Культура об’єднує людей…

Анна ВінницькаПОДІЇ№22, 2013-06-02

X Зустрічі з українською культурою в Ґоленьові (10–12 травня) були ювілейними та справді небуденними – усі цьогорічні учасники свята представляли найвищий художній рівень! Приклад Ґоленьова показує: якщо людина хоче, то вона здатна зробити велике діло, бо ґоленівські Зустрічі з українською культурою з самого початку спираються на захопленні лише однієї людини – голови місцевого гуртка ОУП Данути Левчанин, яка напередодні свята вміє мобілізувати однодумців. І не конче українців.

Учасники ансамблів «Черемош» та «Зорепад». Фото віторуи статті
Учасники ансамблів
«Черемош» та «Зорепад». Фото авторки статті

Культура має неймовірну силу, оскільки спроможна об’єднувати різні сторони життя, а також різних людей. Тому не дивує, що з приходом літа відбувається ряд культурних заходів: саме почерез культуру, яка сприяє позитивному сприйняттю назовні, українці на місцях прагнуть зміцнити свою роль. А є чим пишатися: гра на музичних інструментах, спів, танці захоплюють не лише українців, а й усіх шанувальників мистецтва. Культура не знає меж і долає кордони…
У Ґоленьові, хоч сьогодні там небагато є свідомих українців, завдяки дієвості Д. Левчанин ось уже десять років верховодить саме українська культура. І незмінно захід викликає велику зацікавленість українців і поляків.
– Коли ми влаштовували Зустрічі з українською культурою вперше, то мали великі сумніви, чи захід зустрінеться з зацікавленням. Однак чергові фестивалі підтверджували, що варто-таки зустрічатися, так як з самого початку ви з нами, – такими словами звернулася до присутніх Д. Левчанин, дякуючи шанувальникам української культури за їхнє прибуття.
Натомість сама ідея зорганізування Зустрічей з українською культурою взялася з потреби мати у своєму місті український захід.
– Я часто присутня на культурних імпрезах, організованих чи то на Щецинщині, чи загалом у Польщі. Тому в мене народилася думка, щоб улаштувати подібний захід у Ґоленьові. Тут також живе досить багато українців, однак вони, на жаль, уже асимілювалися. Однак я подумала, коли почують українську пісню або подивляться український танець, то, можливо, пробудиться в них український дух, – розповідає Д. Левчанин.
«Спілкування з іншою культурою збагачує насамперед господарів місця, де вона представляється, тому я з радістю вітаю українську культуру у своєму місті», – наголосив бурґомістр Ґоленьова Роберт Крупович. Він зазначив, що тепер в Україні проходить дуже важливий процес – будування ідентичності української культури. «Сусіди намагаються відповісти на питання: чим є українська культура, бо ж не лише збором культурних подій, які відбуваються на спільній території», – підкреслив бурґомістр. Він навів думку сучасного українського письменника Андрія Куркова, який вважає, що для цього процесу важливо популяризувати українську культуру поза межами України, а вікном для цієї культури, крім Німеччини, є насамперед Польща. Тому господар міста пишається, що також у Ґоленьові створено можливість представляти українську культуру. Бурґомістр відзначив велику роль української громади в Польщі, яка саме займається просуванням своєї культури. У зустрічах взяли участь також Почесний консул України в Щецині Генрик Колодій та голова Щецинського відділу ОУП Іван Сирник.

На фото зліва організатор заходу Данута Левчанин. Фото авторки статті
На фото зліва організатор заходу Данута Левчанин. Фото авторки статті

У свою чергу, директор Будинку культури в Ґоленьові Збіґнев Лукашевський висловив переконання, що подібні зустрічі будують атмосферу взаємної пошани і визнання для митців та загалом для української культури. Він особисто був захоплений мініатюрами церков авторства Михайла Вархіла, які представлено першого дня зустрічей. ці святині усвідомлюють велич матеріальної спадщини, залишеної українцями на рідних землях. А вже наступного дня, в суботу, відбувся ґала-концерт з участю вокалістки Лесі Шульц та її музикантів, колективу бандуристок «Ґердан» з Івано-Франківська, гурту «Зорепад» з Бань-Мазурських, танцювального колективу «Черемош» з Венґожева та фольк-гурту «Надія» з Лешна-Ґурного.
– Ми дуже вдячні Дануті Левчанин, що організує такі зустрічі, бо чекаємо на них цілий рік, – казали глядачі під час перерви. – Коли дивимося концерт, неможливо стримати емоції, оскільки ми українську культуру просто любимо, – розповідають із захопленням жінки, які сьогодні живуть у Машеві неподалік Ґоленьова, однак родом вони з Янова-Підляського. Справді відчувалося захоплення публіки окремими виступами – люди жваво реаґували і на спів, гру на бандурі, і на танці.
– Рідко буває, щоб на «Гопака» вставав увесь зал, а саме так було в Ґоленьові. Ми були справді зворушені, – каже Володимир Денека, художній керівник «Черемоша». Це свідчить і про високий виконавський рівень ансамблю, і про настрій публіки, яка гаряче реаґувала на виступи. Однак таке не дивує: ансамбль танцю «Черемош», який за рік святкуватиме 20-ліття своєї діяльності – це вже визнаний бренд, який ґарантує високий художній рівень.
Єдиний недолік X Зустрічей з українською культурою – концерт був надто довгий, а конферансьє дещо задовго говорила. До речі, конферансьє Л. Шульц, що родом зі Львова, пояснюючи, звідки взялися українці в Ґоленьові, назвала їх «міґрантами», чим продемонструвала незнання історії української громади в Польщі. Однак втому від довгого концерту рекомпенсували добрий підбір виконавців та вдало побудована програма, у якій танці перепліталися зі співом.
Колективи справді всі представляли високий рівень і виступали на одному диханні. Бандуристки з «Ґердану» мусили навіть грати на біс! А «Ґердан» – це студентський колектив, який існує всього три роки, та вже здобув три перемоги на конкурсах як в Україні, так і за кордоном. Завдяки тому, що в колективі зібралися дуже здібні та яскраві студентки, сьогодні можемо говорити не про аматорський, а професійний колектив бандуристок, який виконує пісні суто національного спрямування, тобто народні пісні та твори в обробці українських композиторів. У Польщі колектив виступив удруге (рік тому бандуристки дали концерт у Ґожові-Великопольському та Стшельцях-Краєнських). Отже, справді було святково!
Натомість у перерві ґала-концерту для всіх учасників цьогорічних зустрічей (як виконавців, так і глядачів) підготовлено несподіванку: їх запрошено на козацький куліш, зварений на подвір’ї Будинку культури. Стало ще й по-домашньому смачно! ■

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*