Ольга Красота ■ ПОДІЇ ■ 2009-11-26
{mosimage}
VI Дні національних меншин “Ґданські біографії” відбувалися в Ґданську 17-18 жовтня 2009 р. під патронатом мера міста, а їхніми організаторами були Білоруське культурне товариство “Хатка”, ґданський відділ Спілки литовців у Польщі, Мусульманська громада Ґданська, Суспільно-культурне товариство євреїв та відділ ОУП у Ґданську. “Біографії” вписано до календаря міських заходів і вони є козирем міста, яке намагається стати 2016 р. Європейською столицею культури.
Суботні зустрічі відбувалися у Дворі Артуса під гаслом “Релігія – народ – самосвідомість”. Відповідний настрій допомогли створити український та білоруський хори. “Журавлі” (на фото) під керуванням дириґента Ярослава Вуйцика виконали твори М. Леонтовича, О. Козаренка, В. Дрозда і мелодії Києво-Печерської лаври. Про історію та розвиток української духовної музики розповіла Ірина Губ’як. Мішаний хор студентів і викладачів Мінської музичної академії “Мєнка” (дириґент Кирило Насаєв) заспівав твори Супрасльського ірмологіону з XVI ст. і білоруські католицькі пісні.
Після концерту можна було послухати доповіді про різні віросповідання та їхнє значення для збереження самосвідомості національних меншин. Отож, ґданські татари-мусульмани збираються щоп’ятниці на спільну молитву в мечеті; литовці – римо-католики рідною мовою можуть помолитися тільки в костелах, побудованих на їхніх етнічних землях – у Пунську та Сейнах; релігійність євреїв, як сказав Пйотр Бартль, спираючись на результати опитувань, проведених у Німеччині та Ізраїлі, щораз зменшується; білоруси конфесійно поділені на православних, католиків та баптистів, про що розповідала Гелена Ґлоґовська; велику роль Греко-католицької церкви в житті української громади Триміста та деякі історичні аспекти висвітлила Ірина Губ’як. Мішаний хор студентів і викладачів Мінської музичної академії “Мєнка” (дириґент Кирило Насаєв) заспівав твори Супрасльського ірмологіону з XVI ст. і білоруські католицькі пісні.
Після концерту можна було послухати доповіді про різні віросповідання та їхнє значення для збереження самосвідомості національних меншин. Отож, ґданські татари-мусульмани збираються щоп’ятниці на спільну молитву в мечеті; литовці – римо-католики рідною мовою можуть помолитися тільки в костелах, побудованих на їхніх етнічних землях – у Пунську та Сейнах; релігійність євреїв, як сказав Пйотр Бартль, спираючись на результати опитувань, проведених у Німеччині та Ізраїлі, щораз зменшується; білоруси конфесійно поділені на православних, католиків та баптистів, про що розповідала Гелена Ґлоґовська; велику роль Греко-католицької церкви в житті української громади Триміста та деякі історичні аспекти висвітлила Ірина Губ’як.
Недільний концерт “Біографій” уперше відбувався в театрі “Wybrzeże”. На великій сцені виступив ансамбль литовських студентів “Айтра”, який виконав ліричні балади; хор “Мєнка” заспівав патріотичні та народні білоруські пісні; традиційну татарську музику представили члени ансамблю “Муслімас” із Вільнюса; чоловічий хор “Журавлі” заспівав народні пісні в обробці відомих українських композиторів, а також патріотичні та жартівливі. Kрапку в концертних виступах поставив єврейський гурт “Danziger Klezmorin” із ґданським вчительським хором та балетною групою “Хорео”. Закінчення “Біографій” влаштовано у фойє театру, де, згідно з традицією, гості та учасники заходу могли поєднатися в “кулінарній бесіді”, куштуючи національні страви та напої представлених під час концерту меншин.
Дні національних меншин стають щораз більш популярним заходом у Тримісті. У Дворі Артуса і в театрі “Wybrzeże” було стільки гостей, що, незважаючи на значні розміри глядацьких залів, не одному довелося стояти.
“Наше слово” №48, 29 листопада 2009 року {moscomment}
