Ґурово-Ілавецьке пам’ятає про Акцію «Вісла»

Роксолана ПОДІЇ№22, 2015-05-31

«Брати-вигнанці, пригадаймо коханий край, щасливі дні…» – ці слова Олександра Олеся стали головним закликом квітневої урочистості в Ґурові-Ілавецькому, де про трагічні події переселення 1947 р. у творчий спосіб пригадувала молодь місцевої української гімназії та ліцею. Літературно-музична композиція, присвячена 68 роковинам горезвісної Акції «Вісла», була підготовлена з великою старанністю і вразливістю.

Молодь з Ґурово-ілавецького ліцею
Молодь з Ґурово-ілавецького ліцею

Всіх присутніх привітала директор Марія-Ольга Сич, а зі вступним словом до публіки звернулися депутат Сейму РП Мирон Сич та голова місцевого гуртка ОУП Дарій Гаврилець.

Петро Ярмола з прабабусею Параскевією, він зачитав присутнім її переселенські спогади з часу акції «вісла» 1947 року. Фото авторки статті
Петро Ярмола з прабабусею Параскевією, він зачитав присутнім її переселенські спогади з часу акції «Вісла» 1947 року. Фото авторки статті

Безперечно, найбільш зворушливим моментом концерту були спогади вигнанців. «Забилисьте мені чоловіка, забилисьте мені маму, то й мене забийте. Тоді забрали мені Василька, бо я його тримала на руках, і мене кинули на маму, почали нас бити…» – зачитував фраґменти спогадів Параскевії Ярмоли правнук Петро Ярмола, цьогорічний випускник ґуровського ліцею. Сумні слова прабабусі викликали сльози у глядачів. Варто тут нагадати, що ця робота була помічена вже раніше і здобула І місце в конкурсі ОУП «Де твоя мала батьківщина? Моє розуміння Акції „Вісла”».

Другою частиною свята була доповідь дослідника Акції «Вісла» – історика Євгена Місила, який презентував нове видання своєї книжки про депортацію та поміщені в ній нові документи і наведені маловідомі факти.
Після доповіді історика виступила викладач Яґелонського університету Ольга Кіх-Маслей, яка представила результати праці Товариства приятелів Вербицької землі «Вербиця», члени якого займаються зберіганням історичної пам’яті. На даний момент вони продовжують інвентаризацію та реставрацію українських сакральних об’єктів Вербиці.
Завершенням зустрічі було врочисте покладення квітів до пропам’ятної дошки, присвяченої Акції «Вісла». Мури ґуровської школи згуртували чотири покоління українців – переселенців та їхніх нащадків, які небайдужі до власної історії. Велика кількість глядачів – це доказ того, що пам’ять про трагічне переселення корінного населення Закерзоння весь час жива. ■

Поділитися:

Категорії : Події