Кримськотатарський льотчик

Олена ГуменюкІСТОРІЯ№40, 2017-10-01

Ім’я Амет-Хана Султана мало відоме в Україні, тим паче за кордоном. Але кримські татари бережуть пам’ять про свого героя, котрий, крім запаморочливої кар’єри, до останнього подиху, не дивлячись на шалений тиск радянської системи, відстоював права свого народу.

<strong> Амет-Хан Султан.</strong> Фото з Вікіпедії
Амет-Хан Султан. Фото з Вікіпедії

Народився Султан Амет-Хан 25 жовтня 1920 р. в Алупці в родині вихідця з Дагестану і кримської татарки. Після закінчення школи, 1937 р. вступив до залізничного фабрично-заводського училища в Сімферополі та паралельно навчався в аероклубі. У лютому 1939 р. Амет-Хана Султана прийняли до Качинської військової авіаційної школи ім. О. Мясникова, яку він закінчив уже 1940 р. у званні молодшого лейтенанта. «Летает отлично и с большим желанием, усваивает летную практику быстро и точно. В воздухе смел и настойчив, инициативен и вынослив», – таку характеристику до атестата про закінчення Качинського училища військових льотчиків отримав Амет-Хан Султан 1940 р.
А перше бойове хрещення не змусило довго чекати. Амет-Хан Султан 22 червня 1941 р. здійснив перший бойовий виліт на розвідку переправ через річку Прут. Спершу літав як розвідувальник, згодом – бомбардувальник. Перша повітряна перемога Амет-Хана відбулася в небі над Ярославлем. У травні 1942 р. він протаранив нацистський бомбардувальник «Юнкерс». Ліве крило винищувача Амет-Хана застрягло в палаючому ворожому літакові. Цей факт із життя льотчика став одним з найяскравіших епізодів у фільмі «Хайтарма». Якраз постать Амет-Хана була прототипом головного героя стрічки. Події розгортаються на тлі виселення радянською владою кримських татар зі своєї батьківщини 1944 р.
Під час німецько-радянської війни у 1941–1945 рр. брав участь у більшості військових операцій, зокрема: у Сталінградській битві, визволенні Криму, у битві за Берлін у квітні 1945 р. Загалом за роки ІІ Світової війни Султан Амет-Хан провів 603 бойові вильоти, особисто збив 30 літаків різних типів та 19 літаків, збитих у групових вильотах. Він був двічі Героєм Радянського Союзу (24 серпня 1943 р.; 29 червня 1945 р.), а всього за роки війни отримав п’ятнадцять бойових нагород.
Про свого військового побратима пізніше згадає в мемуарах «Відлітаю за мрією» льотчик Ігор Шелест «В очікуванні польотів він міг годинами мовчки стояти біля вікна кімнати для льотчиків, вдивляючись… у злітну смугу…Водночас багато палив. Спроби дізнатись про його фронтову роботу закінчувались приблизно так: „Розумієш, нічого цікавого. Муть якась в голові… і безкінечна стрілянина… Є погода, немає погоди. Дощ – нари в землянці. Сонце – знову увечері двох-трьох недорахувались… Нічого цікавого”».

Після війни досвідчений пілот не міг улаштуватися на роботу льотчиком-випробувачем. У документах завжди вказував свою національність. Друзі радили не робити цього. «У чоловіка має бути одне слово, – відповідав Амет-Хан. – Сказав – татарин, значить татарин!» Чіткої громадянської позиції Султан Амет-Хан не полишав протягом усього життя, виступаючи на захист кримськотатарського народу. Він не раз звертався до найвищого радянського керівництва з проханням повернути на історичну батьківщину депортованих 1944 р. кримських татар. А 1956 р. Султан Амет-Хан підписав разом з групою колишніх партійних і радянських працівників Кримської АРСР листа до ЦК КПУ з закликом реабілітувати кримських татар. Проте всі ці старання за його життя виявилися марними.
Завдяки бойовим побратимам він улаштувався до Льотно-дослідницького інституту під Москвою, де і пройшла решта життя льотчика. Тут він протестував понад 50 типів літаків. Серед післявоєнних досягнень Султана Амет-Хана варто згадати: автоматичну дозаправку в повітрі методом «з крила на крило» 1949 р.; участь у дослідженнях стійкості керованості літака на надзвукових швидкостях польоту; відпрацювання системи катапультування з різних видів літаків протягом 1950-х рр. тощо. Амет-Хан був причетний до праці над космічною програмою, випробувавши перший літак, призначений для створення штучної невагомості, а також готував перших радянських космонавтів.
Амет-Хан 1951 р. випробовував пілотовану модель радянської протикорабельної ракети. Був представлений до третьої Зірки Героя Радянського Союзу. Лаврентій Берія згадував, що Сталін обурювався: «Як це татарина допустили до надсекретних випробувань?», побачивши у списку представлених до нагород ім’я Амет-Хана. Утретє Героя не дали, натомість він отримав Сталінську премію та орден Червоного Прапора. «За великий внесок у створення та вдосконалення вітчизняної техніки, мужність, проявлені при проведенні випробувальних робіт».
Під час випробувального польоту 1 лютого 1971 р. Амет-Хан Султан загинув разом зі своїм екіпажем. Він був незручним героєм для радянської влади. Не слідував сліпо її ідеалам. Амет-Хан Султан марив і жив небом, втілив свою мрію літати в життя. І своїм прикладом довів, що незважаючи на небезпеку чи протидію системи, можна і варто відстоювати інтереси власного народу. За це його і шанують кримські татари. Пам’ятаймо й ми про цю непересічну особистість. ■

Поділитися:

Категорії : Bez kategorii

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*