Оксана Кульчевич ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №34, 2014-08-24
У п’ятницю 8 серпня в ґалереї «Ринґ» у Лігниці розпочався вернісаж «Лемківський Єрусалим», який можна буде оглянути до кінця серпня. Ідея цього художнього проекту належить журналісту Богданові Салею та Об’єднанню лемків з Горлиць. Але вже 10 років куратором є художниця з Горлиць Наталя Гладик. Цьогорічний XIV «Лемківський Єрусалим» присвячено лемкові Єпіфанієві Дровняку (Никифорові). Метою цього проекту є, насамперед, інтеґрація лемківського художнього середовища, яке у своєму творчому пошуку порушує питання, пов’язані з лемківською культурою.
Цього року «Лемківський Єрусалим» зібрав під своє крило тринадцятьох молодих митців, серед яких не тільки лемківські художники з Польщі та України, але й польські, що долучилися до проекту. Для багатьох проект став поверненням до свого коріння, заглибленням у свій внутрішній світ. Він ставить на меті сприяння міжкультурному діалогові
та більш близькому знайомству з лемківською культурою.
На виставці представлено 40 робіт у різних техніках, а саме: малярство, скульптура, комп’ютерна графіка, фільм. Лігницька експозиція збагачена працями самого Никифора. Його постать і його творчість стали цього року провідним мотивом створення художниками своїх робіт до цьогорічного «Лемківського Єрусалиму».
– Ця виставка зібрала молодих художників, розсіяних по всьому світі. Це художники з різних країн, також з Польщі, але це і симпатики лемківської культури. Місто Єрусалим не випадково вжито в назві виставки, воно є символом повернення. Цього року ми приїхали до Лігниці, бо хотіли самим лемкам показати, що ми є молодими людьми, які не тільки танцюють і співають, а також займаються художнім мистецтвом. Ми не є якимсь скансеном, а молодим суспільством, що розвивається і йде вперед, – висловлює свою думку Н. Гладик.
– Показуємо на цій виставці деякі з ранніх праць Никифора, які до цього часу ще не були представлені широкій публіці. Це роботи з приватних колекцій Юліана Міланича та Стефана Гладика. Велика подяка їм, а також Іванові Криницькому за допомогу в організації проекту. Окрема подяка відомому польському художникові Едварду Двурнікові, який також надав свої перші художні роботи, своєрідні перлини, створені під впливом творчості Никифора, – зауважила Йоанна Земанек, кураторка виставки.
До участі у виставці запрошені митці-професіоналісти, випускники Академії мистецтв зі Львова, Кракова, Вроцлава та Варшави. У двох ролях виступають організатори й учасниці проекту Н. Гладик та Й. Земанек. Цього року запрошений також непрофесійний художник зі Ждині Стефан Телеп, праці якого за рівнем виконання не відрізняються від робіт професіоналістів.
Випускник Львівської академії мистецтв Данило Мовчан, який вже стає досить відомим художником, представив свій погляд на Никифора та Лемківщину, працює у стилі сучасного сакрального мистецтва.
Олексій Хорошко, художник, що народився в Луганську й закінчив Львівську академію мистецтв, представив свої роботи, виконані в авторській експериментальній техніці з використанням паперу, свічки та воску. Він займається сценографією, плідно співпрацює з декількома українськими театрами, зокрема з театром ім. Курбаса у Львові.
Ще одна представниця школи сакрального живопису Львівської академії мистецтв Тетяна Скоромна показала свої роботи, серед яких особливе місце займає «Великий Вавилон», на створення якого, ймовірно, художницю надихнув Никифор. Мисткиня постійно пише ікони і займається розписом церков.
Художниця і куратор виставки Н. Гладик, випускниця Львівської та Краківської академій мистецтв, майстерень монументального і станкового живопису через диптих (дві картини, об’єднані однією темою) «Хибаль не замешкам на тій горі» та «Юж єм тото виділа» показує свій погляд на світ. Праці є своєрідною провокацією, як пояснила художниця, щоб примусити глядача замислитися над побаченим або побачити щось своє.
Польська художниця і викладач майстерні текстилю Й. Земанек через свої роботи, виконані за допомогою розпеченої праски на папері чистого альбому, на своєму власному фото, надсилає сиґнал до жінок, щоб вони замислилися над тим, що є насправді цінним – зовнішня чи внутрішня краса. «Йоанна є добрим „послом” лемківської культури», – зауважила Н. Гладик.
Викладач Краківської академії мистецтв професор Ґжегож Штвертня, який має мультимедійну майстерню, використовує нові технології, пов’язані з фільмом. Він презентував свої роботи і він також є добрим другом та амбасадором «Лемківського Єрусалиму». Сергій Петлюк, діди якого походять з-під Ярослава, випускник Львівської академії мистецтв, майстерні монументального живопису, створив відео-проект «Живий пейзаж», своєрідний калейдоскоп людських облич.
Скульптор Михайло Колодко з Ужгорода, випускник Львівської академії мистецтв, створив скульптуру Никифора, який вертається до Криниці. Фіґурка стоїть на вказівнику з написом «Криниця». Двічі депортований на північ Польщі Никифор без знання мови повертався без проблем до Криниці. У планах скульптора поставити вказівники з Никифором у всіх містах, через які він вертався.
На виставці можна побачити роботи Матеуша Будзинського з Вроцлава, випускника Вроцлавської академії мистецтв, його диптих «Горизонтальна композиція», відео-фотопроект Єжи Добжанського «Вілліамсбурґ» та відео-інсталяцію Терези і Михайла Барабашів «Пейзаж».
За словами організаторів, є надія, що й наступна виставка, вже XV, також відбудеться в Лігниці, бо все тому сприяє. ■
