Інспірації та імпровізації. Літо

Роксана Вікалюк, співачка, композитор, аранжувальник, піаністка, акторка, есеїсткаКУЛЬТУРА№32, 2017-07-30

Літо… Середина липня… Варшавська спека видається настільки ж не до витримання і настільки ж недоречною, як, скажімо, спека в Омську. Два південно-західні вікна мого помешкання вічно відкритими очима констатують повну затримку життя назовні… Як на фото. Я збираюсь до Ужгорода, де спека обіцяє бути ще страшнішою. У голові також стоп-кадр. А на цьому тлі – мотиви, уривки фраз, уламки віршів, квінтесенція всього того, що відбувалося на репетиціях під час останнього тижня. «Матулю мояаааа», – виття й кашель саксофона унікальної Аліни зжилися з кожною звивиною. Тепер, дівчино, ти у мене в крові.
Спе-кот-но-не-ми-ло-серд-но… Листочок напівпрозорої шовкової туніки в смужечку зріднився з мокрим тілом.

Повний зміст статті можете прочитати, придбавши друковану або електронну версію газети


21 листопада 2014, Варшава

Опубліковано в Культура, Останній номер.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *