Олена Гуменюк ■ ІСТОРІЯ ■ №40, 2017-10-01
Ім’я Амет-Хана Султана мало відоме в Україні, тим паче за кордоном. Але кримські татари бережуть пам’ять про свого героя, котрий, крім запаморочливої кар’єри, до останнього подиху, не дивлячись на шалений тиск радянської системи, відстоював права свого народу.
Народився Султан Амет-Хан 25 жовтня 1920 р. в Алупці в родині вихідця з Дагестану і кримської татарки. Після закінчення школи, 1937 р. вступив до залізничного фабрично-заводського училища в Сімферополі та паралельно навчався в аероклубі. У лютому 1939 р. Амет-Хана Султана прийняли до Качинської військової авіаційної школи ім. О. Мясникова, яку він закінчив уже 1940 р. у званні молодшого лейтенанта. «Летает отлично и с большим желанием, усваивает летную практику быстро и точно. В воздухе смел и настойчив, инициативен и вынослив», – таку характеристику до атестата про закінчення Качинського училища військових льотчиків отримав Амет-Хан Султан 1940 р.
А перше бойове хрещення не змусило довго чекати. Амет-Хан Султан 22 червня 1941 р. здійснив перший бойовий виліт на розвідку переправ через річку Прут. Спершу літав як розвідувальник, згодом – бомбардувальник. Перша повітряна перемога Амет-Хана відбулася в небі над Ярославлем. У травні 1942 р. він протаранив нацистський бомбардувальник «Юнкерс». Ліве крило винищувача Амет-Хана застрягло в палаючому ворожому літакові. Цей факт із життя льотчика став одним з найяскравіших епізодів у фільмі «Хайтарма». Якраз постать Амет-Хана була прототипом головного героя стрічки. Події розгортаються на тлі виселення радянською владою кримських татар зі своєї батьківщини 1944 р.
Під час німецько-радянської війни у 1941–1945 рр. брав участь у більшості військових операцій, зокрема: у Сталінградській битві, визволенні Криму, у битві за Берлін у квітні 1945 р. Загалом за роки ІІ Світової війни Султан Амет-Хан провів 603 бойові вильоти, особисто збив 30 літаків різних типів та 19 літаків, збитих у групових вильотах. Він був двічі Героєм Радянського Союзу (24 серпня 1943 р.; 29 червня 1945 р.), а всього за роки війни отримав п’ятнадцять бойових нагород.
Про свого військового побратима пізніше згадає в мемуарах «Відлітаю за мрією» льотчик Ігор Шелест «В очікуванні польотів він міг годинами мовчки стояти біля вікна кімнати для льотчиків, вдивляючись… у злітну смугу…Водночас багато палив. Спроби дізнатись про його фронтову роботу закінчувались приблизно так: „Розумієш, нічого цікавого. Муть якась в голові… і безкінечна стрілянина… Є погода, немає погоди. Дощ – нари в землянці. Сонце – знову увечері двох-трьох недорахувались… Нічого цікавого”».
Після війни досвідчений пілот не міг улаштуватися на роботу льотчиком-випробувачем. У документах завжди вказував свою національність. Друзі радили не робити цього. «У чоловіка має бути одне слово, – відповідав Амет-Хан. – Сказав – татарин, значить татарин!» Чіткої громадянської позиції Султан Амет-Хан не полишав протягом усього життя, виступаючи на захист кримськотатарського народу. Він не раз звертався до найвищого радянського керівництва з проханням повернути на історичну батьківщину депортованих 1944 р. кримських татар. А 1956 р. Султан Амет-Хан підписав разом з групою колишніх партійних і радянських працівників Кримської АРСР листа до ЦК КПУ з закликом реабілітувати кримських татар. Проте всі ці старання за його життя виявилися марними.
Завдяки бойовим побратимам він улаштувався до Льотно-дослідницького інституту під Москвою, де і пройшла решта життя льотчика. Тут він протестував понад 50 типів літаків. Серед післявоєнних досягнень Султана Амет-Хана варто згадати: автоматичну дозаправку в повітрі методом «з крила на крило» 1949 р.; участь у дослідженнях стійкості керованості літака на надзвукових швидкостях польоту; відпрацювання системи катапультування з різних видів літаків протягом 1950-х рр. тощо. Амет-Хан був причетний до праці над космічною програмою, випробувавши перший літак, призначений для створення штучної невагомості, а також готував перших радянських космонавтів.
Амет-Хан 1951 р. випробовував пілотовану модель радянської протикорабельної ракети. Був представлений до третьої Зірки Героя Радянського Союзу. Лаврентій Берія згадував, що Сталін обурювався: «Як це татарина допустили до надсекретних випробувань?», побачивши у списку представлених до нагород ім’я Амет-Хана. Утретє Героя не дали, натомість він отримав Сталінську премію та орден Червоного Прапора. «За великий внесок у створення та вдосконалення вітчизняної техніки, мужність, проявлені при проведенні випробувальних робіт».
Під час випробувального польоту 1 лютого 1971 р. Амет-Хан Султан загинув разом зі своїм екіпажем. Він був незручним героєм для радянської влади. Не слідував сліпо її ідеалам. Амет-Хан Султан марив і жив небом, втілив свою мрію літати в життя. І своїм прикладом довів, що незважаючи на небезпеку чи протидію системи, можна і варто відстоювати інтереси власного народу. За це його і шанують кримські татари. Пам’ятаймо й ми про цю непересічну особистість. ■