Дарина ПопільРЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ№21, 2017-05-21

Юрій Кирик, «Яблуневі квіти», Харків, Клуб сімейного дозвілля, 2016, 192 Стор.

Книжка журналіста, перекладача і письменника Юрія Кирика «Яблуневі квіти» потрапила в мої руки невипадково. На старість люди люблять багато згадувати й розповідати різні цікаві історії. Ось і моя бабуся нещодавно поділилася зі мною таємницею: відомий граф Скарбек, фундатор львівського театру, який тепер носить ім’я Марії Заньковецької, доводиться нам якимось далеким родичем. Деталей бабуся не знає, але їй колись про це з гордістю розповідали її тітки. А пригадала вона собі цю ж подробицю, бо почула в радіо про нову книжку про графа Скарбека «Яблуневі квіти», от і попросила мене її придбати. Отож, першу усну рецензію я отримала від бабусі. Вона сказала, що письменник розкрив багато моментів з життя Скарбека доволі поверхово, інші факти просто вигадані і взагалі книжку можна було зробити більш захопливою. Бабусі я пояснила, що це роман, а не біографічна довідка, тому автор має свободу дій: може щось приховати, а щось додумати, якщо навіть герої роману – реальні персонажі.
Тематика твору мене заінтриґувала, хоч трохи й насторожив бабусин скептицизм і те, що я раніше не чула ні про цю публікацію, ні про її автора. До речі, «погугливши» Юрія Кирика, справді не можна знайти про нього майже ніякої інформації. Можливо, «Яблуневі квіти» – це перше творіння автора, що набере ширшого резонансу в інтернет-просторах.
Свою рецензію я хочу почати з оформлення книжки. Воно дуже витончене. Вже сама обкладинка дуже відповідає настроєві роману про давню аристократичну любов. Хочу зазначити, Клуб сімейного дозвілля останнім часом випускає дуже гарно оформлені видання з продуманим і яскравим дизайном. На мій погляд, видавництво не поступається в оформленні, наприклад, чудовому видавництву «Старого Лева». Не може не тішити, що сучасний український видавничий бізнес творить такі якісні продукти.
Під гарно продуманою обкладинкою роману на нас чекає, перш за все, історія кохання. Більшість усіх можливих художніх публікацій – це історії кохання, подані під тим чи іншим соусом, тому «Яблуневі квіти» аж ніяк не виняток. Привабливість цієї історії кохання в тому, що вона з іншої епохи, з минулого, не баченого нами, тому такого таємничого і цікавого.
Граф Станіслав Скарбек – заможний аристократ, щедрий меценат, успішний бізнесмен і відомий «Дон Жуан» свого часу. Принаймні такий його образ подає у своєму романі Юрій Кирик. Граф, сам не очікуючи цього, до нестями закохується в юну графиню Софію Яблоновську. Дівчина відповідає йому взаємністю, але деякий час закохані мусять приховувати свої почуття через занадто молодий вік Софії.
На початку твору ми знайомимося з внутрішніми переживаннями героїв, з їхнім примірюванням одне на одного ролі життєвих партнерів та роздумів про спільне майбутнє. Паралельно також відкриваємо постаті героїв різносторонньо: їх характери, уподобання, хороші якості та слабинки. У випадку Станіслава Скарбека перед нами постає низка цікавих фактів та подій. Адже граф був неймовірно активною людиною і приклав руку до безлічі справ у Галичині. Він не боявся вкладати гроші в різноманітні, навіть непевні проекти, а теж активно займався благодійністю. Найвидатнішим його проектом, мрією, до якої він ішов більшу частину свого життя, було зведення великого, прекрасного театру у Львові. У сюжеті книжки театр займає значну роль. Адже від певного моменту Скарбек присвячував йому всього себе. Можливо, це навіть було й однією з причин, через які бурхливе кохання Станіслава і Софії згодом почало в’янути. Бо ж головною рисою Скарбека, як читаємо у творі, була відданість своїй справі, а не родині.

Проте вернімося дещо назад. Отож, кохання Скарбека і молодої графині було таки увінчане шлюбом і деякий час закохані не тямили себе з радощів. Але потім взаємини пари почали холонути. Історія їх падіння ведеться від імені Софії, саме її самотність та невдоволеність шлюбом дає нам відчути автор. Скарбека ж бачимо у світлі чоловіка, який кохає, проте не вміє робити це в такий спосіб, як цього хоче молода графиня. Їх шлюб остаточно розпадається, коли в сюжеті з’явився колоритний і теж правдивий персонаж – поет, комедіограф, мемуарист Олександр Фредро. Софія закохується в нього, як їй видається, цього разу по-справжньому, а Александр відповідає їй взаємністю. Графиня одружується вдруге, але цікавими залишаються її відносини з першим чоловіком. Станіслав Скарбек показаний у романі як неймовірно благородна постать, що вміє відпускати і пробачати. Особливо спостерігаємо це благородство наприкінці публікації, коли Скарбек відкриває свій довгоочікуваний театр, а на прем’єру просить поставити п’єсу Александра Фредра. На відкритті вони з’являються втрьох – Скарбек, Софія і Фредро. Поміж ними відчутна взаємна повага і тепло, вони разом переживають тріумф театру. Така любов, дружба між персонажами дуже зворушлива й прониклива, та чи не вигадана вона автором або ж надміру ним ідеалізована? На це питання дати відповідь можуть, мабуть, лише історики, які добре знають біографію Скарбека, Яблоновської і Фредра.
Жвавості текстові додають вірші, що вигулькують де-не-де у творі, наприклад, поезії Александра Фредра. Цікавими є також згадки про інші відомі особистості, які появляються у житті головних героїв у той чи інший момент, наприклад, несподівано з’являється постать Леопольда фон Захер-Мазоха.
«Яблуневі квіти» для читання – легкі й невимушені, хоч і залишають прагнути трохи більшого: можливо, дещо віртуознішої майстерності пера, більш вишуканої мови, глибшого занурення в характери персонажів.
Проте назва «Яблуневі квіти», за задумом автора, символізує легкість, швидкоплинність та недовговічність життєвих історій, зокрема й описаних ним у творі. Тож, можливо, цей роман не треба надто суворо судити й очікувати від нього багатоденного інтелектуального похмілля та незникаючих вражень. Може, ним треба просто насолодитись і дати швидко відцвісти, як і яблуневому цвіту… ■

Книжку можна придбати у книгарнях «Клубу сімейного дозвілля», а також віртуально за посиланням: http://www.bookclub.ua/catalog/books/pop/product.html?id=38648

Поділитися:

Категорії : Рецензії та огляди

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*