Світлана Мялик, журналістка “Українського Радіо”

У Вроцлаві, що розташоване у регіоні Нижня Сілезія у Польщі  наприкінці червня з’явилось  кругове перехрестя (рондо), якому присвоїли ім’я генерала армії Української Народної Республіки Марка Безручка. Ця подія припала на суботу, тож  повідомлення  у ЗМІ, переважно польських, обмежились кількома рядками інформації та фото про саме відкриття  таблички з написом  та учасників події. Серед них ініціатор проекту – Голова Об’єднання українців Вроцлава Ігор Саламон, Посол України у Польщі Андрій Дещиця, представники місцевої влади, понад два десятки  депутатів Львівської міськради, науковці, історики та українська діаспора. Перед тим у  Львові, яке є містом-побратимом Вроцлава, відбулась церемонія надання одній із площ імені Яцека Куроня –  відомого польського діяча,  прихильника польсько-української співпраці. Обидві події відбулись майже синхронно у  рік сторіччя незалежності Польської Республіки та у рік сторіччя Української Народної Республіки,  яка була проголошена у 1918 році.  Тож ім’я генерала Марка  Безручка, який  був військовим армії УНР, за словами і українських, і польських істориків,  є прикладом  успішних спільних військовий дій та спільної боротьби України і Польщі із російською більшовицькою агресією. За нинішніх часів – це приклад того, як дві країни-сусіди, позбавившись протирічь,  можуть дати гідну відсіч будь-якій зовнішній загрозі.  Зокрема, протистояти російській агресії і пропаганді Кремля, – вважає   Надзвичайний і Повноважний Посол України  у Польщі  Андрій Дещиця.   За його словами, нині ми маємо справу з поверненням історії та  історичних імен відомих постатей України та Польщі до сьогодення. Тож надання імені Безручка круговому перехрестю у Вроцлаві –  це символ,  який об’єднує Україну і Польщу, – переконаний дипломат.  «Постать Марка  Безручка  і взагалі цей військовий союз Петлюри з Пілсудським – це є приклад того, як Україна  показала свою відданість принципам боротьби, спільних дій  і домовленостей, які були в той час між Україною і Польщею у справі зміцнення збереження національних держав. На жаль, нам тоді не вдалось утримати свою незалежність і державність… Польща була більш успішною. Їм вдалось після Першої Світової війни свою державу відстояти і розвинути. Але приклад цей показує, що якщо між Україною і Польщею виникають якісь протиріччя, то зникає спочатку Україна, а через якийсь час, як це сталось в історії у 39 році, зникає і Польща» , – зазначив Дещиця.

Відкриття ронда ім. Безручка

Схожої думки і очільник Об’єднання українців Вроцлава Ігор Саламон, який вже понад чверть століття займається у Польщі тим, що допомагає українцям інтегруватись у місцеве суспільство, захищає їхні права та  знайомить поляків з українськими традиціями і культурою.  Він також називає “символом братерства наших народів” присвоєння імені українського генерала круговому перехрестю у Вроцлаві. “До сторіччя незалежності Польщі варто пам’ятати, що вона не боролась одна”, – каже чоловік. Підтримує його і Голова міської ради Вроцлава Яцек Оссовський. Він зауважив, що перехрестя імені Марка Безручка та  поява у Львові площі імені  Яцека Куроня –  є “жестами, які роблять нас ближчими один до одного». Як зазначив у своїй промові на відкритті  рондо директор Центру  Східноєвропейських студій Варшавського Університету,  Голова польсько-українського Форуму Партнерства при Міністерстві закордонних справ Республіки Польща історик Ян Маліцкий,  «відносини між польським і українським народами були різними, ми не повинні зациклюватися над подіями, які були шкідливі для нас. Але найважливіше ми повинні пам’ятати, що між поляками і українцями є десятки і сотні спільних перемог, про які ми повинні пам’ятати. Власне постать Генерала УНР М. Безручка  важається символом спільної польсько – української військової  боротьби проти більшовиків під Замостям», – зазначив Маліцкий.

Як виникла ідея

Кругове перехрестя імені Безручка та символічна табличка  з’явилось на виїзді із Вроцлава на перетині щойно збудованих вулиць генерала Еміля Августа Фільдорфа та Вояновської.  Складно повірити, але ця важлива для двосторонніх відносин подія стала можливою завдяки ініціативі та зусиллям Голови об’єднання українців Вроцлава Ігоря Саламона . «Я жив на вулиці генерала Берлінга. Це був комуніст і хотіли змінити назву цієї вулиці. То я написав проект до міста Ради Вроцлава,  щоби генерала «Б» замінити на генерала «Б», тобто Безручка . Але, на жаль,  це мені не вдалось.  Деякі депутати вже мали іншого героя. Тоді  я написав заяву ще раз. І ми вирішили, щоби не міняти назви жодної вулиці,  бо люди того не люблять, то є забагато заходів, а назвемо кільце. Так чи сяк… місце є дуже гарне (на околиці Вроцлава),  нікому це не буде перешкоджати, а ми завжди зможемо прийти і відзначити якісь роковини. Рішення підняли депутати Вроцлавської Ради міста. Я маю там багато приятелів. Так що я жодної підтримки не потребував зі сторони, зокрема,  з боку посольства нашого. Це пройшло без жодних суперечок. Скажімо так,  дуже лагідно. Відносини між Вроцлавом і Львовом є знамениті,  як між жодним іншим польським і українським містом. Тут не було жодних перешкод», – згадує Ігор Саламон.

Як ухвалювали рішення

Навесні цього року у міській раді Вроцлава фракція депутатів Комітету Рафала Дуткевича (Президент Вроцлава) зареєструвала проект  постанови про надання імені генерала Марка Безручка круговому перехрестю. У проекті документа зазначалось, що  Безручко є символом «польсько-українського братерства»,  а «його діяльність та досягнення на полях битв в обороні незалежності Другої Речі Посполитої заслуговують на визнання».  Проект пройшов громадське обговорення і був  ухвалений міської радою Вроцлава за підтримки всіх фракцій.  До слова, президент Вроцлава Рафал Дуткевич дуже приязно налаштований щодо українців, які працюють у регіоні Нижня Сілезія. Він називає наших співвітчизників «благословенним явищем» і близьким полякам культурно.  За його словами, в агломерації Вроцлава нині живе  майже 100 тисяч українців.

Оцінка в Україні

Сергій Поровчук, керівник українського культурно – освітнього товариства ім. Генерала УНР М. Безручка, який взяв участь у відкритті  кругового перехрестя ім. Генерала УНР М. Безручка  у Вроцлаві,  зазначив, що  для нього була велика честь отримати запрошення на цю подію  від уряду міста Вроцлава , а також від Об’єднання українців Вроцлава.  «Відкриття  кругового перехрестя імені генерала УНР – це велика подія між народами України і Польщі.  Звичайно,  вона вплине на подальше зміцнення між нашими братніми народами відносин. Адже це один з прикладів польсько – українського примирення та поєднання», – сказав Сергій Поровчук.  Водночас, на його думку, вшанування постаті Генерала УНР М. Безручка в Україні відбувається неналежним чином. «Постать генерала, на жаль,  забута… Ця видатна постать вперше в Україні вшанована на Волині у місті Рівному два роки тому. У період декомунізації відкрито перший проспект Генерала УНР М. Безручка  в Україні (колишня назва – проспект сербського червоного комісара О. Дундича), а також на цьому проспекті відкрита перша двомовна таблиця славному генералові  українською і польською мовами, на якій  міститься інформація про цю історичну постать, – розповів Сергій Поровчук.  За його словами, тепер щороку біля цієї таблиці місцеві пластуни 33 курення ім.У.Самчука та гарцежи  куреня Волинь Рівне  вшановують  день народження  генерала 31 жовтня  та день його пам’яті 10  лютого.  «Це приклад на якому польська і українська молодь вшановує свого спільного героя», – каже керівник українського культурно – освітнього товариства ім. Генерала УНР М. Безручка . Сергій Поровчук також розповів, що 11 червня  цього року в рамках проекту, присвяченого 100 річчю незалежності Польщі та України, у Рівне завітала делегація науковців та студентів Варшавського університету,  які  на знак поваги до генерала УНР М. Безручка поклали квіти і запалили свічку біля іменної таблиці. «Ми повинні вшановувати та пам’ятати таких видатних постатей  як С. Петлюра , генерал УНР М. Безручко , генерал УНР П. Шандрук тому, що це є наша історія, яку потрібно вивчати і пам’ятати!  Це славні сторінки польсько-українського військового братерства», – наголошує Сергій Поровчук.

Герой України і Польщі

Марко Безручко народився 31 жовтня 1886 року у місті Великому Ток­ма­ку на Запоріжжі. Закінчив Академію російського Генераль­но­го штабу у Петербурзі, воював на фронтах Першої світової війни. Ще до проголошення УНР підполковник Безручко взяв активну участь в українізації тодішнього російського війська. У 1918 році Безручко став начальником оперативного відділу Генштабу Армії УНР. Працював в українському Генштабі він і за часів гетьмана Павла Скоропадського. А на початку 1919 року очолив штаб Корпусу Січових Стріль­ців. У лютому 1920 року, після підписання союзницької угоди між Польщею та УНР, відомої як угода “Пілсудський-Петлюра”, полковник Безручко сформував 6-ту Січову стрі­лецьку дивізію, якою потім командував в її спільному з польським вій­ськом наступі на Київ. У жовтні 1920 р. Безручко отримав звання генерал-хорунжого. В останні місяці регулярних бойових дій командував Середньою групою Армії УНР на Поділлі. Наприкінці листопада вдруге потрапив до таборів для інтернованих солдатів та офіцерів у Польщі. Марко Безручко перебував у таборах в Александрові Куявському та Щипьорні, звідки у 1924 році переїхав до Варшави. Працював у Військовому картографічному інституті у 1931-1935 рр. Очолював Українське військово-історичне товариство у Польщі, видав дві книжки спогадів про воєнні роки. Належав до середовища офіцерів Армії УНР, що співпрацювало з Генеральним штабом Війська Польського. Помер у Варшаві 1944 року, де і похований. У сучасній Польщі Безручка вшановують передусім за те, що він очолював оборону Замостя у 1920 році. На високому рівні його пам’ять почали вшановувати 2016-го — 15 серпня, у день Війська Польського, тодішній міністр оборони Польщі Антоні Мацєревіч поклав вінки на могили Безручка та інших офіцерів Армії УНР, похованих на православному цвинтарі на варшавській Волі. 14 серпня 2017 року Антоні Мацєревіч вшанував пам’ять Марка Безручка разом зі своїм українським колегою Степаном Полтораком, покладаючи вінки на його могилі.

Поділитися: