Як це – бути мамою?

Павло ЛозаГРОМАДА№23, 2017-06-04

Діти пам’ятають

Родина Шумадів з Перемишля. Фото з домашнього архіву.

Другої неділі травня в багатьох країнах світу відзначають День матері. Американське свято, яке має вже понад сторічну історію, прийшло до України лише 17 років тому, але відразу набуло популярності. У Польщі його відзначають 26 травня. Чи сьогодні діти пам’ятають про свято своїх матусь?
– Синок уже весь місяць підспівує якісь пісні. Каже, що в яслах буде концерт для мами і тата, – сміється Еміля Філь з Ольштина, мама 3-літнього Олька та 9-місячної Єви.
Схоже і в Дарії Косєк зі Стальової Волі.
– Щоправда, мої два близнюки ще не проявляють великої активності цього дня, проте дочка 26 травня ходить розхвильована й обережно виказує, що мені підготує, – говорить мама 5-літніх Косми та Яреми і 10-літньої Весни.
Про свято рідної неньки пам’ятають теж діти в сім’ї Шумадів з Перемишля.
– Завжди зі своїх заощаджених грошей спільно щось мені купують, – розповідає Юстина Шумада, в якої 12-ро дітей.

Ким є сучасна мати?
Сучасна матір хоче не лише доглядати своїх дітей, але й виконувати професійні обов’язки та реалізувати власні зацікавлення.
– Сьогоднішня мама – це опікун для дітей та аніматор розваг для них. Але ми тепер також більше зосереджуємося на своєму професійному житті. Тому збільшується обсяг обов’язків, – висловлює свою думку Д. Косєк, для якої важливо здійснювати власні плани, зокрема ті, що зв’язані з музикою.
– На все має вистачити часу. Звичайно, це залежить і від нашого взаєморозуміння з чоловіком.
Дарія свої музичні зацікавлення реалізує в гурті «Відимо» у Сяноці. З огляду на народження близнюків, вона останніх кілька літ не працювала. Тепер завершує заснування свого бізнесу, яким буде інтернет-газета з еко-продуктами з України, Словаччини та Румунії.
– Перед нами нині більше викликів, ніж у наших мам. Проте часто ми самі собі ставимо нові завдання. Темп життя і те, що сучасна матір хоче жити за найновішими трендами – усе це збільшує в неї стрес, – говорить Е. Філь, яка працює педіатром.
Сьогодні молоді жінки думають спочатку про навчання та кар’єру, а лише потім про дітей. Тому радикально змінився вік, у якому жінки стають мамами. Українки народжують своїх первістків приблизно у віці 25–26 років, а польки – у 29 років.
– Ще 30 років тому було по-іншому. Тоді молоді дівчата зразу після завершення професійної школи або ліцею думали про дітей. Тепер спочатку хочуть здобути вищу освіту і добру працю, – каже Е. Філь, вважаючи, що часто це свідомий вибір жінок. – Інколи майбутні матері відсувають материнство на потім, бо вважають, що дитина обмежить їх стиль життя. Але є також матеріальні причини, оскільки жінки, особливо ті, які будують кар’єру, взагалі не хочуть народжувати дітей.

Планування родини
З огляду на те, що матерями стають щораз старші жінки, у Європі народжується менше дітей. Статистично у сім’ї тепер – одне або двоє.
– Я знаю, що така модель сьогодні найбільш поширена. Але помічаю, що в українському середовищі нині серед молодих українців є схильність мати троє дітей, – продовжує педіатр.
Сім’я Юстини Шумади є сьогодні в українському середовищі однією з нечисленних багатодітних родин. Найстарша дочка має 23 роки, а наймолодша – 3 місяці. Загалом у хаті – 10 дівчат і 2 сини, з яких одного хлопця вони усиновили. Здавалося б, що багатодітна родина – це тільки проблеми. Проте у сім’ї Шумадів є зовсім по-іншому.
– Звичайно, я не уявляю собі мати п’ятеро немовлят, бо це дійсно складно: одночасно доглядати аж стільки малюків. У нас діти різного віку, тому їхні потреби теж різні, – говорить щаслива матуся й відразу продовує: – Звичайно, кожного ранку треба зробити всім дітям сніданок до школи, проте старших намагаюся вчити, щоб уже самі про себе дбали.
Ю. Шумада говорить, що мати і батько в багатодітній сім’ї працюють трошки як координатори.
– Уроки в наших дітей не закінчуються одночасно. Тому спершу обідають молодші, бо раніше приходять зі школи. Потім виконують домашнє завдання і йдуть гратися на город. Старші вже більш самостійні. Природно, що старші дбають про молодших, а молодші допомагають старшим. Це життя диктує співпрацю дітей, а ми, батьки, просто є трішки такими координаторами, – розказує перемишлянка. – Отож є час, щоб увечері почитати молодшим казку, а зі старшими порозмовляти. Ми багато розмовляємо, а коли вже якась серйозніша проблема виникає в когось з діток, то намагаємось або я, або чоловік піти погуляти з цією дитиною і порозмовляти, – продовжує Ю. Шумада, яка відмічає, що важливо будувати потребу зв’язку між усіма дітьми.
– Наші дві дочки є студентками. Коли приїжджають додому, з кожною зі своїх сестер домовляються, щоб десь піти разом і поговорити. Це творить гарну дружню атмосферу в нашій сім’ї, – додає перемишлянка.
Е. Філь підказує, що в багатодітних сім’ях дитина більш самостійна.
– При моделі 2+1 діти стають безпорадними, оскільки батьки все за них роблять, – твердить педіатр.

Діти і виховання
Багато матерів колись виховували своїх малят так, як і їх самих раніше виховували їхні мама чи бабуся.
Живучи в багатопоколінній хаті молодим матерям було легше навіть з огляду на те, що старші підказували, як займатися немовлям, ганили або заспокоювали дитину. Сьогодні навіть попри те, що багато є інформації в Інтернеті, молоді матері приходять до лікарні з багатьма питаннями і побоюваннями, – говорить лікар-педіатр, зазначаючи, що завмерла не лише система передавання інформації з покоління в покоління. І додає: – Матері залишаються самі зі своїми проблемами також через те, що завмирають відносини з сусідами чи знайомими, у яких колись часто можна було залишити своїх малят.
Цікаво, що тепер (особливо у великих містах) стає популярною формула т.зв. «найманої бабці». Нині багато молодих людей живе далеко від своїх батьків, тому онуки не мають контакту з бабусями й дідусями. Для таких дітей наймаються пенсіонери, онуки яких живуть десь за кордоном.
Основною проблемою дітей у наш час є ожиріння.
– А як може бути по-іншому, якщо десятиліток, який замість гратися на майданчику, сидить на ньому з двома телефонами? – питає педіатр.
Розвиток техніки – це теж одна з проблем, на яку звертають увагу матері. Виявляється, що сьогодні телефонами, планшетними та комп’ютерами користуються навіть 2-літні діти. Тому дійсність починають сприймати через віртуальний світ. Зокрема помітно це під час подорожі, коли дитина, схоже як у телефоні, пробує пальцем по шибці автомобіля подати назад краєвид, який кілька секунд тому бачила.
– Від техніки не втечемо. Діти, які не займаються технікою, лишаються позаду за своїми ровесниками. Це від нас, батьків, залежить, щоб усе це якось балансувати, – говорить Е. Філь.
У процесі виховання матері звертають теж увагу на національне питання. З огляду на те, щоб діти мали контакт з українським середовищем, я вирішила з чоловіком перебратися до Сянока. – говорить Д. Косєк. – Там є церква, пункт навчання української мови, відбуваються уроки співу. Переберемося туди влітку. Думаю, це правий вибір, – говорить жителька Стальової Волі.

Наші найдорожчі. Фото, надіслані читачами до Дня матері та Дня дитини

Опубліковано в Головна, Громада, Останній номер.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *