Павло Лоза ■ ГРОМАДА ■ №36, 2017-09-03
Школи з українською мовою навчання у Польщі у 2017/2018 шкільному році
На карті Польщі цього року з’явилися дві нові початкові школи з українською мовою навчання: в Лігниці та Ґурові-Ілавецькому. Їх поява пов’язана зі змінами в польській системі освіти.
У нових школах цього року будуть функціонувати лише два класи – перший і сьомий. У наступні навчальні роки їх кількість буде збільшуватись, аж доки початкова школа не нараховуватиме вісім класів.
– За новою освітньою системою початкові школи повинні мати вісім класів, але ми маємо право першого року реформи набрати лише перший і сьомий класи. Наповнення школи триватиме п’ять років, – пояснює Анна Гаврильчак-Маланчак, директор Комплексу загальноосвітніх шкіл №4 ім. Богдана-Ігоря Антонича в Лігниці.
Цього року навчання в початковій школі в Лігниці розпочало 16 першокласників і 20 учнів сьомого класу. В Ґурові-Ілавецькому школярів трошки менше – у першому класі 7 учнів, а в сьомому – 17.
Нові початкові школи відкрито завдяки реформі освіти, яку реалізує польський уряд. Згідно з нею гімназії протягом двох останніх років будуть повністю закриті, а на їхньому місці з’являться 8-річні початкові школи. З огляду на такі зміни деякі школи мусили модернізувати шкільні будинки, бо закон не дозволяє, щоб учні I–III класів початкової школи користувалися одним шкільним простором спільно з ліцеїстами. У Лігниці та Ґурові-Ілавецькому приміщення початкової школи міститимуться в комплексах шкіл, де відбуваються уроки для учнів гімназії та ліцею.
Для наймолодших нам удалося виділити весь поверх. Крім класів, є теж змога зробити для них світлицю. Малюки будуть мати своє відокремлене місце у шкільному комплексі, – розповідає Марія-Ольга Сич, директор ґурово-ілавецького комплексу, яка не хвилюється про набір учнів у наступні навчальні роки.
– Тепер у нас навчаються українські діти з польських місцевих шкіл, а також ті, що ходили у місцевий пункт навчання української мови, – каже М.-О. Сич.
На думку педагога, поява школи може вплинути на працю місцевого пункту навчання української мови.
– Дійсно, у наступні роки в пункті може бути щораз менше дітей, бо вони навчатимуться в нас, – заявляє вона.
Подібно може бути і в Лігниці. Щоб збільшити зацікавлення батьків новою школою, у Лігниці дирекція вводить теж нові розв’язки. Про це говорить А. Гаврильчак-Маланчак:
– У нас проводитимуться додаткові уроки фізкультури. Щоб кориґувати фізичні недоліки наймолодших учнів, ми запросили спеціаліста. Крім того, у нас будуть додаткові вчителі англійської мови та інформатики, – перечислює директорка «антоничівки».
У новій школі в Лігниці діти будуть вчитися за ситемою Дальтона, що постала у США. Вона заснована на принципі індивідуального навчання, за яким учні самі обирають коло навчальних предметів, які хочуть опанувати. Крім того, у навчальному процесі основна увага приділена самостійній праці учня. Учень отримує завдання, виконує його самостійно і здає вчителеві, який стає своєрідним консультантом.
– Цей метод дозволяє краще зауважити таланти дітей. Завдяки ньому ми будемо бачити, до яких шкільних предметів діти мають більший хист. Це дозволить індивідуально підходити до кожного учня і розвивати дитину в даному напрямку, – додає педагог.
Сьогодні за такою системою в місті працює один садочок. Загалом у Польщі функціонує близько ста садочків і шкіл, які ввели Дальтонський метод навчання.
З появою нових шкіл, звичайно, виникла потреба поповнити вчительські кадри. Завдяки появі нових класів деяким вчителям прибуде годин, а в майбутньому школи запрошуватимуть на роботу нових учителів.
Директори шкільних комплексів у Лігниці і Ґурові-Ілавецькому не приховують, що утримання початкових шкіл можливе завдяки фінансовій підтримці ззовні.
– Ведучим органом нашої школи є місто, яке отримує на нас субвенції з Міністерства національної освіти. Але цих грошей нам би не вистачило. Тому місто додатково виділяє нам гроші з міського бюджету. Так діють теж інші школи в Лігниці, – пояснює А. Гаврильчак-Маланчак.
У Ґурові-Ілавецькому початкову школу фінансово підтримує Маршалківське управління Вармінсько-Мазурського воєводства. ■
