«Коли є баланс відповідальності, тоді є баланс успіху»

Світлана Мельник ■ ІНТЕРВ’Ю ■ №22, 2018-06-03

Перший віце-прем’єр-міністр України – міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів про економічну ситуацію в Україні, стратегію і перспективи розвитку, а також польсько-українську співпрацю в інтерв’ю для тижневика «Наше слово».

Перший віце-прем’єр-міністр України – міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів. Офіційне фото Кабінету Міністрів України

Нещодавно Державна служба статистики України оприлюднила інформацію про зріст валового внутрішнього продукту (ввп) у першому кварталі цього року в порівнянні з таким самим періодом попереднього на 3,1 %. Це хороша нови-на, особливо, якщо пригадати падіння ВВ П 2015 р. на 9,8% і якщо пам’ятати, що проти України ось уже четвертий рік ведеться гібридна війна.

Війна — величезний соціальний та економічний виклик для України. Я назву тільки деякі цифри: за останні чотири роки загинуло понад 3 800 українських військовослужбовців і більше 10 000 цивільних осіб, близько 13 000 людей поранено і отримало інвалідність, майже 10 000 дітей, за різними підрахунками, залишилися сиротами, понад 1,5 млн. громадян є внутрішньопереміщеними особами (вимушені переселенці), з яких — 232 тис. дітей. Україна, крім того, втратила 20 відсотків своєї економіки, 7 відсотків території окуповано. На оборону і безпеку протягом чотирьох років витрачено з державного бюджету близько 600 млрд. грн.. Така висока ціна протидії аґресору, який інакше би рухався далі на захід.

Гібридна війна — це також аґресія інформаційна, економічна, інфраструктурна. Росія в один момент перекрила транзит через свою територію, відрізала шлях до Казахстану, Азербайджану, Китаю та інших країн, а це – 42 відсотки усіх ринків збуту. Треба було швидко переорієнтуватися нa Європу та ринки Африки, активізувати діалог з Китаєм, Індією, Японією, Кореєю і Туреччиною, а також створити нові домовленості щодо співпраці у площині Грузія-Азербайджан-Туреччина. Також ми плануємо увійти в цифрову економіку.

Будівництво «Північного потоку-2» – черговий елемент війни проти України. Ваші прогнози?

По-перше, ми маємо Енергетичну стратегію України до 2035 року, яка, фактично, є програмою енергетичної незалежності, затвердженою урядом. По-друге, формування енергетичної незалежності вже три роки відбувається через створення незалежних інструментів і європейську практику – формування ринку, цінової політики, диверсифікацію енергоносіїв. Що ж до питання транзиту через Україну — сьогодні всі арґументи Росії про необхідність диверсифікації поставок газу до Європи є безпідставними. Україна у найважчі часи повністю виконувала, виконує і буде виконувати свої зобов’язання.

Навіть під час припинення Росією поставок газу для українського споживача, яке було цього року, ми повністю забезпечували транзит до ЄС. Україна у цій ситуації повинна займати принципову позицію. Проект «Північний потік 2» – це інструмент економічного і політичного тиску на Україну, на Європейський Союз для зменшення санкцій проти Росії. Як сказав президент Порошенко, треба докласти максимум зусиль, щоб цей політичний проект був зупинений.

Яких домовленостей вдалося досягти у ході візиту очолюваної Вами української делегації до Польщі та участі у 10-му Європейському економічному конґресі, що відбувався 14–16 травня в Катовицях?

У конґресі брали участь понад 11 тисяч делеґатів з різних країн Європи. Зацікавленість Україною була висока. Учасники відзначали прогрес у реформах і покращення інвестиційного клімату в нашій країні. Нами проведено ряд робочих зустрічей, зокрема з міністром інвестицій і розвитку Польщі Єжи Квецінським та міністром підприємництва і технологій Польщі Ядвігою Емілевич.

Говорили про розбудову міжреґіональної інфраструктури Україна-Польща та Карпатську стратегію міжреґіональної співпраці, яка дозволить посилити торгівлю й розширити взаємодію між країнами ЄС та Україною. Коли будуть розроблені конкретні проекти, можна буде розраховувати на вирішення питання щодо фінансування цих проектів через інструменти ЄС.

Під час зустрічі з міністром підприємництва і технологій Польщі Ядвігою Емілевич йшлося про поглиблення двосторонньої співпраці в економічній сфері, промисловості, цифрових проектах та сфері ІТ; про спільний план протидії аґресії РФ, формування санкційної політики, яка зможе захистити Україну від тих неґативних явищ, які ми отримали внаслідок припинення транзиту товарів через Росію. Також розглядали питання використання спільного транзиту для диверсифікації трафіку.

На українсько-польському проблемному полі йшлося про соціальний захист наших працівників, які зараз живуть у Польщі.

Минулого року обсяг товарообміну України з Польщею становив 6, 2 млрд. доларів. Яким є цей показник сьогодні?

Польща тривалий час є найбільшим торговельним партнером України серед країн Центральної та Східної Європи та четвертим за значенням торговельним партнером у світі.

Цьогоріч показники продовжують зростати. Так, за 3 місяці 2018 року товарообіг між Україною і Польщею склав $1,6 млрд., тобто збільшився на понад 22,5% або на $300,7 млн. у порівнянні з таким самим періодом 2017 року. Експорт до Польщі виріс на 31,7%. За даними Держстату, до Польщі ми експортували товарів на суму $816,2 млн, що майже дорівнює обсягові експорту до РФ.

10 травня Кабінет Міністрів України за ініціативи очолюваного Вами Мінекономрозвитку схвалив Стратегію відродження українського авіабудування. Україна володіє унікальними можливостями, але донедавна залежала від російських контрагентів. Як просувається співпраця з Польщею у цій галузі? Чи реалізовано проект спільного виробництва гелікоптерів?

Ми проводимо переговори з Польщею про кооперацію у космічній галузі. Підписані меморандуми у напрямку авіабудування, будування гелікоптерів. Небагато країн має замкнений цикл виробництва і може сьогодні без кооперації будувати власні гелікоптери, літаки і т.д. А Україна може це робити, і ми маємо що показати своїм партнерам. Разом з тим, ми орієнтовані на співпрацю з НАТО, тому стандарти цієї організації для нас дуже важливі. Ми маємо угоду, підписану з Євросоюзом і Канадою, а Канада, відповідно, має угоду про вільну торгівлю з Євросоюзом. Форум з авіабудування і космічної галузі, який відбувся торік у жовтні в Монреалі, теж поставив перед Україною завдання кооперації. Тож ми можемо розглядати співпрацю у згаданих галузях не тільки з Польщею і Євросоюзом, але й з країнами G7.

Президенти Польщі і України свого часу анонсували подвоєння кількості переходів на кордоні наших країн з нинішніх 8 до 16 на початок. Чи є прогрес у цьому питанні?

Щодо кількості – в ідеалі було б наблизитися до того числа переходів, які функціонували свого часу між Польщею і Німеччиною – 48. Але наразі нам хоча б збільшити число пунктів перетину кордону в 2-3 рази. Реалізація цього питання потребує мінімум трьох років. Йдеться не тільки про кількість, але і про якість їх функціонування. Спершу треба збільшити пропускну спроможність пунктів, які вже діють; налагодити автоматизовані інструменти митного контролю. Вже готова документація для будівництва системи відеоконтролю в пункті пропуску Ягодин і сучасних комплексів для зважування вантажного автотранспорту в русі на пунктах пропуску Краківець та Ягодин, триває тендер на закупівлю комплексних систем сканування стаціонарного типу для огляду вантажних транспортних засобів та контейнерів для пунктів пропуску Ягодин, Краківець, Рава-Руська та Шегині. Разом з польською стороною опрацьовуємо питання відкриття ще чотирьох пунктів (Нижанковичі – Мальговиці, Лубня – Волосате, Адамчуки – Збереже і Лопушанка – Міхновець). Ми підходимо до цієї роботи системно, зараз Державна фіскальна служба України (ДФС) формує Стратегічний план розвитку мережі міжнародних пунктів пропуску, кількість та час відкриття яких на кордоні з Польщею буде погоджуватися з польською стороною і залежатиме від спільних домовленостей щодо кожного конкретного проекту.

Спеціальні економічні зони (СЕЗ) Польщі (наразі їх 14) діють досить успішно — вдалося залучити понад 22 млрд. євро, створено понад 300 тис. робочих місць. В Україні ж досить слабо функціонують 10 СЕЗ із залученням лише 600 мільйонів доларів іноземних інвестицій. Чи планується використовувати позитивний польський досвід в Україні?

Коли ми говоримо про Спеціальні економічні зони в Україні, то мова йде про Технопарки (чи то в агробізнесі, чи в машинобудуванні, чи іншій сфері), про проекти концесій, щодо яких в Україні зараз розробляється нове ефективне законодавство, і про форми державно-приватного партнерства. В цьому трикутнику ми сьогодні оперуємо, враховуючи Стратегію розвитку цифрової економіки до 2021 року, комплексний захист інвестицій включно із запобіжниками від захоплення чи експропріації інвестицій та майна інвесторів, а також роботу над покращенням кредитного рейтингу України на міжнародному рівні. Наприклад, торік прогноз змінився зі стабільного на позитивний.

За даними Нацбанку України, у квіті цього року пожвавився приплив коштів населення та бізнесу у банківську систему України. Загалом, за минулий місяць депозити зросли на 15,7 млрд. і склали 499,9 млрд. грн. Наскільки стабільна українська гривня зараз?

Сьогодні ми можемо впевнено говорити про стабілізацію банківської системи. Реформування, з точки зору стабільності фінустанов, себе виправдало. Вперше в Україні Мінфін, Мінекономіки і Нацбанк ведуть незалежну політику та оцінку на перспективу. Це означає формування трирічної бюджетної політики і формування трирічних макропоказників. Цього за 27 років незалежності не було. Станом на минулий рік прогнози, які давали Мінекономіки і Національний банк щодо формування, наприклад, курсу валюти, даних макропоказників, підтвердилися у рамках прогнозу. А підтвердження макропрогнозів закріплює довіру бізнесу до уряду й одночасно є фундаментом для прогнозованого бізнес-середовища, що важливо для інвесторів.

Яким українським банкам можна довіряти?

Довіряти можна тим банкам, які проводять міжнародний аудит, ведуть прозору діяльність, квартально показують свою звітність і реальних акціонерів, які виконують міжнародні нормативи і нормативи Нацбанку. Я бачу в Україні багато таких банків. Називати конкретні, звісно, не буду, але моя порада як спеціаліста така: якщо банк раптом пропонує великий спектр продуктів по депозитах зі ставками, значно вищими понад ринкові, раджу цей банк прискіпливо перевірити…

Щойно на зустрічі з громадою прозвучала така Ваша фраза: «Система була корумпована…». Чи означає це,
що Ви оцінюєте рівень корупції в Україні зараз як низький?

Проблема корупції властива кожній країні. В Україні система дійсно була дуже корумпована. Але за останні 4 роки створено відповідне законодавче поле і багато нових антикорупційних установ — Антикорупційне бюро НАБУ, Антикорупційне аґентство НАЗК, Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). Впроваджено електронні декларації, вирішується питання про створення Антикорупційного суду, розглядається питання про інший рівень відповідальності за економічні злочини. Тож корупція в Україні на сьогодні є на такому рівні, на якому є, але це на значний відсоток менше, аніж 4-5 років тому.

Наразі Україна є одним зі світовихдонорів кваліфікованої робочої сили. За якийсь час через дефіцит кадрів ми можемо стикнутися з таким ризиком як економічна безпека країни, адже без «золотого людського фонду» існування держави неможливе. Що робиться для повернення в Україну своїх громадян, щоб вони могли привезти з собою отримані знання, досвід, технології, які фактично можуть стати інвестиціями в державу?

Сучасна хвиля еміґрації ставить перед нами нові виклики. Тільки у Польщі навчаються 30 000 студентів і учнів з України. З одного боку, це тривожно, але з іншого — інтеґрованість і глобалізація змінили сьогодні спосіб формування трудових ресурсів у світі. 10 років назад так само польські студенти виїжджали за кордон — до Англії, Ірландії, Канади. Це об’єктивна реальність. Але це ставить виклик і перед державою, і перед роботодавцями, і перед навчальними закладами. Ми повинні переорієнтовувати ринок на такий, що буде конкурентний мотиваційно, а також з точки зору заробітку, погодинної оплати, соціального захисту, системи додаткових заохочень. Наприклад, важлива підтримка молодих і багатодітних сімей, виплати під час відпустки, можливість кар’єрного зростання і професійного удосконалення. Важливо теж полегшити умови для підприємництва. Ми схвалили Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва. У рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business Україна, завдяки проведеним реформам, піднялася на 76 місце (2013
року вона займала 112 місце).

Повернення наших громадян залежить від успішності впроваджуваних нині в Україні реформ. Коли є баланс відповідальності, тоді є баланс успіху. Я бажаю всім нам віри і нових перемог Україні!

Категорії : Розмова

Схожі статті

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*