Книжки, сміх і не тільки

Олена ЧурановаУКРАЇНА№23, 2017-06-04

Міжнародний фестиваль «Книжковий арсенал» за 7 років свого існування вже вийшов за рамки заходу, на якому купують останні паперові новинки. Фестиваль посів місце однієї з найбільших літературних і культурних подій в українській столиці, на яку чекають не лише видавці.

Сміх з Котляревським

Дали перцю. Презентація про радянський гумор. Фото авторки статті.

Фокусна тема цьогорічного «Книжкового арсеналу» – це «Сміх. Страх. Сила». Одним зі стимулів вибору такої теми було 175-річчя з часу виходу повного видання «Енеїди» Івана Котляревського, книжки, яка уособлює собою «українську сміхову культуру». «Це не лише суто українська тема», – пояснює обраний напрямок фестивалю директор «Мистецького арсеналу» Олеся Островська-Люта. Вона говорить: «Це тема, яка загалом може бути ключем до розуміння нашої сучасної ситуації».
Крім різноманітного звучання «Енеїди» на фестивалі (театральний перформанс, виставка славнозвісних ілюстрацій Анатолія Базилевича), силу сміху обговорювали й у контексті чорного чи політичного гумору та жартів, з яких сміється Інтернет тощо. Наприклад, відвідувачі могли познайомитись і з радянським гумором на виставці «Один кілометр Перцю». Виставка представила еволюцію видань «Перця» протягом сорока літ – від 1950 до 1991 р., а її куратор Павло Гудімов провів окрему екскурсію по журналі. За його словами, радянський гумор уже не такий і смішний для українців. «Коли ти бачиш один номер, то не помічаєш якихось тенденцій. Коли ж переглядаєш їх більше, то помічаєш спільне, замовні теми. На журнал працювала низка райдерів», – ділиться спостереженнями П. Гудімов.

Це не тільки про книжки, але й про спілкування

Організатори пишаються цифрами фестивалю: понад 150 тисяч видавництв, близько 50 тисяч відвідувачів, письменники з 24 країн світу і сотні тисяч книжкових новинок для різної аудиторії на різний смак. Утім, не тільки заради книжок українці стояли у великих чергах, щоби пройти на територію «Книжкового арсеналу», але й заради друзів, знайомих, які зібралися на одній книжково-сконцентрованій території. Як влучно зазначила координаторка української програми фестивалю Тетяна Терен, аудиторія «Книжкового арсеналу» – «це ті ж самі люди, які виходили на Майдан». Вона каже: «Це як окрема реальність, у якій ви без жодних домовленостей зустрінетеся з усіма, з ким так давно не бачились, де стільки обіймів і теплих слів, де стільки ідей, майбутніх планів і проектів».

Те, що «Книжковий арсенал» не тільки про книжки, але й про живий контакт між людьми, підтверджує і випусковий редактор молодого українського видавництва «#Книголав» Жанна Капшук. Для «#Книголаву» цей «арсенал» став першим, на якому вони презентували себе. «Передусім нам було важливо познайомитися з нашими читачами: щоб вони побачили нас, а ми побачили їх. І поспілкуватися, звісно, – говорить Ж. Капшук. – Загалом події такого формату, як „Книжковий арсенал”, потрібні саме для спілкування: видавців, авторів, ілюстраторів, літературних критиків і читачів! Тобто тих, хто творить книжки, і тих, хто їх читає».

Що читатимуть після VII «арсеналу»
Серед тисяч нових книжок, представлених на цьогорічному «Книжковому арсеналі», і альбом радянських мозаїк «Decommunized: Ukrainian soviet mosaics» від видавництва «Основи» (отримав нагороду за найкращий книжковий дизайн), і світовий бестселер «Чорний лебідь. Про (не) ймовірне у реальному житті» від видавництва «Наш формат», і «Антологія української поезії XX ст. Від Тичини до Жадана» від «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», і «Мустафа Джемілєв. Незламний» від видавництва «Vivat», і безліч інших цікавих публікацій будь-якого жанру, на будь-який смак. «Люди хочуть читати нові якісні книжки. Завдяки доступній інформації кожен може дізнатися, що цікавого є в іноземних видавництвах, а також поцікавитися, чи є таке ж українською мовою», – розказує випусковий редактор «#Книголаву» Ж. Капшук. За її словами, такі питання і допитливість читачів свідчать про розвиток. Дійсно, українська видавнича сфера розвивається та вдосконалюється. І такі заходи, як «Книжковий арсенал», запевняють фанатів паперової книжки, що це чиста правда. ■

Опубліковано в Останній номер, Україна.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *