Петро Андрусечко ■ ПОДІЇ ■ №48, 2013-12-01
У четвер 21 листопада, за тиждень до Саміту Східного партнерства у Вільнюсі, прем’єр Микола Азаров видав розпорядження про призупинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Це сталося саме тоді, коли президент Віктор Янукович переконував на прес-конференції у Відні, що Україна продовжуватиме проєвропейський курс. Верховна Рада України, всупереч очікуванням, не змогла 21 листопада проголосувати за жоден з проектів законів, що стосуються виїзду за кордон на лікування ув’язненої Юлії Тимошенко. Якщо раніше вдалося проголосувати зміни до виборчого права, зміни до закону про прокуратуру, то питання стосовно Тимошенко так і не було вирішене.
Зміна курсу?
Звичайно, така різка зміна зовнішньополітичного курсу викликала бурхливу реакцію серед української опозиції та проєвропейсько налаштованої частини суспільства. Представники влади намагалися обґрунтувати своє рішення. Радник президента ствердив: влада не перекреслює остаточно шансу на підписання угоди, а консультації триватимуть далі. З Києва йому підспівував депутат Володимир Олійник, заявляючи, що курс України на євроінтеґрацію не змінився. Водночас Олійник поінформував, про яку саме «проблему» йдеться: Україна не може собі дозволити на дальше погіршення торговельних відносин з Росією і тим самим на «втрату мільйонів місць праці». Для утримання економічної стабільності Київ потребує наступного року приблизно 12–15 млрд. доларів. Розпорядження Азарова оприлюднили після того, як МВФ заявив, що підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС не ґарантує отримання Києвом кредитів. Те, що йдеться про гроші, підтвердив і віцепрем’єр Юрій Бойко, який підкреслив, що Україна не отримала від ЄС ґарантій відшкодування за втрати у зв’язку з обмеженнями торгівлі з СНД (Співдружністю Незалежних Держав, пол. – WNP), а особливо з Росією.
Пет Кокс та Александер Квасневський у своїй заяві, складеній у зв’язку з завершенням їхньої місії, висловили глибоке розчарування рішенням уряду України відкласти підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом i закликали президента Януковича виконати повністю його обіцянки щодо цього питання. У відповідь на згадані вище дії українського керівництва, відкликано візит в Україну єврокомісара Штефана Фюле, a також Державного секретаря США Джона Керрі.
Суспільство за євроінтеґрацію
З позицією українського парламенту і рішенням прем’єра Азарова не погодилися по-європейському налаштовані громадяни України. Здавалося б, що у зв’язку з не зовсім гарними спогадами, пов’язаними з Помаранчевою революцією, важко буде мобілізувати людей. Проте виявилося, що українці, обурені таким рішенням влади, організовуються самі, і власне справа вибору європейського курсу України стала для них головним мотивом, щоб об’єднуватися. Того самого вечора, 21 листопада, на майдані Незалежності почали збиратися люди, щоб висловити свій спротив позиції влади. Після півночі кількість прихильників євроінтеґрації на так званому «Євромайдані» сягнула майже 1,5 тисячі осіб. Частина з них залишилися до ранку, інші підходили вже у п’ятницю та в суботу і приєднувалися до протестувальників. Подібні акції протесту організовано в інших містах. Активно виступили мешканці Львова. На неділю був запланований мітинґ у Києві для підтримки євроінтеґраційного курсу. До участі запрошували і громадянські організатори «Євромайдану», і представники опозиції.
У неділю опівдні в Києві почався марш «За європейську Україну», учасники якого вирушили з парку Шевченка через майдан Незалежності до Європейської площі. За даними «Української правди», в центрі Києва того дня зібралося понад 100 тисяч людей. Влада мобілізувала не лише сили міліції, але й можна було зауважити людей з груп так званих «тітушків» (платні бандити-провокатори, названі так за прізвищем Вадима Тітушка, засудженого за побиття журналіста в Києві – ред.).
Представники опозиції натомість ухвалили рішення вимагати відставки уряду Миколи Азарова за зраду національних інтересів та ухвалення рішень про відмову від курсу на європейську інтеґрацію, а водночас скликання позачергової сесії парламенту на 27 листопада. «У разі неспроможності Верховної Ради ухвалити необхідні закони, відмови парламентської більшості голосувати за них, домагатися розпуску парламенту та проведення позачергових виборів народних депутатів», – заявив Турчинов. Схоже, що в ситуації, коли Янукович не виконає своїх зобов’язань щодо підписання Угоди про асоціацію з ЄС, опозиція буде «домагатися імпічменту президенту Януковичу за державну зраду та закликати всі демократичні країни світу негайно застосувати персональні санкції проти Януковича та представників його корумпованого режиму».
Після мітинґу на Європейській площі протестувальники не розійшлися. Колона рушила в бік Кабміну, де дійшло до сутичок зі спецпідрозділом міліції «Беркут». Організатори протесту вирішили, що мітинґ повинен тривати до 29 листопада, на коли заплановано підписання асоціаційної угоди у Вільнюсі. Водночас прихильники «Свободи» та інших опозиційних партій поставили на Європейській площі намети й огорожі, творячи «зону, вільну від Азарова та Януковича». Пізно ввечері у неділю «Беркут» намагався штурмом розігнати згуртованих протестувальників, однак вони дали йому відсіч. Серед захисників містечка з’явилися депутати, а внаслідок сутичок одному з них, представникові «Батьківщини» Андрієві Парубію, зламали палець та побили іншого депутата з цієї ж партії, Віталія Ярему.
Мітинґи на підтримку європейського курсу відбулися в багатьох містах України та в інших державах Європи.
Навіщо влада змінила курс?
Існує кілька версій на пояснення такої поведінки влади. Дехто з експертів (серед них і з Польщі) вважають, що Янукович та його оточення з самого початку блефували. Інший варіант пов’язаний з економічними питаннями. Отож, протягом останніх місяців Росія активно використовувала фінансову зброю проти України, що сильно вдарило по українських експортерах. Останнім часом Янукович двічі зустрічався з Владиміром Путіним. Як завжди, зміст їхніх розмов залишено в таємниці. Можна тільки здогадуватися, що Путін, можливо, пропонував як економічні користі, так і допомогу на виборах 2015 р. Адже зрозуміло, що для Януковича головною метою є перемога в наступних президентських перегонах.
Представники ЄС поставили перед Росією вимогу у справі економічного тиску на Україну. Водночас Штефан Фюле на своїй сторінці в соціальній мережі «Твіттер» написав, що двері для України залишаються відкритими. У подібному дусі висловився і польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський. Це корелює з чутками, які надходять з Адміністрації президента України, а йдеться в них про те, що в дійсності перемовини між Києвом та Брюсселем надалі тривають. Якщо це правда, то цілком вірогідно виглядає припущення, що насправді йдеться про фінансові ґарантії для Києва.
Саміт уже незабаром, залишається усього кілька днів, але й досі не відомо, яким є рішення президента Януковича. Адже ще 21 листопада він обіцяв, що поїде до Вільнюса. Протестувальникам і на площі Незалежності, і на Європейській площі вдалося простояти ніч. Однак в Одесі міліція вночі розігнала учасників мітинґу і затримала кілька осіб. Питання, що робитимуть українські громадяни та опозиція перед натиском влади? І як далі поводитимуться представники силових структур? Представники Євросоюзу кажуть, що Угоду про асоціацію з ЄС можна підписати пізніше. Президент Броніслав Коморовський схильний ще раз зустрітися і порозмовляти перед Самітом «Східного партнерства» у Вільнюсі з українським колеґою. Ну що ж, побачимо, що далі буде… ■
Коментарі
Допоможіть студентам ЄвроМайдану!
Рахунки Perfect Money: U5839691, E5805107, U3790250, U1039465
Низький уклін кожному хто сьогодні з нами у цій боротьбі проти діючого режиму. Дякуємо!