Коментар: ХХХ Лемківська ватра

Записав П.Л.ПОГЛЯДИ2012-07-27

Петро Чухта, староста ХХХ Лемківської ватри
Маємо ювілейну ХХХ Ватру, але в Ждині вона відбувається 23-й раз. Початки фестивалю пов’язані з місцевістю Чорне, що біля Устя-Горлицького: там відбувалися дві перші Ватри. Тодішня влада не дозволяла організовувати великих заходів, тому на перших фестивалях було, може, до двохсот людей. Чергова Ватра відбулася в селі Ганчова – туди приїхало більше гостей. Відтак наші заходи проходили в Бортному. Одного разу я мав змогу поговорити з начальником ґміни Устя-Горлицьке: під час розмови сказав йому, що такого місця, як у Ждині, немає ніде інде. Було вирішено: добра думка зробити Ватру саме в цьому місці, де тепер ми знаходимося.
Спочатку дехто говорив, що фестиваль існуватиме 10-15 років. Але я вважаю, що вона триватиме доки живуть перші організатори Ватри. А тих, кого вже немає з нами, заступають молоді – тому захід існує, розвивається, розростається, щороку з’являється новий елемент. Думаю, через рік у місці, де маємо гастрономічний пункт, стоятиме великий зал. Знаю багатьох молодих людей, які хочуть брати тут весілля: коли буде цей зал, то зручніше все організовуватиметься.

Йосип Кисилиця, керівник ансамблю “Чум з Баґєра” зі Свидника (Словаччина)
Відколи я на Ватру потрапив вперше, їжджу на фестиваль реґулярно. Ватра в Ждині – то найкращий русинський захід на світі. У нас у Свиднику, у якому я прожив все своє дотеперішнє життя, відбувається Фестиваль русинів-українців. Проте там є проблема: немає молоді як серед учасників, так і організаторів. Також технічні можливості там є меншими: немає місця для палаток, великого загального шатра тощо. У Ждині ж – справжні ватряни, які живуть заходом. Тут три ґенерації, тобто діди, їхні діти й онуки – вони разом танцюють, співають. І це є сила! І хоча у Свиднику маємо Фестиваль, якому уже 57 років, без Ждині я не можу жити, усе літо чекаю на приїзд сюди: бо тут моє серце, тут лемківська, русинська земля, тут наші люди й навіть з ансамблем ми виконуємо пісню під заголовком “Лемківська ватра навіки”.
Думаю, цей захід нам потрібний, бо після Акції “Вісла” нам варто гуртуватися, треба з’єднуватися в одну сім’ю, у якій молоді вчаться від старших традиції, а старші – дізнаються про потреби молодих, які думають уже більш по-сучасному.

Адам Вевюрка, заступник голови ОЛ
Дякую вшитким, які тут приїжджають, які є вірні своїй традиції. Я особисто почав приїжджати на Ватри у 1992/1993 роках: то була друга Ватра у Ждині. І напевно ці Ватри, які відбуваються в цьому місці, змінюються, міняються люди.
Уже сьогодні люди приїжджають на свою землю з меншою тугою, ніж колись. Думаю, тепер їдуть більше, щоб розважатися, веселитися. З другого боку, саме на цьому місці, на цьому заході люди пізнають свої майбутні жени, своїх майбутніх мужів – і з часом одружуються. Якби почислити, скільки тут родин утворилося, напевно, їх кус буде. Їхній приїзд – це надія, це дає Ватрі та нам силу назаран.


“Наше слово” №31, 29 липня 2012 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Погляди

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*