції «Вісла»
Цього дня, коли проходило засідання в польському парламенті, депутати Силезького воєводства ухвалили Резолюцію про увіковічнення пам’яті жертв етнічних чисток й операції «Вісла». У прийнятому документі вони закликають шанувати гідність та ідентичність громадян, незважаючи на їхнє етнічне і національне походження: «У більшості випадків їх єдиною провиною була приналежність до лемківської або української громади. Примусово виселених позбавляли батьківщини, майна, місць культу, а іноді й життя. Але, перш за все, їх позбавляли гідності».
У документі записано, що через створений для лемківського та українського населення філіал в Центральному таборі праці на терені сучасного Силезького воєводства пройшли приблизно чотири тисячі людей. Понад сто з них там загинуло. Депутати підкреслили, що в 70-ту річницю трагічних подій, пов’язаних з Операцією «Вісла», Сеймик Силезького воєводства відчуває обов’язок вшанувати пам’ять жертв етнічних чисток, які є порушенням основних прав людини. «Доля переселених лемків та українців нехай буде попередженням проти застосування принципу колективної відповідальності та політики примусової асиміляції. Ми переконані, що мірою зрілості суспільства і держави є повага до гідності й ідентичності громадян, незважаючи на їхню етнічну та національну приналежність, а різноманіття становить багатство, яке потребує нашої найбільшої уваги», – заявили депутати, підтримуючи цю декларацію.
Під час засідання сеймику голова Руху автономії Силезії Єжи Ґожелік, товариства, яке висунуло проект резолюції, закликав депутатів брати участь 29 квітня у відкритті меморіальної дошки та екскурсіях по виставці «Табір колишніх тоталітаризмів. Явожно 1943–1956».
Декларацію у справі роковин Операції «Вісла» написали також члени громадської ініціативи «Громадяни РП» («Obywatele RP»). У цьому документі автори звертають увагу на те, що в історії є дати і місця, які ставлять державні інституції перед «випробуванням споконвічної небезпеки повторювання помилок і лукавства з минулого, а також здатності ефективно протидіяти цьому».
«Ось і зараз, як і тоді (1947 р. – ред.), держава допускається ганебного приниження нас, українців, лемків, бойків, долинян та поляків, тому що відмовляється підтримати фінансово і логістично, а також надати патронат ініціативі закарбування зла, скоєного сімдесят років тому», – пишуть автори декларації, коментуючи слова міністра Маріуша Блащака. На їхню думку, голос політика, що прозвучав з сеймової трибуни, «назначає велику суспільну групу стигматами колективної відповідальності за провини етносу та історичну політику чужої держави, неначе оправдовуючи дії польської держави супроти своїх громадян», – пишуть члени ініціативи «Громадяни РП». У своїй декларації вони закликають поляків гідно і мудро відзначити 70-ту річницю Акції «Вісла». ■

Опубліковано в Головна, Громада, Останній номер.

Коментарі закриті.