Холмщани в Києві згадують

Наталя КляшторнаРЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ№40, 2017-10-01

«У жорнах історії», Збірник спогадів та документів. – Київ: «Гранмна», 2017 Р., 392 C.

У Києві вшанували пам’ять жертв депортацій, учинених в середині XX ст. комуністичними режимами Радянського Союзу та Польщі. Організатором заходів, які у вересні відбулися в Національному музеї літератури України, виступило Київське товариство депортованих українців «Холмщина» імені Михайла Грушевського. Цього року ця організація відзначає 15-ту річницю від заснування.
Під час заходу презентовано книгу спогадів депортованих українців та їхніх нащадків «У жорнах історії». Збірник базується на спогадах і свідченнях очевидців (уродженців Холмщини) про депортацію українців у 1944–1946 рр. до Радянської України на спецпоселення в колгоспи, без права повернутися на батьківщину. Теперішні кияни, уродженці Холмської землі, згадують про варварське руйнування польською владою православних церков, спалення українських сіл, терор та убивство мирних мешканців.
З-поміж 45 спогадів вирізняється допис наймолодшого нащадка – 43-річної Мирослави Которович, правнучки диякона с. Гостинного на Грубешівщині Івана Которовича і доньки славетного українського скрипаля Богодара Которовича. Пані Мирослава розповідає, що перше вигнання родини 1915 р., коли царські війська примусово виселяли українців із Холмщини, завершилося щасливим поверненням. «В 1945 р. отець Іван мав невтішні передчуття, що зворотнього шляху не буде… У збіжжі переселенців врятувалися святі образи гостинської церкви, яка, подібно до сотень українських православних храмів, зникне у вогні…». М. Которович пише, що саме урятовані прадідом ікони з Гостинного дарували її родині заступництво, «посилаючи у потрібну мить своїх янголів-охоронців».

Веніамін Мельничук поділився своїми спогадами про Холмську гімназію. Про календарну та весільну обрядовість с. Телятина на Грубешівщині розказала Марія Прус (1929 р.н.). Очевидці, уродженці Холмщини, пригадали свої життєві історії та наголосили, що книга – це пам’ять для майбутніх поколінь. Степан Назарко, народжений 1940 р. в Обші на Білгорайщині, з прикрістю констатує наприкінці свого спогаду, що влада України нічого не зробила у справі відшкодування депортованим з Польщі моральних збитків, не кажучи вже про збитки матеріальні.
До збірника увійшли також матеріали про діяльність Київського товариства «Холмщина», хроніка основних подій та заходів, організованих товариством у 2002 – 2017 рр. Зокрема, творча група організації до 15-річчя створила короткометражний документальний фільм «Вкрадена Вітчизна».
«1943–1945 рр. на Холмщині позначені особливо жорстким ставленням до мирного українського населення. Збройні напади польських підпільників та каральні акції німецьких військ спеціального призначення з убивствами, кривавими розправами, знищенням та пограбуванням селянських садиб відбулися у 122 українських селах, з яких 42 були спалені. Символом мучеництва українського населення Холмщини стало село Сагринь, де за одну ніч спалено 260 українських господарств і вбито понад 800 мешканців», – сказав під час виступу голова Київського товариства депортованих українців «Холмщина» Степан Романюк.
Присутній на пам’ятних заходах голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович повідомив, що у жовтні цього року відбудеться чергове засідання українсько-польського форуму істориків. Криваві події весни 1944 р. на Холмщині будуть об’єктом дискусій між вченими двох країн.
На заходи з ушанування пам’яті жертв депортацій були запрошені народні депутати – нащадки депортованих з Польщі українців. За підрахунками С. Романюка, таких під куполом парламенту є кільканадцять, включно з головою ВР, нащадком уродженця Любачівщини Андрієм Парубієм. Проте жоден із запрошених на захід не прибув. ■

Поділитися:

Категорії : Bez kategorii