Історія Горайця і польсько-українські відносини

Юрій СудинРЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ№20, 2017-05-14

Adam Bobrowicz, «Tam jeszcze słychać szept modlitw і bicie cerkiewnych dzwonów». TINTA, Pasłęk 2016, 352 s.

У Польщі вийшла друком книжка Адама Бобровича про історію села Горайця на Любачівщині. Книжка написана польською мовою. Поява її не є чимось надзвичайним у сучасному книговиданні. Тепер про свої села вигнанці з Закерзоння пишуть доволі часто. Історію українського села написав поляк і написав прихильно до українців, не згущуючи темних фарб недалекого нашого минулого, не чіпляючи ярликів, не протиставляючи українців і поляків.
Книжка охоплює історію Горайця від давніх часів, часів його закладення (початок-середина ХVІ ст.), до наших днів.
Українсько-польські відносини не були безхмарними і до 1939 р. русин-українець чи поляк – це визначалося церковною приналежністю: римокатолик – поляк, греко-католик – українець (русин). Українці здавна прагнули своєї держави. Реальні спроби утворення незалежної України роблено на початку і в середині ХХ століття, але вони зіткнулися з інтересами поляків, які претендували на західноукраїнські землі, українці ж претендували на землі аж по Сян, як на етнічно українські землі. Це призвело до українсько-польської війни на початку ХХ ст. і загострення відносин у повоєнний і міжвоєнний період, та особливо під час ІІ Світової війни.
Гораєць і горайчани в роки ІІ Світової війни пережили не лише негоди війни та окупації, а потім – ще й вигнання з рідної землі. Описуючи ті часи автор не оминає жодної події, що відбулася на терені Горайця. Не оминув і пацифікації села 06.04.1945 р., коли польське військо спалило село і замордувало 173 особи. Представляє ситуацію в селі в період переселення та заселення Горайця новими мешканцями.
Під час Акції «Вісла» багато горайчан були виселені на Вармію і Мазури, осіли тут. А. Бобрович описує їх життя на новому місці, розповідає, як вони пристосувалися, об’єднались, побудували церкви і створили українську національну меншину.
Та, мабуть, найціннішим є те, що автор є поляком, уродженцем Віленщини (Литва), але правдиво описує події, не загоструючи непорозумінь між українцями і поляками, що повинно сприяти розвиткові дружніх стосунків між нашими народами. Автор чесно, без навішування ярликів, без приниження українців описує історію села Горайця і на тлі історії села торкається українсько-польських взаємовідносин протягом існування села. Маю надію, що книжка, хоч написана польською мовою, приверне увагу українського читача своєю щирістю і прихильністю до русинів, бо А. Бобрович не пішов звичним шляхом польських шовіністів, шляхом приниження і зневаги українців, а знайшов свій шлях – шлях правди, хоч, безперечно, той шлях не викличе захоплення в польських «патріотів».
Беручи до уваги історію польсько-українських відносин, автор згадує про недоброзичливе ставлення польського уряду до українців при парцеляції панських земель, при переведенні шкіл в Галичині на польську і змішану польсько-українську мову навчання, пише про «крадіж душ» (переведення греко-католиків і православних у католицтво), про руйнування 1938 р. церков на Холмщині. Все це й тоді не сприяло зближенню народів, а в роки війни призвело до кривавого братовбивства.
При написанні книжки А. Бобрович спирався на спогади колишніх мешканців Горайця, до яких він ставиться з великою пошаною, на архівні, друковані матеріали, а найбільше – на спогади горайчан Єви Філь, своєї дружини Ірени та її батька і матері.
Книжка, безперечно, заслуговує доброї оцінки, знайде свого польського і українського читача та науковця, котрі шукають правдивої інформації про українсько-польські відносини часів довоєнних і періоду ІІ Світової війни. Вона буде служити збереженню пам’яті про український слід на території південно-східної Польщі а, головне, служитиме досягненню порозуміння між поляками та українцями. На жаль, публікації такого змісту, з таким висвітленням подій для польського книговидавництва є рідкістю. Дуже шкода, бо знання правди про минуле вберегло б нас від помилок у майбутньому. Як пише автор: «Суперечки між сусідами не є чимось новим, вони були, є і будуть. Але могли би, залежно від умов і доброї волі сусідів, притихнути, ослабнути. Для того потрібно великої культури, політичного розуму і взаємного пошанівку в обох сусідів». Надіймось, що книжка А. Бобровича «Тут ще чути шепіт молитов і биття церковних дзвонів» спириятиме порозумінню і примиренню народів-сусідів, українців та поляків, а це є дуже важливим у їхньому житті і тепер, і в майбутньому. ■

Координати автора:
Adam Bobrowicz
Tel. mob. 601 729 953
E-mail: bobrowicz.adam@gmail.com

Ціна книжки: 40 зл. Висилка на території Польщі: 15 зл.

Поділитися:

Категорії : Bez kategorii